Битий небитого везе, або реалії енергетичного ринку України

Першого липня 2020-го року виповнився рік, як в Україні впроваджено нову модель ринку електроенергії. За задумом, новий ринок мав створити умови для чесної конкуренції – коли ціна визначається на основі балансу попиту і пропозиції. Та механізм виявився недосконалим і дав збій: почали накопичуватися борги між учасниками ринку. За чесної конкуренції зазвичай програють  найдорожчі і неефективні види генерацій, та в українських реаліях найбільших збитків отримало ДП «НАЕК «Енергоатом», яке виробляє найдешевшу електроенергію в країні. 

Як працював ринок електроенергії до 1 липня 2020-го року?

Генеруючі підприємства України - це 12 ТЕС, 4 АЕС, 7 ГЕС, 3 ГАЕС, а також майже сотня ТЕЦ та малих ГЕС, ВЕС, СЕС. Усі вони разом складають 100% генерації, водночас кожне із цих джерел електроенергії має дотримуватися своєї частки виробництва, щоб енергосистема діяла безперебійно. 

Раніше енергокомпанії продавали свою продукцію Державному підприємству «Енергоринок». Вартість  електроенергії для кожного виду генерації встановлював регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). 

Реклама

Енергоринок продавав електроенергію розподільчим компаніям - обленерго, а ті - вже приватним споживачам та підприємствам. Кошти за спожиту електроенергію рухалися у зворотному напрямку: оплата надходила до обленерго, звідти гроші прямували до Енергоринку, який розподіляв їх між власниками електростанцій.

Для чого були потрібні зміни?

Коли ціни встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), то це, зокрема, сприяло виникненню «схем» і призводило до надприбутків для декотрих енергетичних компаній. Ринкові відносини мали запровадити чесну конкуренцію, а також сприяти створенню умов для залучення інвестицій у сферу енергетики. Крім того, впровадження нової моделі ринку електроенергії передбачене Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Що змінилося з 1 липня 2019-го  року?

Учасниками нового ринку електричної енергії України є виробники, оператор системи передачі, оператори системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, трейдери, електропостачальники  та споживачі.          

ДП «Енергоринок» (посередника між обленерго та електростанціями) ліквідовано. Натомість  створено два нові підприємства - Оператор ринку та Гарантований покупець. 

Оператор ринку - публічне акціонерне товариство, 100% якого належить державі. Це підприємство займається організацією купівлі та продажу електроенергії на ринку «на добу наперед» і «внутрішньодобовому» ринку.

Гарантований покупець - це державне підприємство (теж на 100%). Гарпок зобов’язаний купувати у суб’єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію. Також на Гарантованого покупця покладені спеціальні обов’язки- купівля електроенергії на електронних аукціонах і її продаж постачальникам універсальних послуг в обсягах, необхідних для  побутових споживачів. 

Торгують електроенергією на кількох «майданчиках». Ринок двосторонніх договорів (РДД) - тут учасники ринку (трейдери, постачальники, споживачі)  купують електроенергію безпосередньо у продавця, як правило, генеруючої компанії, уклавши договір. Ринок надобу наперед (РДН) - це біржа, де торгують електроенергією, яку учасники ринку планують виробити або спожити наступної доби. Внутрішньодобовий ринок (ВДР) – тут купують електроенергію, яку мають використати цієї ж доби. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюється купівля та продаж електричної енергії для врегулювання обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби. Таким чином НЕК «Укренерго»  підтримує баланс  в Об’єднаній енергетичній системі України. 

НКРЕКП тимчасово обмежило максимальні ціни для торгів на РДН та ВДР, але ціна на електроенергію складається за результатами торгів на сегментах ринку.

Створення ВП «Енергоатом - Трейдинг» та відділів комерційної диспетчеризації на майданчиках АЕС  

На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» в ДП «НАЕК «Енергоатом», яке є оператором чотирьох діючих АЕС України, 15 березня 2018 року створено відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» (ВП ЕАТ).                   

5 червня 2019 року було сформовано відділ комерційної диспетчеризації (ВКД) у ВП ЮУАЕС. До функцій ВКД входить щоденна (враховуючи вихідні і святкові дні) підготовка графіків фізичного відпуску електроенергії (ГФВ) і графіків навантаження енергоблоків, відправка їх у ВП ЕАТ після узгодження з начальником зміни АЕС. Взаємодія між ВП ЕАТ і ВП ЮУАЕС з метою  оперативного корегування  фактичного графіка відпуску електричної енергії ВП ЮУАЕС. Оперативне оповіщення ВП ЕАТ про фактичні або очікувані події, які призвели або можуть призвести до корегування графіка відпуску електроенергії, наприклад, позапланове розвантаження енергоблока.

Обсяг інформації, з яким  працюють фахівці відділу комерційної диспетчеризації (ВКД),  значний. Він включає фактичні погодинні дані відпуску електроенергії з автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), дані про фактичне значення власних потреб енергоблоків та загальностанційних власних потреб, обсяг втрат, пов’язаних з відпуском електроенергії.

Персонал ВКД має доступ до певних автоматичних систем (АС), які допомагають під час планування, а саме – АС «Оперативні дані», АС «Відображення параметрів», АС «Журнал заявок». Фахівцям треба чітко розуміти, скільки часу займають всі технологічні процеси на енергоблоках. Але найголовнішим та остаточним джерелом технологічної інформації є начальник зміни АЕС, погодження з ним графіків фізичного відпуску електроенергії та будь-яких змін до ГФВ є обов’язковим.

Що пішло не так? 

Причин збою в роботі ринку електричної енергії чимало. Звичайним споживачам розібратися в деталях його роботи  важко, але те, як буде виходити влада з енергетичної кризи, торкнеться кожного з нас.

Головними чинниками кризових явищ є насамперед спотворена модель Оптового ринку електроенергії - кажуть аналітики. Нова модель ринку може виконувати свою функцію (баланс попиту і пропозиції за допомогою цінових індикаторів) тільки за умови відсутності перехресного субсидування одних учасників ринку за рахунок інших, а також дотримання однакових правил для всіх суб'єктів ринку. В Україні ж обсяг перехресного субсидування на 2020 рік оцінюється в 80 млрд грн. Тому в систему ринку був вбудований механізм ПСO (постачання електроенергії зі спеціальними обов’язками). Кабінет Міністрів постановою № 483 від 5 червня 2019 року поклав спецобов’язки  на державні енергогенеруючі компанії НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Укргідроенерго" та оператора системи передачі НЕК "Укренерго". Частка ПСO для Енергоатома донедавна  складала 80%, для Укргідроенерго  - 35%. ДП «НАЕК «Енергоатом» несе основне  навантаження у формуванні тарифу для побутових споживачів.

За задумом авторів нового ринку, посередник - ДП «Гарантований покупець» ­­- мав  перепродувати електроенергію якомога дорожче, заробляти прибуток і за рахунок цього забезпечувати дешевою електроенергією побутових споживачів, а також розрахуватися за дорогу "зелену" електричну енергію в середньому по 5 грн за кВтг(цей тариф є одним із найвищих у Європі). 

Загострило ситуацію падіння попиту на електроенергію в результаті пандемії коронавірусу, значне зростання обсягів вироблення «зеленої» електроенергії, а також обвал цін на газ, який став дешевший за вугілля. Наслідком стало різке зниження потреби у вугіллі і зупинка шахт. 

Згодом почалося виведення у резерв атомних енергоблоків і зниження їх потужності. Таку ситуацію у Міненерго пояснювали тим, що державне підприємство «Енергоатом» не може покривати ранкові та нічні піки використання електроенергії, оскільки постійно працює в базовому режимі навантаження, а енергосистемі потрібні маневрові потужності.  Проте зменшення частки атомної енергії в балансі виробництва скоротило джерела розрахунків із "зеленими". І це остаточно завело ситуацію у безвихідь.

Стан розрахунків на ринку електроенергії є вкрай загрозливим 

Борги НЕК«Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» складають 30,8 млрд грн. Борги «Гарантованого покупця» перед виробниками за «зеленим» тарифом – 23,8 млрд грн, перед НАЕК «Енергоатом» - 9,4 млрд грн та ПАТ «Укргідроенерго» - 0,35 млрд грн.

Є ще й такий  нюанс: у старого Енергоринку перед компанією «Енергоатом» вже були величезні борги (майже 11,7 млрд грн).  Але є і гарна новина: Президент України підписав Закон «Про погашення зобов’язань на оптовому ринку електроенергії», ухвалений Верховною Радою. Цей Закон передбачає компенсацію боргів минулого періоду. 

Законопроєкт № 3658 

Рада зменшила розмір "зелених" тарифів з 1 липня 2020 року для об'єктів, введених в експлуатацію з липня 2015 до 31 грудня 2019 року: для СЕС потужністю понад 1 МВт - на 15 %, для СЕС менше ніж 1 МВт - на 10 % і для ВЕС - на 7,5 %.  Також парламент зменшив тарифи  для СЕС і ВЕС, введених в експлуатацію з 1 січня 2020 року, на 2,5 %. 

За оцінками уряду, зменшення тарифів дозволить знизити прогнозований дефіцит балансу ДП "Гарантований покупець" на 6,4 млрд грн на рік. А також знизити сумарний обсяг виплат за "зеленими" тарифами на 2 млрд євро.

Разом з тим, Кабмін зобов'язався до кінця 2021 року повністю погасити наявну заборгованість перед ВДЕ-інвесторами, що становить 14 млрд грн.

Перегляд формули ПСО

Кабінет Міністрів України 5 серпня 2020 року з триденним доопрацюванням ухвалив постанову № 694 «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії».  

Передбачалося, що затвердження так званої перехідної моделі ПСO буде одним із кроків на шляху вдосконалення правил роботи ринку електроенергії для всіх його учасників. Перехідну модель ПСО було запропоновано ще в травні цього року, коли Прем’єр-міністр доручив Міністерству енергетики разом з керівництвом Енергоатома подати пропозиції щодо виходу з енергетичної кризи.

Цей крок був необхідний, по-перше, тому, що поточні механізми ПСO разом із невдалою моделлю ринку електроенергії не забезпечують фінансової стабільності компанії. Посередник у цій моделі - ДП «Гарантований Покупець», який отримував 80% виробленої українськими АЕС електроенергії, - не здатний її продавати та вчасно за неї розраховуватися.

По-друге, на тих сегментах ринку, де Енергоатом зобов’язаний був продавати свою електроенергію (внутрішньодобовому і ринку на добу наперед), достатнього попиту на неї немає, через що приблизно 35% її продається на балансуючому ринку зі значним дисконтом і затримкою платежів на півтора-три місяці. Як результат, Енергоатом не отримує обігових коштів для своєчасних розрахунків за ядерне паливо, на виконання виробничої програми, сплату податків та обслуговування кредитів. Нова ж модель ПСO дозволятиме Енергоатому продавати Гарпоку стільки електроенергії, скільки фактично споживає населення, а решту - реалізовувати на сегментах ринку.

Зміни до ПСО мали стати головним фактором стабілізації роботи Компанії. Планувалося, що  збільшення продажу електроенергії за ринковими цінами покращить фінансовий стан Енергоатома, дозволить ефективніше планувати його виробничу діяльність, а також сприятиме загальному оздоровленню ситуації на ринку електричної енергії.

Постанову з оновленим ПСО було опубліковано в офіційних ЗМІ лише 13 серпня.  Але очікування Енергоатома не виправдалися. 

Зміни, внесені до постанови, були на перший погляд  позитивні: зменшено обов’язкову частку продажу електроенергії НАЕК «Енергоатом»  Гарантованому покупцеві до 50%.(Але в той же час ціна однієї «атомної» мегават-години становить лише 10 грн, тобто, 1 коп. за кВтг). Решту електричної енергії Енергоатому дозволено продавати на різних сегментах ринку. Та за формулою, запропонованою Кабміном, Енергоатомне повинен опускати ціну на свою продукцію нижче її повної собівартості. Затверджена постановою Кабміну формула ціноутворення для продажу на ринку електроенергії НАЕК "Енергоатом" і ПАТ "Укргідроенерго" призводить до неконкурентоспроможності їхньої електроенергії - заявив віцепрезидент НАЕК з розвитку Герман Галущенко.    

Атомникам довелося вдатися до протестних дій. У той же день, коли представники від АЕС планували йти під Кабмін, уряд вніс зміни до формули розрахунку мінімальної вартості електроенергії, що виробляє Енергоатом. Компанії дозволено використовувати при розрахунках не повну, а виробничу собівартість електроенергії. Тобто із собівартості  виключені ті види діяльності компанії, які не належать до ПСО, зокрема, діяльність Ташлицької ГАЕС, Олександрівської ГЕС та теплопостачання міст-супутників АЕС. 

Експерти, аналізуючи ситуацію на ринку електроенергії, кажуть: існуюче ПСО настільки криве, що його треба взагалі  відміняти і вводити інший механізм підтримки вразливих верств споживачів, тобто населення. Поки існує це ПСО у державної генерації буде постійна проблема.

 І як висновок 

В Україні атомні енергоблоки  видають електроенергію за найнижчим тарифом. Але якщо раніше частка Енергоатома в енергобалансі складала приблизно 57%, то нині вона знизилася до 47%. Вугільні електростанції раніше мали 30% у балансі, цього року їх частка зросла до 38%. І цей перерозподіл відбувається не через чесну конкурентну боротьбу, а в угоду тим, хто домігся політичного чи адміністративного рішення – кажуть експерти. 

Цього разу атомників почули. Та ринок електроенергії потребує подальшого  вдосконалення, щоб його учасники не  знаходились «під напругою». 

P.S. Недовироблення електроенергії  АЕС через балансові обмеження за січень-червень 2020 року склало майже 5,3 млрд кВтг. 

За перше півріччя 2020 року Енергоатом отримав 2,65 млрд грн чистого збитку, тоді як аналогічний період 2019 року Компанія завершила з 1,11 млрд грн чистого прибутку. 

Юлія Дікусар, за матеріалами друкованих ЗМІ та інтернет-видань