МВФ поїхав, але ви тримайтеся: чому Україна не отримала грошей та у що це виллється

12 лютого в Україні офіційно припинила роботу віртуальна місія Міжнародного валютного фонду. Результат один: відсутність результату.

Найближчим часом Україна не отримає кошти, які мали надійти ще пів року тому. Влада демонстративно саботує виконання вимог міжнародних партнерів, розраховуючи на вдачу.

Поки уряд може залучати кошти іноземних інвесторів, які готові вкладати гроші навіть у віртуальні валюти, реформ на вимогу МВФ очікувати не варто.

Як довго влада зможе загравати з МВФ та чим це обернеться?

Про програму фонду

Чинну кредитну програму stand-by МВФ затвердив 9 червня 2020 року. Її обсяг – 5,04 млрд дол, з яких 2,1 млрд дол країні переказали відразу після підписання. До кінця 2020 року, у вересні та грудні, Україна мала отримати ще два транші по 700 млн дол.

Переговори почалися одразу після обрання президентом Володимира Зеленського.

Спочатку Україна домовлялася про довгострокову програму розширеного фінансування (EFF), однак після початку пандемії коронавірусу сторони погодилися, що програма має бути короткою та зосереджуватися на підтримці платоспроможності української влади в умовах карантину.

У цю кредитну програму МВФ не закладав складних реформ. Для отримання 700 млн дол у вересні потрібно було докласти мінімум зусиль: затвердити план роботи з проблемними кредитами та запровадити ринок газу для населення. Обидві вимоги були виконані завчасно.

Здавалося, що другий транш у кишені. Однак Україні вдалося "здивувати" МВФ та відкласти отримання траншів.

Несподівана відставка голови Нацбанку, яку він пояснив політичним тиском, "демонтаж" антикорупційної інфраструктури Конституційним судом та провал у проведенні судової реформи призвели до того, що Україна не отримала не лише другий, а й третій транш МВФ.

Місія фонду почала працювати в Україні аж наприкінці грудня 2020 року, і то дистанційно. Вона була чи не найдовшою за всю історію, адже тривала понад шість тижнів з невеликою перервою на період різдвяних свят. Продовжити роботу з МВФ просила українська сторона.

"Для нас принципово залишатися в програмі МВФ. Ми зараз в активній стадії перемовин. У нас продовжена місія на сім-десять днів. Є сподівання, що за цей час ми фіналізуємо меморандум і чітко зрозуміємо, які ми на себе можемо взяти зобов'язання", – заявляв наприкінці січня міністр фінансів Сергій Марченко.

Схоже, що продовження роботи місії не допомогло переконати фонд виділити фінансування.

Що не влаштувало МВФ

За підсумками роботи місії МВФ представник фонду пан Йоста Люнгман перерахував найбільш "дискусійні" питання.

По-перше, посилення управління Національним банком. Питання до НБУ у фонду виникли одразу після надання Україні першого ж траншу, коли у липні з посади пішов Яків Смолій.

З того часу правління Нацбанку оновилося більш ніж на половину, а з попередньої команди залишилося працювати лише двоє з шести членів – Дмитро Сологуб та Катерина Рожкова.

Тиск на них і турбує МВФ. У жовтні Рада НБУ оголосила догани Сологубу та Рожковій. Крім цього, у Катерини Рожкової забрали ключові повноваження з регулювання банківського сектору, передавши їх новому голові Кирилу Шевченку.

Тоді на цю ситуацію відреагували у фонді, хоча раніше кадрові питання МВФ не коментував.

Питання повноважень у правлінні НБУ все ж вдалося вирішити (банківський нагляд перейшов до Ярослава Матузки, професійного юриста, який до цього не мав досвіду роботи з банківським регулюванням), однак занепокоєння фонду залишилися.

Цього разу вони пов’язані з тим, що вже у липні 2021 року закінчується термін повноважень Дмитра Сологуба. За збігом обставин, у цей же період закінчуються повноваження в одного з членів Ради Нацбанку Віталія Шапрана, який міг би претендувати на позицію у правлінні регулятора.

За час своєї роботи Шапран запам’ятався неординарними заявами та критикою політики, яку проводив попередній склад правління НБУ. За даними джерел ЕП, крім нього, на посаду Сологуба претендує ще один член Ради – Олена Щербакова.

У МВФ прагнуть, аби членам Ради Нацбанку було заборонено обіймати посади у правлінні регулятора протягом 3-5 років після відставки. І частково ці вимоги містяться у змінах до банківського законодавства, які напрацював НБУ спільно з депутатами. Їхнє ухвалення є другим дискусійним питанням, яке обговорювала місія МВФ.

По-друге, окрім заборони членам Ради Нацбанку обіймати посади у правлінні НБУ, зміни до банківського законодавства мають вирішити низку проблем, пов’язаних з роботою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Йдеться про заборгованість перед Міністерством фінансів, яка виникла під час банківської кризи 2014-2016 років, коли грошей фонду не вистачало для здійснення виплат вкладникам збанкрутілих банків, а також участі у Фонді державного Ощадбанку. 

По-третє, Україна вже другий рік поспіль живе з рекордним дефіцитом бюджету. І якщо до дефіциту у 2020 році у фонду питань майже немає, оскільки був розпал пандемії та економічна криза, то дірку в поточному бюджеті розміром в 276 млрд грн МВФ активно дискутував.

Більше того, наразі у Мінфіні почалася робота над трирічним бюджетним плануванням і судячи із заяви МВФ, саме до дефіциту у середньостроковій перспективі виникло найбільше запитань. Очевидно, уряд не зміг продемонструвати готовність повернути дефіцит бюджету на докризові 2-2,3% від ВВП.

Ще одне бюджетне питання – це проведення аудиту Фонду протидії коронавірусу. Аудит – одна з вимог фонду для отримання грошей у 2021 році. В уряді ж аудит видатків проводити не поспішають, оскільки половину коштів витратили на дороги, а не підтримку медицини.

Четверте дискусійне питання МВФ – судова та антикорупційна реформи. За час, що минув від початку програми stand by Україна не лише не спромоглася просунутися уперед у цьому напрямку, але й зробила кілька кроків назад.

Конституційний суд своїм рішенням фактично скасував антикорупційну інфраструктуру, за що Володимир Зеленський хотів "скасувати" Конституційний суд. У країні почалася конституційна криза.

При цьому парламент не поспішає розглядати та ухвалювати необхідні законопроєкти, аби вийти з кризи, забезпечити належну роботу НАЗК, НАБУ та САП.

Ще один крок назад українська влада зробила в енергетичній реформі, запровадивши обмеження ціни на газ для населення. І це п’яте дискусійне питання місії. При цьому рішення щодо цін на газ ухвалили у самий розпал переговорів з МВФ. Нагадаємо, що запровадження ринку газу було однією з попередніх вимог фонду.

Як відреагувала влада

З позиції української влади безрезультатне завершення роботи місії МВФ не виглядає катастрофічним.

Чи не першим на завершення роботи представників фонду відреагував голова НБУ Кирило Шевченко, заявивши, що рекомендації МВФ щодо посилення інституційної спроможності та управління в Національному банку в частині повноважень Ради НБУ будуть враховані.

Міністр фінансів Сергій Марченко в традиційно стриманій манері зазначив, що уряд веде "конструктивний діалог". Зокрема місії передали для аналізу законопроєкти, які мають розв'язати дискусійні питання.

В Офісі президента взагалі заявили, що відсутність результатів в переговорах, це вина не лише української сторони, а й фонду. Про це повідомив позаштатний радник голови ОП Тимофій Милованов.

"Місія призупинила роботу. Обидві(!) сторони могли зробити більше для успіху. Є певні складнощі, але вони тактичного характеру. Тобто, можливо будуть якісь дії з української сторони для того, щоб посилити успішність перемовин в найближчі тижні. Що конкретно? Думаю буде відомо в найближчі дні", – написав він у Facebook.

Таємницю того, що конкретно збирається зробити українська влада, привідкрили у Центрі протидії корупції. Там заявили, що уряд 15 лютого затвердив законопроєкт, яким можуть звільнити голову НАБУ Артема Ситника. Реакцію МВФ на таке рішення спрогнозувати не важко.

Деякі народні депутати на новинах про кінець роботи місії МВФ взагалі заявили про необхідність проведення аудиту співпраці України з фондом.

"Наша співпраця з Міжнародним валютним фондом потребує перегляду та повного аудиту. З 2014 року ми взяли більше 4 мільярдів доларів, а віддали 1,7 млрд доларів. Платимо відсотки навіть за ті позики, яких не отримали", – заявила депутатка "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.

Її однопартієць, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заявив, що співпраця з МВФ можлива лише тоді, коли вона задовольнятиме й інтереси України:

"Радіти нема з чого, безперечно такий результат є негативним. З іншого боку ми повинні розуміти, що співпраця з будь-яким міжнародним партнером можлива тоді, коли це задовольняє інтереси як міжнародних партнерів, так і України".

Чи зможе Україна прожити без МВФ

Спокійна і в чомусь навіть самовпевнена реакція української влади на провал переговорів з МВФ пов’язана з її вірою у те, що прожити без підтримки фонду Україні цьогоріч вдасться. І це попри значне боргове навантаження на бюджет.

Цього року, крім залучення 276 млрд грн на покриття дефіциту бюджету, Мінфіну необхідно виплатити щонайменше 600 млрд грн по зовнішнім і внутрішнім боргам. За останніми розрахунками Мінфіну (станом на 1 лютого), пік виплат прийде на вересень, коли за один місяць держава повинна виплатити 102 млрд грн.

 

Однак така ситуація уряд та парламент, схоже, не лякає. "Ми переконані в тому, що нам пройти 21-й рік без чергового траншу МВФ буде набагато важче, але це в жодному випадку не буде катастрофою", – повідомив Данило Гетманцев.

Оптимізм влади пояснюється просто: світові фінансові ринки наразі "розпирає" від величезних обсягів надрукованих грошей, які майже немає куди вкладати.

"Ставки у світі, зараз рекордно низькі. У євро вони від’ємні. Водночас на світових ринках є колосальний ресурс, який йде навіть у такі пусті та надуті "пухирі", як криптовалюта. Туди інвестують величезні гроші, хоч там немає ніякої вартісної основи.

Порівняно з цим, Україна, яка відкриватиме ринок землі, має величезний потенціал із залучення ресурсів на зовнішніх ринках", – повідомив директор департаменту ризик-менеджменту "Аккорд банку" Микола Войтків.

Безрезультативна робота місії МВФ не вплине на фінансову стабільність в Україні у короткостроковій перспективі.

"Маючи резерви у 30 мільярдів доларів навіть вересневий пік виплат за державним боргом не видається тією сумою, заради якої варто напружуватися. Якщо до того часу нерезиденти перестануть купувати ОВДП, то на допомогу прийдуть банки, як це було минулого року", – повідомив виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Ситуація ризикує значно погіршитися, якщо доступ до фінансування ззовні закриється. Це може статися, коли інвестори зрозуміють, що проблеми з МВФ не тимчасові.

"Українські та іноземні інвестори орієнтуються на співпрацю з МВФ. Якщо вони побачать, що нема співпраці, то перестануть інвестувати. Це призведе якщо не до економічного падіння, то до відсутності зростання.

Це вдарить по гривні, бо фінансова стабільність базується на співпраці з МВФ. Як тільки почнуть витрачати гроші з резервів, то всі одразу все розуміють. Далі буде стандартна історія: "всі побігли і я побіг"", – вважає інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

На жаль, українська влада звикла співпрацювати з МВФ лише тоді, коли це їй дуже потрібно. Тоді і парламент ухвалює всі необхідні закони, і ціни на газ змінюються в унісон з ринковими трендами. Навчитись же працювати з фондом до того, як у бюджеті не лишається грошей для фінансування незахищених видатків поки що ніхто не збирається.

Водночас в самому МВФ розуміють, що лише під тиском несприятливих обставин Україна може проводити реформи. Тому й не поспішають допомагати фінансово.

Економічна Правда, Ярослав Вінокуров