Держава будує нові очисні, а Миколаїв наполягає на їх модернізації за кредит ЄІБ: що від цього отримає місто
- Новини Миколаєва
-
•
-
- Юлія Бойченко
-
•
-
9:00, 29 січня, 2026
Будівництво очисних води для Миколаєва, фото «МикВісті»Цьогоріч місто вперше наблизилося до того, щоб повернути собі звичну нормальність: якісну воду в кранах.
Новий водогін для Миколаєва запустили ще восени 2025 року. Однак аби містяни отримали питну воду у кранах, потрібні були ще нові очисні споруди. Спочатку це планували зробити за кредит Європейського інвестиційного банку, але держава вирішила інакше: споруди зводять за зекономлені на водогоні кошти.
Попри це місто досі розраховує взяти кредит ЄІБ під гарантії держави і модернізувати очисні, які будуються. Для чого це Миколаєву та чи вплине на тариф — розбиралися «МикВісті».
Які очисні для Миколаєва будує держава?
Повноцінно нові очисні споруди для Миколаєва обіцяють запустити у березні 2026 року, хоча вже з січня через них частково проходить вода і подається на місто.
«Це будуть абсолютно повноцінні очисні для Миколаєва. Але ми розуміємо, щоб ця вода дійшла до споживача, і він міг спокійно її пити з-під крана, потрібно зробити ще дуже багато роботи безпосередньо місту, самому водоканалу. Бо ще потрібна заміна труб, комунікацій. Але після запуску цих очисних, у кінці березня воду можна буде просто пити, вона буде абсолютно гарної якості», — сказав голова Державного агентства відновлення Сергій Сухомлин під час візиту на новий водогін.
Ці очисні споруди обладнують мікрофільтрами DynaDisc, повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації. Фактично вони забезпечують механічну фільтрацію води. В основі такої технології — обертові мікрофільтри у вигляді дисків, які вкриті дуже дрібною сіткою. Вода проходить крізь ці диски, а всі механічні забруднення затримуються на їхній поверхні. Коли фільтр забруднюється, система автоматично промиває його, не зупиняючи роботу очисних споруд.
DynaDisc використовують у країнах ЄС, зокрема у Швеції та Німеччині. Але там це лише перший «фільтраційний бар’єр», який забирає з води основний бруд ще до того, як вона потрапляє на подальше очищення. Такі фільтри не видаляють хімічні домішки, бактерії, віруси або розчинені речовини. Тому у системах подачі питної води після DynaDisc зазвичай використовують ще кілька стадій очищення.
Цими фільтрами очищатимуть воду з річки Південний Буг. Для будівництва водогону обрали точку саме біля Нової Одеси, оскільки там вода прісна та найкращої якості, пояснив голова Держагентства відновлення.
«Цей забір дає в цьому регіоні найкращу по складу воду. Там немає солі і це дає можливість забезпечити якісну воду, яку тільки можливо постачати миколаївцям», — пояснював «МикВісті» Сергій Сухомлин.
Але крім механічних мікрофільтрів, нові очисні споруди передбачають:
- попереднє дозування активованого вугілля, що адсорбує органічні забруднення і прибирає запах та присмаки;
- корекцію pH сірчаною кислотою для забезпечення стабільних параметрів води;
- окиснення та знезараження перманганатом або гіпохлоритом натрію;
- коагуляцію та флокуляцію, під час яких домішки укрупнюються для подальшої фільтрації;
- остаточне знезараження та накопичення у резервуарах, після чого вода спрямовується на чинні міські очисні споруди.
Голова Державного агентства відновлення Сергій Сухомлин, фото «МикВісті»Миколаїв хоче модернізувати нові очисні. Для чого?
Попри це влада Миколаєва досі наполягає на тому, що нові очисні споруди потрібно модернізувати — обладнати їх сучасними мембранними фільтрами, пояснив «МикВісті» міський голова Олександр Сєнкевич.
«Наше бажання — це мати систему очищення води з мембранами. Тобто сьогодні, після модернізації нашої системи водопостачання, у нас не буде можливості очищувати солону воду до рівня питної. Будь-яку, але не солону. Тобто прибирати солі ми не зможемо, поки в нас не буде стояти система мембран, тобто осмотична очистка», — пояснив мер.
Якщо казати просто: вода проходить через дуже тонку мембрану з мікроскопічними порами, і все, що більше за ці пори — бактерії, віруси, дрібні частинки, органічні домішки — залишається на поверхні мембрани. Такі фільтри зазвичай ставлять після механічного очищення, щоб забруднення не забивали мембрану.
Будівництво станції очистки води, фото «МикВісті»Мер додав, що модернізація очисних — це не лише встановлення мембран, а й повна заміна застарілих споруд, які будувались 70 років тому, на нові.
«Тобто це нова станція напірних фільтрів. А мембрана, як то кажуть, це вже «корона» очищення води», — додав він.
Це дозволить очищувати воду до рівня питної навіть з річки Інгулець, яка є альтернативним джерелом для міста на випадок повторного пошкодження водогону внаслідок обстрілів, пояснив Олександр Сєнкевич.
«Тому наша задача — побудувати такі системи світового рівня, які зможуть вичищати будь-яку воду до рівня питної — чи то буде вода з Південного Бугу, чи це буде вода з Інгульця, чи, дай Боже, коли все повернеться і ми зможемо отримувати воду з Дніпра», — сказав мер.
Мер Миколаєва Олександр Сенкевич на Конференції з відновлення України 2025 у Римі, фото «МикВісті»Позиція міста: Кредит ЄІБ має взяти на себе держава
Ще у жовтні минулого року голова Регіонального центру Східної Європи Європейського інвестиційного банку Крістіна Мікулова у коментарі «МикВісті» озвучила суму, яка потрібна на нові водоочисні споруди для Миколаєва — 120 мільйонів євро.
Передбачалось, що ЄІБ надасть 68 мільйонів євро кредиту, а решту — Данія у вигляді гранту. Влада Миколаєва розраховувала, що кредитні зобов'язання візьме на себе держава.
«Проєкт масштабний — потрібно 100-120 мільйонів євро для досягнення повноцінного стійкого водопостачання мешканцям міста Миколаїв, на десятиліття вперед, а не лише на перехідний період. Ми прагнемо мінімізувати боргове навантаження та зробити нашу частину фінансування максимально пільговою», — сказала тоді Крістіна Мікулова.
Привіт! Я — Юлія Бойченко, авторка цього матеріалу.
Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.
Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.
Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.
Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.
Приєднатись до Клубу МикВісті
Попри те, що наразі очисні споруди будують за державні гроші, міська влада досі прагне залучити кредитні кошти Європейського інвестиційного банку — на їхню подальшу модернізацію. Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич вважає, що усі зобов'язання по такому кредиту має взяти на себе держава.
«Те, що відбулося на Дніпрі — підрив водозабірної станції — це не вина миколаївців. Тобто ми жертви в цьому випадку, ми жертви того, що Росія зруйнувала. І тому перекладати на плечі миколаївців цю біду буде нечесно. Якщо держава може отримати ці гроші як виплату заморожених активів Російської Федерації і компенсувати собі їх в майбутньому через Мінфін на цей кредит, я вважаю, це буде справедливо», — пояснив свою позицію міський голова.
Як і раніше обговорювалось — частину коштів на модернізацію надасть уряд Данії у якості грантової підтримки, сказав міський голова.
«У нас були попередні перемовини з офісом посольства Данії, і у своєму трирічному стратегічному плані співпраці з Миколаєвом Данія вже заклала грантові кошти на підтримку цього проєкту. Тобто є кредитні гроші ЄІБ, плюс грантові кошти Данії», — сказав Олександр Сєнкевич.
Місце забору води для Миколаєва, річка Південний Буг, фото «МикВісті»Як це вплине на тариф на воду для миколаївців
Після запуску питної води у Миколаїв тариф збільшиться. За попередніми розрахунками водоканалу він може становити до 100 гривень за кубометр. Тобто це втричі більше за той тариф, який діє на сьогодні — 34,044 гривні за кубометр води: 17,532 гривні водопостачання, 16,512 гривні за водовідведення.
Однак озвучений тариф — орієнтовний, сказав тимчасово виконуючий обов’язки генерального директора «Миколаївводоканалу» Василь Тельпіс. Остаточні цифри залежатимуть від кількості реагентів, якості води та запуску сонячних електростанцій.
«Ми приблизно вже порахували. Ми не змінювали тариф з 2021 року, він зараз такий і працює. Ми порахували всі витрати, враховуючи витрати електроенергії і тому подібне, які підвищилися. На сьогодні — куб води буде до 100 гривень», — сказав він.
Однак на період дії воєнного стану на підняття тарифів стоїть заборона, нагадав очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім. Він пообіцяв, що зробить усе можливе, аби миколаївці отримували воду за найнижчою можливою ціною.
Тобто яким напевно буде тариф на воду після повноцінного запуску очисних — наразі невідомо. Тому сказати, яким він буде у разі додаткової модернізації за кошти ЄІБ — також неможливо, сказав «МикВісті» міський голова Олександр Сєнкевич.
«Для цього потрібно провести розрахунки. На сьогодні вже збільшуватиметься тариф на водовідведення, бо збільшилась електроенергія в три чи більше разів, збільшилась мінімальна зарплата. Тобто тариф вже зараз критично не відповідає. Тому ми бачимо, що коли в Миколаєві з'явиться питна вода, то звичайно, тариф збільшиться», — сказав міський голова.
Баклажки з очищеною водою, архівне фото «МикВісті»Місто хоче модернізувати нові очисні не лише для якості, а й для превентивного захисту: у разі пошкодження водогону воду можуть подавати з Інгульця. Вода там солоніша, і без мембранних фільтрів її неможливо очистити до питної. Тому Миколаїв просить залучити кредит Європейського інвестиційного банку.
Але взяти такий кредит місто самостійно не може — потрібні державні гарантії. Попри це держава досі публічно не заявила, чи готова взяти на себе зобов’язання. Єдиний шлях — пряма комунікація між місцевою та державною владою. Наразі невідомо — відбувся такий діалог чи ні, буде він «за зачиненими дверима» чи ми побачимо його публічно. Однак ухвалити рішення без нього — неможливо.
Щодо тарифу — миколаївцям, ймовірно, варто очікувати підвищення. Нинішній тариф уже нерентабельний, тому після запуску нових очисних він точно зросте. Питання лише в тому, наскільки — і чи буде друге підвищення у разі модернізації за кошти ЄІБ.
Юлія Бойченко, «МикВісті»
Цей матеріал виготовлений в межах проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Проєкт фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)»
