Монтавон написала депутатам Миколаєва, що її запевняли у відсутності необхідності подавати декларацію
-
- Аліна КвіткоРепортерка
Монтавон написала депутатам Миколаєва, що її запевняли у відсутності необхідності подавати декларацію. Фото: FacebookГолова наглядової ради «Миколаївводоканалу» Ганна Монтавон заявила, що перед початком роботи її та іншого іноземного члена ради запевнили, що вони не мають подавати декларації. За її словами, питання декларування та можливе розкриття особистої інформації членів родини стало однією з причин рішення достроково залишити наглядову раду.
Про це Ганна Монтавон написала у відкритому листі до депутатів Миколаївської міської ради та міського голови Олександра Сєнкевича від 23 вересня, яке є у розпоряджені «МикВісті».
На початку листа Ганна Монтавон зазначила, що не зможе особисто взяти участь у сесії 24 вересня, де депутати планували заслухати її щодо виходу з наглядової ради.
— Моє рішення про завершення роботи в Наглядовій раді є обдуманим і остаточним. Воно не означає, що я вважаю створення Наглядової ради помилкою або що не бачу результатів її роботи. Навпаки, — написала Ганна Монтавон.
Окрему частину листа Ганна Монтавон присвятила декларуванню. За її словами, питання про те, чи мають члени наглядової ради подавати декларації, виникло вже після затвердження її складу міською радою у червні 2025 року.
— Перші дискусії про можливу необхідність декларування були ініційовані Офісом доброчесності/ Антикорупційною ініціативою ЄС після того як Миколаївська міська рада затвердила склад Наглядової ради, — йдеться у листі.
Ганна Монтавон стверджує, що ще тоді попередила про свою позицію щодо декларування.
— Я одразу повідомила, що відмовлюсь від цієї посади, якщо іноземцям треба подавати декларації. Після цього обох іноземних членів ради не лише запевнили не подавати декларації, а виключили з подальших консультацій з питань декларування, які надавались українським членам ради, — написала вона.
При цьому у відкритому листі Ганна Монтавон не вказала, хто саме запевнив її та іншого іноземного члена ради Бйорна Кааре Йєнсена, що декларації подавати не потрібно.
Ганна Монтавон пояснила, що вимоги українського законодавства щодо декларування вважає неприйнятними для себе як громадянки Німеччини через необхідність розкривати інформацію про членів родини.
— Українське законодавство щодо декларування створює для мене як для громадянки Німеччини неприйнятний ризик розкриття приватної інформації членів сім'ї, які не мають жодного стосунку до моєї роботи в Україні, — написала Ганна Монтавон.
Вона також заявила про можливий, на її думку, конфлікт із законодавством ЄС щодо права на приватність, зокрема неповнолітніх дітей.
Як приклад Ганна Монтавон навела вимогу декларувати участь у неприбуткових організаціях. За її словами, у Німеччині до таких організацій можуть належати батьківські комітети.
— Це призводить до розкриття інформації про адресу навчання дитини і порушує її право на приватність і безпеку. Для мене це принципова межа, — йдеться у листі.
На думку Ганни Монтавон, її ситуація та ситуація Бйорна Кааре Йєнсена показали, що місту необхідно чіткіше врегулювати юридичний супровід іноземців, яких запрошують до органів корпоративного управління.
— Випадок, який стався зі мною і іншим іноземцем Бйорном Кааре Йєнсеном, показав необхідність чітко прописаного та якісного правового супроводу людей, яких місто запрошує працювати до органів корпоративного управління, особливо іноземних громадян та міжнародних експертів, — зазначила вона.
Монтавон відзвітувала про рік роботи наглядової ради
Значну частину листа Ганна Монтавон присвятила результатам роботи наглядової ради. Вона нагадала, що рада почала працювати у вересні 2025 року в умовах війни, проблем із водопостачанням, зношених мереж, кадрового дефіциту та складного фінансового становища підприємства.
За її словами, за рік на підприємстві запровадили регулярну управлінську та квартальну звітність, сформували систему KPI, створили чотири комітети наглядової ради, службу безпеки та внутрішнього аудиту, провели конкурс на посаду комплаєнс-офіцера та створили пресслужбу.
Ганна Монтавон також заявила про фінансовий ефект від цих змін.
— Організаційні та управлінські зміни дали близько 16 млн грн економії, а посилення контролю закупівель — ще близько 4 млн грн економічного ефекту, — йдеться у листі.
Також вона навела дані менеджменту «Миколаївводоканалу», за якими втрати води зменшилися приблизно з 44% у січні до 34,7% у липні, а кількість витоків — зі 172 до 52. За шість місяців 2026 року, як зазначено у листі, замінили близько 9,8 кілометра мереж проти приблизно 2,4 кілометра за весь 2025 рік.
При цьому Ганна Монтавон наголосила, що не приписує ці результати винятково наглядовій раді.
— Ці результати — не результат однієї людини і не лише результат Наглядової ради. Це спільна робота директора, менеджменту, працівників МКП «Миколаївводоканал», членів Наглядової ради, міста та міжнародних партнерів, — написала вона.
Водночас перший рік роботи, за її словами, показав проблеми самої моделі корпоративного управління. Серед питань, які потребують врегулювання, Ганна Монтавон назвала розподіл повноважень між містом, наглядовою радою та менеджментом, юридичний супровід членів ради, страхування відповідальності, комплаєнс, декларування та процедуру дострокового припинення повноважень.
Ще однією проблемою Ганна Монтавон назвала відсутність затвердженої Політики власності. За її словами, міська рада як власник підприємства має визначити, що є його головною метою — фінансова сталість, якість послуг, доступність тарифу, інвестиції чи безпека критичної інфраструктури.
— Без цього Наглядова рада працює в сірій зоні. Вона може нести відповідальність за нагляд, але не мати чітко визначених очікувань власника і критеріїв оцінки результату, — написала Ганна Монтавон.
Вона додала, що професійна наглядова рада, на її думку, здатна підвищувати ефективність комунального підприємства, однак для цього відповідальність має нести й міська рада як власник.
— Сталий результат можливий лише там, де поруч із відповідальною Наглядовою радою є відповідальний власник (Миколаївська міська рада), який чітко визначає цілі, створює належні умови для її роботи та бере на себе відповідальність за власні рішення на рівні з Наглядовою радою, — підсумувала Ганна Монтавон.
Нагадаємо, 24 вересня депутати розглядали дострокове припинення повноважень Ганни Монтавон та включення замість неї до складу наглядової ради Дмитра Новицького. Рішення набрало 26 голосів із необхідних 28, тому його не ухвалили.
Під час обговорення Федір Панченко звернув увагу, що Ганна Монтавон не прийшла на засідання та не прозвітувала перед депутатами про результати своєї роботи.
Він запропонував змінити підставу припинення її повноважень та зазначити у рішенні незадовільні результати роботи.
Як створювали наглядову раду «Миколаївводоканалу»
«Миколаївводоканал» став першим комунальним підприємством Миколаєва, де запрацювала наглядова рада. Рішення про створення наглядових рад на міських КП ухвалили у 2024 році в межах реформи корпоративного управління.
Наглядова рада має контролювати стратегічну роботу підприємства, затверджувати ключові управлінські рішення та фінансові плани, а також оцінювати роботу керівництва. При цьому вона не повинна втручатися у щоденну роботу підприємства.
Конкурс на посади незалежних членів наглядової ради «Миколаївводоканалу» оголосили у січні 2025 року, а 29 травня депутати Миколаївської міської ради затвердили її склад.
До наглядової ради увійшли п’ятеро людей: Андрій Гайдуцький, Андрій Єфімов, Сергій Шкляр, Бйорн Кааре Єнсен та Ганна Монтавон. У вересні 2025 року Ганну Монтавон обрали головою наглядової ради строком на один рік.
Від неподаної декларації до звільнення
Нагадаємо, питання декларування членів наглядової ради «Миколаївводоканалу» вже ставало причиною публічної суперечки. У травні 2026 року поліція відкрила кримінальне провадження через неподання декларацій членами наглядової ради підприємства. На той момент у реєстрі НАЗК не було декларацій Ганни Монтавон та Бйорна Кааре Єнсена. Про підозру у межах провадження нікому не повідомляли.
Ганна Монтавон тоді пояснювала, що не подала декларацію через рекомендацію радниці міського голови Юлії Мінчевої. Після відкриття кримінального провадження Ганна Монтавон також звернулася до міського голови Олександра Сєнкевича з вимогою усунути Юлію Мінчеву від питань корпоративного управління.
Юлія Мінчева заперечувала, що радила Ганні Монтавон не подавати декларацію. Вона пояснювала «МикВісті», що не давала таких офіційних чи письмових рекомендацій. За словами Юлії Мінчевої, під час неформальної розмови йшлося лише про те, що система декларування, наскільки їй було відомо, не мала англомовного інтерфейсу.
Водночас уповноважений «Миколаївводоканалу» з питань запобігання корупції Ігор Блошко повідомляв, що двічі офіційно нагадував членам наглядової ради про необхідність подати декларації. Після завершення строку декларування Ігор Блошко звернувся до правоохоронців.
Також для членів наглядової ради проводили окрему зустріч щодо декларування. На ній пояснювали строки подання декларацій та відповідальність за порушення вимог законодавства. Із п'яти членів ради на зустріч прийшли троє. Ганни Монтавон та Бйорна Кааре Єнсена серед них не було.
У липні Ганна Монтавон заявила, що після відкриття кримінального провадження залишилася «сам на сам» із ситуацією та була змушена самостійно наймати адвокатів. При цьому Ганна Монтавон не заперечувала, що як член наглядової ради мала подати декларацію.
Тоді ж Ганна Монтавон розкритикувала загалом запуск наглядових рад у Миколаєві та назвала цей процес «хаотичним». Як один із прикладів вона згадувала наглядову раду «Агенції розвитку Миколаєва», семеро членів якої достроково склали повноваження. Ганна Монтавон стверджувала, що людей заздалегідь не попередили про необхідність декларування.
Міський голова Олександр Сєнкевич із такою оцінкою не погодився. Він заявив «МикВісті», що реформа корпоративного управління у Миколаєві відбувається системно, а проблеми під час її впровадження назвав «робочими моментами».
У вересні голова наглядової ради МКП «Миколаївводоканал» Ганна Монтавон подала заяву про звільнення. Серед причин вона назвала українські вимоги до декларування, які, за її словами, створюють ризики для приватності її родини.



