Трикрати: село, що надихає

Учасники молодіжного мульти-фестивалю «Студентська республіка» презентували стратегію розвитку села Трикрати Вознесенського району та спільно з експертами розробили низку заходів, які сприятимуть процвітанню Трикрат як туристичного центру на півдні України.

Під час зустрічі переможців «Студентської республіки» з головою обласної ради Ігорем Дятловим (на фото) молодь заручилася його підтримкою і вирішила створити комітет з реалізації стратегії села Трикрати, куди увійшли краєзнавці, екологи, державні службовці профільних відомств, експерти з туристичного бізнесу та представники туроператорів області.

Молодь запропонувала визначити головними пріоритетами стратегії розвитку Трикрат уславлення історично-культурної спадщини та поширення інформації про унікальний природний ландшафт цієї місцевості.

– Я переконаний, це зацікавить не лише мешканців Миколаївщини, багато з яких не чули про красоти Актівського та Петропавлівського каньйонів, але й туристів з України та зарубіжжя, – впевнений координатор комітету, голова організації «МІСТО 2050» Олександр Максименко.

Деякі питання вдалося владнати й під час засідання, зокрема учасники обговорення разом із заступником начальника Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області Володимиром Яг’яєвим вирішили якнайшвидше надати статус об’єкта культурної спадщини Арці Скаржинського – для того, щоб взяти її під охорону державою та запобігти знищенню.

Також учасниками були внесені пропозиції щодо подальшої роботи з приводу розробки туристичних маршрутів спільно з Національним природним парком «Бузький гард».

– Сьогодні головне – досягти того, щоб керівництво Національного природного парку «Бузький гард» прислухалось до нас, до громадськості щодо розробки туристичних маршрутів. Треба знайти золоту середину в питанні встановлення меж заповідних зон для того, щоб, з одного боку, зберегти унікальний природний фонд, а з іншого – дати можливість екскурсійного відвідування для обмеженої кількості туристів, – зазначив ініціатор створення низки регіональних ландшафтних парків у Миколаївській області еколог Олег Деркач.

Молодь разом з експертами обговорила також питання налагодження співпраці з туристичними фірмами та збереження історичної й культурної спадщини, природного фонду, заснування фонду «Збереження спадщини Віктора Скаржинського» та необхідності формування музейної колекції для створення музею роду Скаржинських у селі Трикрати.

Окремою частиною засідання комітету була ексклюзивна презентація бренду «Трикрати. Село що надихає», який розробила Миколаївська креативна студія «НОДА». Представник студії, дизайнер Микита Худяков планує якнайшвидше ознайомити з фірмовим стилем Трикрат та обговорити можливість його використання з головою та депутатами сільської ради. Якщо це питання буде погоджено, то перше село з власним брендом в Україні з’явиться саме на Миколаївщині.

Учасники зустрічі також дали корисні поради молоді щодо залучення місцевого насел ення до реалізації стратегії та налагодження співпраці із закладами соціальної сфери в селі – школами, сільською радою, лісництвом тощо. Задля цього вирішено провести навчання для мешканців села з питання облаштування садиб зеленого туризму, що суттєво покращило б не тільки імідж Трикрат, але й дозволило селянам заробляти на туризмі.

Наприкінці дискусії дійшли думки про необхідність створення на базі Трикрат належної інфраструктури для прийняття туристів. Зараз в селі немає ані садиб зеленого туризму, ані хостелу. Тому учасники комітету вирішили облаштувати перші місця для зупинок відвідувачів і планують зробити це вже у наступному році. Свою підтримку у цій справі громадськості запропонував заступник директора департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Миколаївської облдержадміністрації Володимир Грипенко.

Зазначимо, що можливість займатися розвитком та популяризацією Трикрат як майбутнього туристичного центру молоді дозволяє інформація та ґрунтовні дослідження миколаївських краєзнавців, серед яких Володимир Ярошенко (автор книги «Від Трикрат до Скаржинки і від Скаржинки до Трикрат»), Оксана Дорошенко (автор дослідження «Рід Скаржинських в історії південної України»), Світлана Бойчук (автор книги «В.П. Скаржинський – жива легенда півдня України») та меценат Михайло Кондратьєв, який очолює ініціативну групу відродження імені Скаржинського.

Віктор Клімов, Рідне Прибужжя