Ласкаво не просимо. Що дала заборона на в’їзд російських артистів

Цього місяця соцмережами прокотилися декілька хвиль #зради/#перемоги через заборону на в'їзд в Україну російських артистів. 

14 травня прикордонники затримали співачку Світлану Сурганову. Вона визнала, що два роки тому порушила українське законодавство, прилетівши в окупований Крим з Росії.

Уже наступного дня, 15 травня, найобговорюванішою людиною УАнету став російський стендап-комік і відомий блогер Данило Поперечний. Його називають опозиційним за критику режиму Володимира Путіна. 

Три його концерти в Україні скасували, а в'їзд заборонили за антиукраїнську позицію. Рішення СБУ ухвалила на основі заяви громадського руху "Відсіч". 

Реклама

У випадку з Сургановою все очевидно: порушила закон – отримала покарання. Щодо Поперечного розгорілася палка дискусія: чому окремі активісти вирішують, кого українцям можна слухати/дивитися, а кого – ні? 

"Українська правда" пояснює, за яким принципом і хто забороняє в’їзд росіянам, що про це думають українці та чи йде це на користь нашим артистам.

131 кумир

У лютому 2015 року депутати ухвалили закон про заборону російських серіалів. 

Із того часу в Україні не можна демонструвати фільми і серіали, які популяризують або пропагують органи держави-агресора, створюють позитивний імідж працівників російських чи радянських органів держбезпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України.

У березні 2015-го закон потрапив на підпис до президента і за два місяці мав прибрати російські серіали з українських телеекранів. 

У липні, через місяць після набуття чинності закону, активісти руху "Відсіч" прийшли під Мінкульт з вимогою заборонити будь-яку трансляцію фільмів, пісень, передач, шоу та іншого контенту з участю російських акторів.

У першому списку активістів було майже 600 прізвищ телезірок і артистів з Росії, чию присутність на українському ТБ активісти вирішили обмежити. Здебільшого в списку були люди, які підписали заяву на підтримку дій Путіна в Україні та Криму.  

Мінкульт передав до СБУ 117 із них. За місяць, ознайомившись зі списком, Служба безпеки обрала 14 людей і визнала їх такими, що загрожують національній безпеці України.

Згодом цей список розширювався, станом на березень 2018 року в ньому вже 131 людина. Їх не можна показувати по телевізору, крутити їхні пісні по радіо і просто пускати в Україну. 

Під заборону підпадають особи, які підтримали окупацію Криму, робили заяви про те, що в Україні відбувається "громадянська війна", заперечували чи висміювали Україну як державу. 

У "чорному списку" "Відсічі" це здебільшого актори і співаки:

"Вони по одному шкодять нацбезпеці. У нас гібридна війна, інформаційна складова важлива. Велика кількість із них – це артисти, яких слухає молодь. Для молоді ця людина – кумир, вона вірить її словам про те, що "Крим – російський", – каже активістка руху "Відсіч" Катерина Чепура.

Нічого особистого, просто закон

Перелік осіб, які становлять загрозу нацбезпеці, складається на підставі звернень Ради національної безпеки й оборони, СБУ і Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

За словами Чепури, РНБО і Нацрада нікого не подають: "Формально вони мають повноваження, але не роблять це".

Тож список поповнюється тими людьми, яких час від часу додає СБУ, щодо яких пишуть заяви активісти та депутати та кого виявляє безпосередньо на кордоні Держприкордонслужба.

Остаточне рішення, чи може іноземець потрапити на територію України, ухвалює інспектор-прикордонник. До росіян у них особливе ставлення:

"Громадяни РФ – це представники країни, яка внесена до 70 країн з категорії ризику, вони здають біометричну інформацію, починаючи з січня 2017 року. 

Ми проводимо особливі співбесіди, коли виникають сумніви, що мета громадянина для в'їзду не відповідає дійсності, або він їде не зі щирими намірами й обманює інспектора прикордонної служби", – пояснює помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян. 

Посприяти забороні в'їзду російського артиста можна і з особистої ініціативи. Так, на основі заяв заступника головного редактора інтернет-видання "Апостроф" Ярослава Жаренова заборонили в'їзд реперу Басті: 

"Я близько 5 місяців мучив різні служби, у результаті через нардепа Антона Геращенка відправив депутатський запит до голови СБУ. Уже після цього, через місяць, йому таки заборонили в'їзд. Інші мої клієнти, які отримали заборону: Стівен Сігал, репери Мот, Гнойний, Макс Корж, який пізніше скасував заборону через суд, блогери Ілля Варламов і Артемій Лебедєв. 

Жодних особистих упереджень ні до кого не маю, вони зробили свій вибір і поїхали в Крим, підтримавши таким чином його анексію. У такому випадку я не бачу причин для них виступати в Києві, Одесі, Харкові". 

Так само чинять у "Відсічі". Усього рух складається з приблизно 40 людей, пошуком небажаних артистів займаються 10.

"Ми переважно шукаємо інформацію в інтернеті, бачимо афіші російських артистів, потім перевіряємо, чи вони ніде нічого не сказали. Якщо знаходимо інформацію, подаємо в СБУ з посиланнями на джерела і чекаємо на реакцію", – розповідає Катерина Чепура.

Порушникам кордону України зазвичай забороняють в'їзд на 3 роки. У Держприкордонслужбі зазначають, що через 3 роки інформація з бази даних знімається автоматично, якщо протягом цього часу не було інших порушень.

Ласкаво не просимо

Незважаючи на старання активістів, українські концертні організатори продовжують запрошувати російських артистів. Часто їх не хвилює, чи бували ті в Криму. 

Низка таких випадків сталася на минулорічному українському музикальному фестивалі Atlas Weekend, коли виконавців завертали вже на українському кордоні.

У цьогорічному списку виконавців Atlas Weekend знову є артисти з Росії. Втім, креативний директор фестивалю Влад Фісун запевняє, що організатори працюють у рамках правового поля:

"Для кожного виконавця готуємо дозвільні документи, узгоджені з правоохоронними органами, навіть якщо в колективі всього одна людина має громадянство РФ. На жаль, документи на руках не завжди дають гарантії, що ситуація щодо того чи іншого виконавця не зміниться і він не потрапить до "чорного списку" в останню хвилину".

За словами Чепури, ситуацію з неочікуваними заборонами частково врегулював закон про гастролі, який ухвалили в листопаді 2017 року. 

Відповідно до нього, не отримають дозвіл на гастролі ті виконавці, які підтримують сепаратистів і пропагують тоталітарні режими. Заборонена на концертах і російська символіка. 

Тепер, щоб влаштувати концерт російського виконавця, продюсер чи організатор повинен отримати дозвіл від СБУ. Але і це не гарантія того, що артиста впустять. Уже були випадки, коли особа отримувала бажаний папірець, але її розвертали на кордоні. 

Тому російські музиканти й актори, які часто виступають в Україні, дбають про свою репутацію: не говорять зайвого, не їздять у Крим через російський кордон і навряд почнуть. Бо в Україні мають більші зали, ніж мали б у Криму. 

До того ж, активісти і небайдужі громадяни не залишать без уваги приїзд артиста, якщо він публічно висловлювався проти української державності.

Для тих, хто з діями Служби безпеки не згодний, існує можливість оскаржити заборону через суд. Так, у жовтні 2017 року білоруський співак Макс Корж через Окружний адмінсуд Києва повернув собі право приїздити в Україну. 

Після перегляду його випадку, СБУ не знайшла в діях музиканта загрозинаціональній безпеці. Однак уже за місяць в’їзд Коржу знову заборонили. 

Незабаром повернутися в Україну планує і Данило Поперечний. Він запевняє, що готує документи для оскарження заборони і називає Київ своїм другим домом.  

Ясно одне: окупація Криму і війна на Донбасі продовжуються, отже, кількість заборон на в'їзд буде лише збільшуватися, а українському ринку доведеться нарешті шукати альтернативу російським артистам і більше уваги звертати на власний продукт, який у часи Незалежності переважно перебував поза полем зору вітчизняних продюсерів.

А що ж український ринок?

Дивно, але незважаючи на п’ятий рік війни, анексію Криму і тисячі загиблих на Донбасі, російські артисти все ще утримують високі щаблі в рейтингах переглядів в Україні. 

За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, 53% українців не підтримують заборону окремих російських фільмів та артистів.

Продюсер Влад Лисиця вважає, що слухач постраждав від подібних заборон:

"Для слухачів це погано. Все одно на перших місцях рейтингів залишаються артисти, яких любили давно і люблять досі". 

Українці щодня на екранах ТБ і в інтернеті бачать результати військової агресії РФ, але смаки аудиторії українського YouTube, на жаль, підтверджують слова продюсера. У ТОП-10 найпопулярніших кліпів серед українців – шість на пісні російських виконавців.

При цьому, згідно з рейтингом, серед українських користувачів більшою популярністю користуються пісні, виконані російською.

"Водночас, музична культура Росії перебуває під впливом української. Перші рядки чартів там займають українські артисти – Іван Дорн, "Время и Стекло", Макс Барських, Світлана Лобода. Список довгий", – додає Лисиця.

За словами музичного критика Ігоря Панасова, молоді українці, яким не вистачає російських реперів, слухають їх в інтернеті. Люди старшого віку знайшли альтернативу:

"Вихід з концертного життя України таких артистів, як Григорій Лепс, Стас Михайлов та Ірина Аллегрова, посприяв тому, що публіка звернула увагу на вітчизняних артистів естрадного формату – Олю Полякову, Олега Винника, Ірину Федишин".

"Відсутність російських артистів вплинула на музичний ринок, він почав стрімко розвиватися. До Майдану 80% ринку належало російським артистам. Зараз ситуація інша. Більше 60-70% нашого ринку – це українські артисти. І без заборони росіяни стали менше приїжджати в Україну після Майдану", – зазначає музичний продюсер Дмитро Прикордонний.

На думку продюсера Руслана Квінти, є й інші позитивні наслідки заборони, зокрема, відсутність конкуренції з росіянами, повна свобода для творчості та її реалізації.

"Музика сьогодні в Україні має вже своє обличчя", – каже Квінта.

Ігор Панасов підтверджує думку колеги: 

"Багато поп-зірок, які злетіли в Україні за останні чотири роки – MONATIK, "Время и Стекло", Open Kids, ONUKA, Джамала, The Hardkiss, KAZKA – це артисти, музика яких будується на традиціях фанку, соулу, хауса, поп-року, а не диско і російського шансону".

Катерина Есманова, УП