«Друзі без зобов’язань»: до чого підштовхує Петра Порошенка його «Стратегічна рада»

Думки членів так званої «Стратегічної ради президента» в питанні спільних дій на майбутніх президентських і парламентських виборах розділилися Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

«Петро Порошенко дав зрозуміти, що ми маємо підтримати його на президентських виборах без жодних гарантій», — пояснює Громадському суть одного з останніх засідань так званої «Стратегічної ради президента» один з учасників.

На засіданні, що відбулося в Адміністрації президента на початку листопада, вищі керівники держави пропонували Порошенку сценарії його переобрання в травні 2019-го та спільних дій на парламентських виборах, що заплановані на осінь того ж року.

Це вже не перша подібна розмова — обговорення стратегії на майбутні виборчі кампанії за зачиненими дверима в президента тривають останні півроку. Утім, наразі керівники держави не можуть домовитися не лише з президентом, а й між собою.

Поспілкувавшись з п’ятьма з дев’яти членів «Стратегічної ради президента», Громадське спробувало розібратися, навіщо Олександр Турчинов та Юрій Луценко хочуть об’єднати владну команду в громадську організацію, чому проти цього виступають Арсеній Яценюк та Арсен Аваков і як соратники президента з БПП і Адміністрації президента готують регіони до майбутніх президентських і парламентських виборів.

Круглий стіл

«Стратегічна рада» — неформальний орган, який Петро Порошенко створив у 2015 році. Окрім президента, до неї входять ще восьмеро впливових політиків з його команди та союзного «Народного фронту».

Соратників президента представляють прем’єр-міністр Володимир Гройсман, Генеральний прокурор Юрій Луценко, голова АП Ігор Райнін і його попередник Борис Ложкін.

«Фронтовиків» — секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов, екс-прем’єр Арсеній Яценюк, спікер парламенту Андрій Парубій і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Самі учасники «стратегічних нарад» називають їх G-9 — за аналогією з «Великою сімкою».

Подробицями засідань ділитися не люблять, розповідають про них переважно неофіційно. Хоча президент існування цього неформального органу й не приховує.

«Зустрічі «Стратегічної П’ятірки»,« Сімки», «Дев’ятки» — чи як їх називають, — так, вони є і відбуваються регулярно. А як іще координуватися? Але можу чітко сказати: на них не обговорюється нічого, крім питань, які стосуються державних інтересів», — сказав Порошенко Громадському влітку цього року.

Президент Порошенко не приховує існування Стратегічної ради (на фото зліва направо частина учасників «Стратегічної ради» — колишній голова АП Борис Ложкін, прем'єр-міністр Володимир Гройсман, секретар РНБО Олександр Турчинов та колишній прем’єр і лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк під час зустрічі керівництва держави з іноземними послами іноземних в Україні, Київ, 12 січня 2016 року) Фото: Анастасія Сироткіна/POOL/УНІАН

Палітра ідей

Останні півроку на засіданнях G-9 обговорюють, зокрема, як має діяти влада на майбутніх виборах президента й Верховної Ради. Цьогоріч у березні Арсен Аваков запропонував зменшити повноваження президента. Разом з Арсенієм Яценюком він пропонував унести зміни до Конституції та закріпити за головою держави роль «національного арбітра», який не впливав би на виконавчу владу.

Аваков та Яценюк намагалися переконати Порошенка, що після такого кроку всі політичні сили зосередяться на парламентській кампанії й він без проблем переобереться на посаду, та ще й увійде в історію як перший президент, що добровільно відмовився від частини повноважень. Але Порошенко поступатися категорично відмовився, зокрема, публічно, під час вересневого звернення до Верховної Ради.

Це не єдиний сценарій переобрання, запропонований президентові «фронтовиками». Навесні Олександр Турчинов радив створити єдину партію влади на основі БПП і НФ. До лобіювання ідеї долучився також і Яценюк.

Суть ідеї проста: об’єднати діюче вище керівництво держави в одну партійну структуру, що дозволить спільно спочатку працювати на перемогу Порошенка, а відтак і на перемогу на парламентських виборах.

Арсен Аваков пропонував зменшити повноваження президента (на фото — міністр внутрішній справ Аваков (у центрі) під час з'їзду партії «Народний фронт», 11 листопада 2017 року) Фото: Олександр Попенко/Громадське

Натомість у генпрокурора Юрія Луценка була дещо інша ідея: створити нову партію на базі партійних осередків БПП «Солідарності».

Проте створення нового партійного об’єднання так і залишилася на рівні розмов. За версією «фронтовиків», вони запропонували очолити нову партію Володимирові Гройсману. Той ніби навіть погодився, але висунув умову: голова партії повинен мати право вето щодо кандидатів у члени політради партії та її виборчого списку. Та ця вимога не знайшла підтримки президента.
Сам голова уряду в коментарі Громадському запевнив: уступати до будь-якої партії він найближчим часом не збирається: «Я залишаюся безпартійним коаліційним прем’єр-міністром».

Натомість у таборі Порошенка стверджують: розмова про нову партію в будь-якому форматі забуксувала вже на етапі пропозиції. Порошенко нагадав, як «фронтовикам», так і своїй команді: спочатку країна обиратиме президента, а вже потім парламент. Отже, спершу треба готуватися до президентської кампанії, і, в залежності від її результатів, вирішувати, у якому форматі йти на парламентські вибори.

«Президентська кампанія руйнує партійне будівництво. Згадайте, як підготовка В’ячеслава Чорновола до президентських виборів 1999-го зруйнувала «Народний Рух», — каже Ігор Гринів, нардеп від БПП та автор стратегії Петра Порошенка на президентських виборах-2014. — Тому спочатку потрібно дочекатися на результати президентських виборів, а потім, виходячи з конфігурації, що складеться за їхніми підсумками, думати про об’єднавчі процеси».

Тож, на початку літа розмови про майбутні президентські та парламентські вибори на засіданнях «Стратради» припинили.

Ідеї прем'єра Володимира Гросмана на рахунок прав голови «об'єднаної» партії (у випадку, якщо він погодиться її очолити) не знайшли підтримки президента Петра Порошенка (на фото — Гройсман (ліворуч) та Порошенко під час засідання Ради регіонального розвитку, Київ, 20 березня 2017 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

«Європейська народна сила»

До розмови про майбутні президентську та парламентську кампанії учасники засідань G-9 повернулися на початку листопада. За півроку Олександр Турчинов трохи «модифікував» ідею про єдину партію влади.

«Єдина партія справжніх патріотів і тих, хто готовий захищати країну. Така задача. Тобто не обов’язково партія. Це може бути політичне об’єднання, блок. Є багато патріотів, які позапартійні, або які мають якісь свої політичні та громадські проекти. Консолідація повинна бути, іншого шляху в нас немає», — сказав Турчинов Громадському.

Співрозмовники Громадського в оточенні Турчинова пояснюють суть ідеї просто: створити громадське об’єднання, до якого увійшли б представники влади, політики й лідери думок, які на президентських виборах відіграли б роль так званих VIP-агітаторів Петра Порошенка. Відтак це об’єднання має перетворитися на політичну партію. Робоча назва потенційного громадського об’єднання — «Європейська народна сила».

Таку ж ідею Громадському озвучили й співрозмовники в оточенні Юрія Луценка. Вони переконують, що створити громадське об’єднання вигадав генпрокурор, а не секретар РНБО.

Схожі погляди на майбутню президентську кампанію і в Ігоря Райніна. Він пропонує членам «Стратегічної ради» разом «навалитися» на роботу з переобрання президента й не конфліктувати між собою.

Олександр Турчинов висловлював власний погляд на ідею єдиної партії влади — створення політичного об'єднання чи блоку (на фото — секретар РНБО Олександр Турчинов під час з'їзду партії «Народний фронт», 11 листопада 2017 року) Фото: Олександр Попенко/Громадське

«Фронт» по-новому

Але проти нової ідеї Турчинова несподівано виступили Яценюк і Аваков. Вони не в захваті від перспектив бути лише агітаторами за Порошенка й вимагають більшого.

11 листопада, за тиждень після останньої розмови про майбутні вибори, Яценюк уперше за три роки провів з’їзд «Народного фронту». У якості гостя на нього завітав Володимир Гройсман.

Зі сцени Яценюк як голова партії пообіцяв, що вона братиме участь у майбутніх президентських та парламентських виборах, однак не уточнив, хто саме балотуватиметься на посаду голови держави. Співрозмовники Громадського в керівництві НФ стверджують: Яценюк запевнив, що це питання вирішать у червні 2018-го.«Якщо до того часу ми отримаємо позитивну динаміку рейтингу, НФ висуне в президенти Яценюка, якщо ні, то ні», — пояснює співрозмовник.

Останні соціологічні опитування свідчать: наразі рейтинг як НФ, так і особисто Арсенія Яценюка складає 1,4%.

Підсумкова резолюція з’їзду НФ свідчить: «фронтовики», серед яких і Олександр Турчинов, не відмовилися від ідеї обмеження повноважень президента. Зокрема НФ декларує, що домагатиметься «переходу до парламентсько-президентської форми правління». Для цього Яценюк і його соратники планують ініціювати зміни до законодавства, що мають привести його у відповідність до Конституції.

Ідеться про закони про Кабінет міністрів, центральні органи виконавчої влади, СБУ, Національну гвардію тощо.

«Усе дуже просто: у Конституції чітко виписані повноваження президента, натомість нині діє багато законів, ухвалених за часів Януковича, який незаконно змінив Конституцію. Після Революції Гідності парламент скасував ці зміни, проте ухвалені раніше закони продовжують діяти й надають президентові додаткові повноваження», — пояснює співрозмовник Громадського в керівництві НФ та анонсує, що навесні наступного року «фронтовики» зареєструють відповідні законопроекти у Верховній Раді разом з проектом закону про імпічмент президента.

У команді Порошенка потенційне висунення Яценюка в президенти та наміри НФ змінити законодавство розцінюють як спробу шантажу.

«Вони чудово розуміють, що з рейтингом півтора проценти їм нічого не «світить», ні на президентських, ні на парламентських виборах. От і намагаються продемонструвати, що можуть зіпсувати нам нерви, аби ми взяли їх до себе в команду», — каже співрозмовник Громадського з близького оточення президента.

Натомість керівники НФ стверджують: вони лише роблять те, що й президент — готуються до майбутніх виборів.

«Петро вже почав президентську кампанію. Ви що, не бачите? Він регулярно «перерізає стрічки», відкриває нові об’єкти, розповідає про реформи, вимагає ввести миротворців на Донбас, ще й дружина в телевізорі. Усе це складові його кампанії», — переконує Громадське один з керівників «Народного фронту».

На з'їзд «Народного фронту» завітав Володимир Гройсман (на фото зліва направо — прем'єр Володимир Гройсман, лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк, голова Верховної ради, член НФ Андрій Парубій та секретар РНБО, член НФ Олександр Турчинов під час з'їзду партії «Народний фронт», 11 листопада 2017 року) Фото: Олександр Попенко/Громадське

Перевірено часом

Поки союзники президента з «Народного фронту» чи то домовляються з президентом, чи то шантажують його, соратники Петра Порошенка з БПП та Адміністрації президента готуються до його майбутньої президентської кампанії. Співрозмовник Громадського в керівництві БПП стверджує: в її керівництва є власна інтерпретація ідеї про VIP-агітаторів для Порошенко, тільки на регіональному рівні. На місцях в якості агітаторів президента мають виступити найавторитетніші люди. Після президентської кампанії команда президента висуне їх кандидатами по мажоритарних округах.

«У 2014 році президент набрав на виборах більше половини голосів, однак БПП показало результат лише у 21,8%. У 2019-му, незалежно від того, буде єдина партія влади чи ні, результат буде не набагато кращим. Тому головне — результат у мажоритарних округах. Адже завдяки ним можна сформувати парламентську більшість», — розповідає впливовий співрозмовник Громадського в керівництві БПП.

Підбором кадрів у регіонах нині опікуються й чиновники Адміністрації президента.

Двоє співрозмовників Громадського в керівництві АП стверджують: найближчим часом президент готується змінити 7-8 голів ОДА та більше сотні очільників РДА, щоб відновити «вертикаль влади» в регіонах.

Нагадаємо, на початку листопада Верховна Рада ухвалила зміни до закону про державну службу. Тепер для призначення голів ОДА та РДА не потрібно проводити конкурси, також вони знову зможуть бути членами політичних партій.

Досвід попередніх президентів свідчить: під час виборів саме керівники ОДА та РДА паралельно виконують функції фактичних керівників виборчого штабу голови держави в регіонах, натомість роль головного штабу бере на себе Адміністрація президента.

Максим Каменєв, Громадське