Наздогнати Ілона Маска: що заважає розвиткові української космонавтики

Успішний запуск найважчої у світі ракети Falcon Heavy стимулює нові космічні перегони – не лише між державами, як раніше, а й між приватними компаніями. LB.ua вирішив розібратися, чи є в космосі місце для українських ракетобудівників, а також чому важливі космічні проекти, у яких задіяні українські державні підприємства, останнім часом залишаються нереалізованими.

Амбітні і нереалізовані

Після розпаду СРСР саме Україна успадкувала чільні підприємства, що спеціалізувалися на ракетобудуванні, – КБ «Південне» і «Південмаш». Загалом у нас 24 державні підприємства, що працюють у космічній галузі. Усі вони підпорядковуються Державному космічному агентству (ДКА).

Ракета Зеніт в цеху "Южмаша"

Нині Україна – одна з небагатьох держав світу, яка має повний цикл виробництва ракет. Наші розробки відомі в усьому світі, і той самий Ілон Макс називає українську ракету «Зеніт» кращою після своєї SpaceX.

Водночас Україна досі не має власного телекомунікаційного супутника. Також ми не маємо свого космодрому, тому мусимо домовлятися з іншими країнами про запуск ракет з їхніх майданчиків.

І якщо космодром в Україні неможливо збудувати через щільність населення, то на заваді реалізації інших проектів, як от запуск першого українського телекомунікаційного супутника «Либідь», часто стає банальна корупція.

Запуск «Либіді» Україна готувала спільно з Канадою сім років. Однак у 2017-му Канада заявила про вихід із проекту. Причиною, як пишуть колеги зі «Слідство.інфо», стало те, що частина грошей (8 млн дол.) з кредиту, який передала Канада під гарантії українського уряду, не дійшли до «Південмашу», а осіли в офшорній компанії «Офшор лімітед», якою управляв радник тодішнього голови ДКА Олександра Зінченка Михайло Гріншпон. Тепер проект фактично заморожено.

Невдача спіткала і спільний проект України та Бразилії про створення ракетно-космічного комплексу «Циклон-4». Згідно з договором, Україна мала виготовити ракету-носій, а Бразилія - підготувати космодром для її пуску. Проект тягнувся з 2003 року, а в середині 2015-го Бразилія раптово його розірвала, і через рік угода втратила чинність, через що, як підрахували ще у 2016 році, Україна недоотримала 800 млн дол. 

Зрив проекту став гучним скандалом. Керівництво ДКА – тоді посаду голови агентства займав близький до «Народного Фронту» Любомир Сабадош (він досі значиться помічником заступника голови фракції НФ Андрія Тетерука) звинувачував у провалі проекту генерального директора ДП «Південне» Олександра Дегтярьова. Дегтярьов же всю провину звалював на Сабадоша. Зокрема, у «Південному» стверджували, що Бразилія постійно зволікала з реалізацією проекту, а ДКА, відповідальне за проект, не робило жодних кроків, щоб виправити ситуацію. Окрім того, нібито через бездіяльність керівництва ДКА Україна так і не оскаржила односторонній вихід Бразилії з проекту, на що мала право.

Згодом стало відомо, що гроші, виділені на проект, осідали в банку «Новий» (влітку 2017 року НБУ закрив цей банк), у наглядову раду якого входив генеральний директор КБ «Південне» Олександр Дегтярьов, якого й вважали справжнім власником банку.

Депутат Андрій Тетерук заявляв, що за допомогою махінацій Дегтярьов щорічно виводить сотні мільйонів державних коштів, виділених на розвиток космічної галузі, у власну кишеню. 

Зрештою, Сабадош у 2016-му був звільнений з посади. Дегтярьов також, але ненадовго. 30 січня цього року Апеляційний суд Дніпропетровської області поновив скандального гендиректора на посаді.

Проект «Циклон-4» зараз перевтілився в «Циклон-4М» і доробляється вже у співпраці з Канадою. Залишається сподіватися, що цього разу його таки реалізують.

До речі, за словами вже теперішнього голови ДКА Павла Дегтяренка, Україна й Канада також працюють спільно у сфері наукових досліджень, зокрема разом вивчають можливості колонізації Місяця.

Космос не на часі?

Підприємства української космічної галузі зараз переживають не найкращі часи.

Неефективне витрачання кредитних коштів призвело до того, що деякі підприємства, наприклад «Укркосмос», як повідомляє Мінекономіки, мають значні боргові зобов’язання.

Екс-керівник відділу аналізу та прогнозування Національного космічного агентства, незалежний експерт Андрій Колесник переконаний, що українській космічній галузі необхідна глобальна реформа. На його думку, держава повинна сприяти комерціалізації космосу та залучати в галузь інвестиції. Для того, щоб зміни відбулись, передусім потрібно модернізувати законодавство.

«У зв’язку з комерціалізацією космічної галузі у багатьох країнах, щоб сприяти цьому напрямку, почали змінювати законодавство. В останні три роки більш ніж у 20 країнах змінили законодавство (серед них США, країни ЄС, ОАЕ). Наше законодавство застрягло в 90-х роках, коли держава мала монополію на розвиток космічної галузі», – каже Андрій Колесник.

Найбільшою перешкодою розвитку приватного космічного бізнесу в Україні є стаття 4 ЗУ «Про підприємництво» (сам закон втратив чинність, окрім статті 4).

Згідно з нею, розробляти, випробовувати й експлуатувати ракети-носії в Україні можуть лише державні підприємства та організації.

А 2010 року в Закон України «Про космічну діяльність» була включена стаття 11-1, що зробила більш жорсткою дозвільну систему в зовнішньоекономічній діяльності підприємств.

«Згідно з цими змінами, навіть телефонний дзвінок міжнародному партнеру потрібно узгоджувати. Тобто як у радянські часи, коли спецслужби контролювали кожен крок людей, які працювали на оборонні завдання. Це великий зашморг на шиї аерокосмічної індустрії, в тому числі приватної, тому людям легше втекти під юрисдикцію іншої країни, ніж боротися з нашими можновладцями», – каже Колесник.

Потрібно також покращити дозвільну систему, вважає експерт. Зокрема, скасувати додатковий рівень дозволів від ДКА на вивіз ракетно-космічної продукції, адже в нас діє міжнародний режим контролю за нерозповсюдженням ракетних технологій, яким опікуються на рівні Державної служби експертного контролю.

Юрист з космічного права Інституту держави і права НАН України Анна Гурова пояснює, що норма видачі дозволів на переговори та передачі космічних технологій, прописана в законодавстві всіх космічних країн, і є нормальною практикою, однак в Україні є проблеми з прозорістю цієї процедури.

«Передача космічних технологій у будь-якому вигляді, в тому числі й шляхом телефонної розмови, підлягає перевірці на відповідність вимогам експортного контролю та є звичайною практикою космічних держав задля забезпечення захисту національних інтересів і дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо передачі товарів військового чи подвійного призначення (Вассенаарські домовленості, Режим контролю за ракетними технологіями (РКРТ) тощо. Зокрема, в ЄС ці питання регулюються і Митним кодексом ЄС, і його спеціальними резолюціями, а також відповідними кодексами держав-членів ЄС. Сам порядок надання дозволів є необхідним для захисту вітчизняних технологій і дотримання державою міжнародних зобов'язань, а тому відповідає світовій космічній практиці. Проте це не свідчить про досконалість процедури, адже над її відкритістю та доступністю для суб'єктів космічної діяльності ще необхідно ретельно попрацювати», – уточнює вона.

Із зауваженнями Андрія Колесника погоджуються співзасновник аерокосмічної компанії Uspace Андрій Музиченко (він відомий своїм проектом Mars Hooper, який переміг у номінації «Вибір аудиторії» на міжнародному конкурсі від NASA) і Мирослав Василенко (співзасновник нещодавно створеної аерокосмічної організації Odyssey Foundation) . 

Андрій Музиченко каже, що на власному прикладі зрозумів: займатися аерокосмічною діяльністю приватним компаніям в Україні майже неможливо.

Uspace зараз розробляє перший концепт стратосферного супутника. Це супутник, який перебуватиме не в космосі, а на рівні 15 тисяч метрів над землею. Пристрій працюватиме як ретранслятор для телекомунікаційних послуг.

Через вади в законодавстві винахід ніде випробовувати, каже Музиченко. Доступ до полігонів мають лише державні структури. До того ж є проблеми в чіткому визначенні дронів у законодавстві.

Реклама

«Є дуже багато суперечностей. Частина законодавства оновлюється, але база залишається застарілою. Немає стандартизації і системного підходу. Відсутня конкретика, як і де можуть працювати дрони», – зітхає він.

Співзасновник Odyssey Foundation Мирослав Василенко додає: «Якщо говорити про популяризацію космосу, то маємо справу з відсутністю ресурсів для розвитку ракетомодельного спорту, місць для запуску та застаріле законодавство всієї сфери космосу України».

Ще одним кроком до успішного реформування галузі Андрій Колесник вважає корпоратизацію підприємств, що підпорядковуються ДКА. Фахівець каже, що ще під час своєї роботи в агентстві спеціально був направлений на річну програму у Францію, щоб вивчати їхній досвід стратегічного управління у сфері космічної діяльності, а також корпоратизації підприємств космічної галузі, однак отримані в ЄС знання в ДКА не знадобилися.

«Мої пропозиції пішли в шухляду. Сказали: «Добре, що з’їздив, відпочив. Тепер за роботу», – сумно резюмує він.

На думку Колесника, вже від розподілу профільних і непрофільних активів підприємств під час корпоратизації можна багато виграти. Дуже важливо, вважає він, якщо ДП перевтіляться в акціонерні товариства, при них нарешті будуть створені наглядові ради.

У наглядові ради входять незалежні експерти, вони формують стратегію розвитку підприємства, можуть обирати незалежного аудитора, слідкувати за діяльністю керівництва підприємства.

До речі, три ДП, підпорядковані ДКА (КБ «Південне», «Південмаш» і «Укркосмос»), входять у перелік держкомпаній, де створення наглядових рад є обов’язковим.

Новий керівник ДКА Павло Дегтяренко (був призначений 31 серпня 2017 року) також вважає, що корпоратизація потрібна. Однак як сказав він в інтерв’ю «Урядовому кур’єру», «р озмови про чисту корпоратизацію як панацею — від лукавого». Дегтяренко впевнений, що корпоратизація дієва як перший крок до приватизації окремого підприємства задля залучення інвестицій.

Але варто зазначити, що не всі ДП, підпорядковані ДКА, можуть бути приватизовані – КБ «Південне» і «Південмаш» входять у перелік стратегічних підприємств, які не підпадають під приватизацію. 

Судячи з тих небагатьох інтерв’ю, які вже встиг дати новий очільник ДКА, він є людиною досить прогресивною. Однак поки що конкретних кроків у реформуванні галузі з його боку не помітно. Невідомо, чи ініціювало вже ДКА процес формування державної космічної політики. Чи чекає на ДП, підпорядковані ДКА, корпоратизація і в якому вигляді? Коли можна очікувати змін у законодавстві, які сприяли б комерціалізації української космічної сфери? Щоб отримати відповіді на всі ці питання, LB.ua ініціював інтерв’ю з паном Дегтяренком. Сподіваємося, що найближчим часом розмова відбудеться.

Тереза Лащук, LB.ua