Єврокомісар Ган: «Ми надто часто фінансували обіцянки України. Це потрібно змінити»

Йоганес Ган, європейський комісар з питань європейської політики сусідства, від 2014 року є ключовою контактною особою в Брюсселі для української влади.

За час роботи його ставлення до України поступово змінювалося і, схоже, тепер ми вийшли на новий рівень. Кредит довіри вичерпується і від представників Єврокомісії, зазвичай вкрай обережних,  лунає все більше критики.

Але – нехай це видається парадоксальним – Брюссель і далі готовий фінансувати Україну. Тільки тепер гроші не будуть виділяти "під чесне слово", яке легко може бути порушене Києвом.

Про умови фінансування реформи державної служби, про нову політику сусідства та про складність виконання Угоди про асоціацію, яку Київ часто недооцінює, Йоганес Ган розповів в інтерв’ю "Європейській правді" перед початком свого візиту до України.

Реклама

«Ви маєте зрозуміти: виконання Угоди буде викликом для країни»

– Чи відомо, коли відбудеться Рада асоціації Україна-ЄС?

– Вона призначена на 7 грудня.

– Але це відбудеться ще до того, як ми "запустимо" роботу ЗВТ. Тобто обговорювати деталі роботи ЗВТ ми не зможемо.

– Рада асоціації має проходити щороку (попередня відбулася 15 грудня 2014 року - ЄП). Це такий собі "переоблік" у двосторонніх стосунках.
Ми маємо разом зібратися і оцінити, обговорити, чого ми досягли, де ми є зараз, якими є задачі на наступний рік – зокрема, щодо глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Зрештою, країни-члени мають можливість сидіти з нами за одним столом та почути обидві сторони.

– А якими є перспективи по ЗВТ? Чи готова Україна справді ефективно виконувати угоду, чи створили ми всі передумови для цього?

– Як відомо, у нас з Україною особлива ситуація – вільний експорт з України до ЄС вже діє, ще з 2014 року, а з 1 січня має відкритися протилежний напрямок – безмитний експорт з ЄС до України.

Але потрібно розуміти, що наша глибока ЗВТ – це не лише питання мит.

Україна має усвідомити, що виконання Угоди буде серйозним викликом для країни.

Важливий момент: виконання угоди – це робота для багатьох міністерств. А це означає: неприпустимо, щоби цей процес координувало одне міністерство, воно гарантовано "провалить" цю роботу. Тому інші також мають брати участь у процесі. Вам доведеться змінити не сотні – тисячі нормативних та регуляторних актів!

У нас нещодавно була зустріч з представниками Молдови (в цій країні ЗВТ з ЄС почала працювати ще в 2014 році -ЄП). Так от, вони з гордістю розповідали нам, що вже змінили 2 тисячі регуляторних актів у відповідності до ЗВТ, але водночас визнали, що це близько 10% від роботи, яку доведеться зробити!

Виконання угоди – це запровадження в Україні, чи то в Молдові, норм законодавства ЄС.

Так, це складне завдання, але йдеться не лише про експорт до ЄС. Європейські стандарти, як правило, є також світовими стандартами. Тобто щойно ви отримаєте визнання відповідності до європейських стандартів, ви матимете технічну готовність експортувати по всьому світу.

А це – неймовірно важлива задача, але водночас це – виклик для держави.

Ми готові допомогти Україні досягти такої відповідності, ми вже виділили 55 млн євро, які мають бути використані, щоби відкрити по всій країні регіональні офіси для допомоги тим бізнесам, які хочуть експортувати до Євросоюзу, хочуть відповідати стандартам ЄС.

І зараз Україна має непогану можливість, щоби почати цю роботу. У вас завершилися місцеві вибори і найближчі 4 роки не заплановано нових...

– Я б не говорив про це з впевненістю. Зараз всі саме чекають на нові вибори.

– Але планових виборів немає. Ви маєте використати цю можливість! Це – шанс досягти прогресу, провести реформи, які початково будуть болючими, і лише згодом дадуть позитивний ефект. Втратити можливість проводити реформи не озираючись на вибори – навряд чи правильно.

«Ми готові допомогти із зарплатнею держслужбовцям.
Але реформа – це не тільки зарплатня!»

– Чи не здається вам, що Євросоюзу вкрай не вистачає наочної "історії успіху" у реформах, які ви підтримуєте в Україні? США допомогли створити нову патрульну поліцію. ЄС в цьому процесі лишився на узбіччі. Можливо, історією успіху ЄС стане реформа держслужби?

– Ви праві в тому що ЄС "програє" в публічній складовій – попри те, що наша підтримка реформ є найбільшою. Нам не вистачає "маркетингового таланту".

Щодо суті – так, реформа держслужби є критично важливою. Хоча, можливо, вона не буде такою наочною, як створення поліції, але вона потрібна вашій державі і ми справді плануємо інвестувати сюди найбільше зусиль.

Треба змінити якість роботи в деяких секторах держслужби. І після того як необхідні зміни відбудуться, ця реформа може включати фінансування Євросоюзом підвищення зарплатні держслужбовцям.

– Після? Але ж ви не зможете набрати нових людей у оновлену держслужбу, якщо лишиться зарплатня в 100-150 євро!

– Так, є проблема. Але ми не будемо фінансувати доти, доки не буде концепції реформи. Українська влада має нарешті зрозуміти це!

Доки в Києві це не зрозуміють, ми не досягнемо мети. Нам потрібна конкретика, якої зараз бракує.

І не забувайте, на держслужбі вже є люди, і частина з них – дуже висококваліфіковані.

– У випадку поліції порядок дій був інший...

– І це – саме те, що нам потрібно змінити у відносинах з Україною. У минулому ми надто часто фінансували обіцянки. Настав час, коли ми готові фінансувати лише результат.

Наразі немає навіть закону про держслужбу, але питання не лише в ньому. Законодавство – це лише верхівка. Потрібно мати чітке бачення, де є потреби, де – проблеми. Якими є загрози успіху реформи; якими є кваліфікаційні вимоги; що буде, коли доведеться звільняти нині працюючих людей. Все це має бути в концепції реформ.

Так, ми справді прагнемо допомогти вам забезпечити гідну зарплатню держслужбовцям і готові до співфінансування цих витрат. Але реформа – це не тільки і не стільки зарплатні! І гроші  також потрібні не тільки на зарплатню.

Доведеться вкладати значні суми в компенсації скороченим держслужбовцям. Відбір, підготовка нових людей – це все теж потребує фінансування. Можливо, доведеться закуповувати нове обладнання. І вже після того – можливо, буде потреба інвестувати у гідний дохід для цих людей. Як бачите, обсяг величезний.

Тому наш підхід такий: давайте робити реформу частинами. Неможливо відразу провести зміни для всієї системи держслужби, для всіх міністерств, всіх сфер.

Давайте оберемо якийсь конкретний сектор, проведемо реформу в ньому і з набутим досвідом – візьмемося за наступний.

Пріоритетні напрямки, з яких варто почати реформу – судова система, податкова та митниця. Почати реформи ми маємо саме з них. Але ще раз наголошу – йдеться не лише про додаткові зарплатні. Має бути чітка концепція цієї складної реформи.

В кожному міністерстві потрібно разом із зовнішніми експертами визначити, якими є справжні потреби, скільки людей мають виконувати ту чи іншу роботу, скільки доведеться скоротити, якими є кваліфікаційні вимоги і так далі.

«Ми оберемо кілька сфер,
де будуть сконцентровані зусилля ЄС»

– Не всі українські дипломати задоволені оновленою політикою сусідства. Кажуть, що чекали амбітніших рішень та більш очевидних нових можливостей.

– Перш за все, треба усвідомити, що йдеться не про Україну, а про ширше коло, про всіх сусідів. Хоча там все одно є те, що стосується України.

Звичайно, бажання отримати більше – це нормальне людське бажання. Це не є українським феноменом, те саме ми бачимо в усіх інших країнах, але особливо – в Україні, Молдові та Грузії.

Та я нагадаю, ви маєте глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі – а це значно більше, ніж просто ЗВТ.  То ж питати про щось додаткове, коли ви ще не використали те, що є – мабуть, не є правильним порядком дій. Імплементувати глибоку та всеосяжну ЗВТ, мабуть, має бути найпершою вашою метою.

– ЄС обіцяє визначити сфери особливої уваги у співпраці з сусідами. Які тематики є ключовими для України?

– Їх чимало – це реформа держслужби, відновлення економіки, міжлюдські контакти і, звісно ж, енергетика.

Наш оновлений підхід полягає в тому, що ми оберемо декілька сфер, де будуть сконцентровані зусилля ЄС, щоби не розпиляти ресурси на всі сфери одночасно.

– ENP Review обіцяє залучати країн-сусідів до безпекових місій ЄС. Але Україну цікавить інший підхід – щоби безпекова місія прийшла до нас, щоби ЄС надіслав свою місію на Донбас.

– І знову-таки, давайте сконцентруємося на виконанні того, що вже погоджено. Є мінська угода, є моніторингова місія ОБСЄ. Ми підтримуємо саме їх – у ОБСЄ є досвід такої роботи, їх структура найбільше підходить для того, щоб опікуватися регіональною безпекою. Не треба намагатися шукати альтернативні рішення, доки ви не вичерпали те, що вже маєте.

– Але Україна справді запитувала у вас про таку місію?

– Так, але ж є спільне розуміння міжнародної спільноти, що ОБСЄ найкраще підходить для такої діяльності.

– Якою є ситуація з антикорупцією та антикорупційною прокуратурою?

– Насправді у вас ухвалене непогане законодавство, але є проблеми з виконанням. Антикорупційна прокуратура, напруженість  з генпрокурором, кадрові питання – тут Україні є що вдосконалювати. Але ми розуміємо, що миттєво систему не змінити.

Щодо комітету з обрання антикорупційного прокурора – у ЄС справді була занепокоєність щодо окремих осіб по квоті генпрокурора. Але відбулися переговори президента Юнкера з президентом Порошенком, після яких мала місце ротація. Після цього нових вимог ми, наразі, не маємо.

«Нас всіх розбестило тривале
перемир’я на Донбасі»

– Повернемося до питання ЗВТ. Щойно запрацює вільна торгівля з ЄС, Росія у відповідь обмежить імпорт з України – уряд РФ вже оголосив про це. Тобто наші експортери, по суті, постраждають від європейського вибору країни. Чи можемо ми розраховувати на додаткову допомогу з ЄС через це?

– Ми звичайно, були і є  проти будь-яких дій, що ускладнюють торгівлю.

Але ми вже надали чимало грошей для того, щоби український бізнес підготувався до нових можливостей експорту та до нових умов ринку.

Будемо говорити відверто – ще від того часу, як ми домовилися про ЗВТ, не було секретом, що після її запровадження РФ може діяти у відповідь, подобається це нам чи ні.

І було вдосталь часу, щоби підготуватися до цього.

– ЄС публічно обіцяв посилити тиск на Росію в разі, якщо проросійські терористи порушуватимуть перемир’я.  Зараз відбувається саме це – знову стріляють "Гради", на українських позиціях – знову загиблі. Коли ми можемо очікувати нові санкції?

– Це питання Ради ЄС, воно має розглядатися саме Радою, тобто країнами-членами. Але я хочу зазначити – нас всіх, схоже, розбестило тривале перемир’я на Донбасі, яке зберігається 2,5 місяці. Так, зараз зміни негативні, але наразі зарано для того, щоби робити якісь висновки. 

Сергій Сидоренко, Європейська правда