Розбалансований бюджет і сотні мільйонів на КП: у Миколаєві презентували громадську оцінку витрат міста

У Миколаєві презентували звіт громадського оцінювання міського бюджету за 2024–2025 роки та плану на 2026 рік. Громадські експерти зазначають, що бюджет міста розбалансований, джерела покриття дефіциту не визначені, а значні витрати на підтримку комунальних підприємств не мають достатнього стратегічного обґрунтування.

Про це пишуть «МикВісті».

Це перший «громадський аудит» після закону про народовладдя

Презентацію результатів оцінювання представила експертка ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» Тетяна Золотухіна. Вона зазначила, що це перше громадське оцінювання, проведене у Миколаєві після ухвалення закону про безпосереднє народовладдя.

За її словами, експерти свідомо зосередилися саме на бюджетному процесі, оскільки місто поступово входить у нову фазу життя — без надзвичайної гуманітарної підтримки, яка активно надходила у перші роки повномасштабної війни.

— Ми обрали для громадської оцінки саме бюджетний процес. Чому? Уже помітна тенденція: з 2022 по 2026 рік так звана нульова стадія відновлення завершується. Якщо у 2022-2024 роках громади ще отримували значний рівень технічної та гуманітарної підтримки, то зараз її стає менше, адже фокус зміщується на громади, де тривають безпосередні бойові дії. Тому за умов обмеженого бюджетного ресурсу нам дедалі більше доводиться покладатися на власні сили, – сказала Тетяна Золотухіна.

На її думку, це означає просту річ: у прифронтових міст, які залишаються в тилу, але живуть під постійною загрозою, буде все менше шансів «перекласти» фінансові проблеми на державу.

— Крім того, змінюється і державна політика підтримки громад — фінансова політика стає жорсткішою. Торік запровадили перший етап політики управління публічними інвестиціями. Тобто підхід «дайте нам кошти, щоб залатати ту чи іншу дірку» вже не працює. Тепер акцент робиться саме на управлінні інвестиціями та коштами громади. Якщо громада розраховує на державну підтримку, вона має відповідати державним вимогам, – сказала Тетяна Золотухіна.

«Будь-яка критика буде врахована»

Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич заявив, що влада зацікавлена в громадській оцінці бюджету, оскільки місто прагне залишатися прозорим і відкритим.

— Хочу сказати, що громадська оцінка ефективності і прозорості бюджету важлива для нас, тому що Миколаїв намагається стати максимально прозорим і доступним містом, — сказав Олександр Сєнкевич.

Він також нагадав, що торік Миколаїв був першим серед прифронтових міст за оцінкою прозорості. Хоча програма, за його словами, зараз не працює, міська влада планує продовжувати цей курс.

Окремо мер визнав: чиновники можуть «замилювати очі» і не помічати проблем, тому стороння оцінка корисна.

— У головних розпорядників, у виконавчого комітету можуть бути проблеми, можуть бути замилені очі. Тому будь-які коментарі, здорова критика чи питання щодо використання бюджетних коштів важливі і обов’язково будуть враховані в наступному перерозподілі та плануванні бюджету, — зазначив він.

Який бюджет оцінювали

Автори звіту одразу наголосили: оцінювання проводили на основі «базового бюджету», який затвердили наприкінці року, ще до остаточного визначення всіх трансфертів від держави.

У звіті зазначено, що бюджет Миколаївської міської територіальної громади на 2026 рік затвердили 30 грудня 2025 року в сумі 5,546 мільярда гривень.

При цьому остаточний обсяг освітньої субвенції на момент ухвалення бюджету ще не був доведений, оскільки постанову Кабміну №1764 ухвалили лише 26 грудня 2025 року. Тому експерти додатково врахували 707,6 освітньої субвенції. Таким чином, «базовий бюджет» на початок року, за оцінкою авторів, становив 6,254 мільярда гривень.

Тетяна Золотухіна пояснила, що під час розрахунків у звіт включили саме базовий бюджет, оскільки надалі бюджет вже коригувався.

У документі наведені такі цифри:

• у 2024 році бюджет затвердили з доходами близько 4,89 мільярда гривень, з яких понад 419 мільйонів гривень — державна підтримка на ліквідацію наслідків агресії РФ;

• у 2025 році доходи бюджету після коригувань становили 6,69 мільярда гривень;

• у 2026 році прогноз доходів — 5,54-6,65 мільярда гривень.

Тетяна Золотухіна зазначила, що за її оцінками прогноз на 2026 рік уже фактично справдився.

— У 2024 році бюджет становив приблизно 4,89 мільярда гривень. У 2025 році після коригувань — уже 6,6 мільярда гривень. Прогноз на 2026 рік — близько 6,65 мільярда гривень, і фактично цей показник уже справдився. Яким буде бюджет наприкінці року — побачимо, — сказала Тетяна Золотухіна.

Власні доходи ростуть, але підтримка держави зменшується

Автори оцінювання зазначають, що бюджет міста потрібно аналізувати в динаміці, адже протягом 2024-2026 років Миколаїв поступово втрачає частину власних доходів і стає більш залежним від цільових субвенцій і дотацій держави.

У звіті зазначено, що у 2026 році частка власних доходів прогнозується на рівні 84,28%, а дотаційність — 4,42%.

— Ми проаналізували основні бюджетні показники й дійшли висновку, що громаді потрібно дедалі більше розраховувати на власні доходи. Зокрема, зростає питома вага власних надходжень — як у планових показниках, так і фактично. Натомість дотаційність зменшується, тобто підтримка з державного бюджету скорочується. Також зменшується освітня субвенція. Ми врахували субвенцію лише за вісім місяців, ще будуть додаткові надходження, однак загальна тенденція очевидна — державна підтримка освіти скорочується, – розповіла експертка.

Також у документі наголошують на тенденції скорочення освітньої субвенції. У 2026 році вона зменшилася майже на 13% порівняно з 2025 роком — з 811,2 мільйона гривень до 707,6 мільйона гривень.

— Це характерно не лише для Миколаєва, а й для багатьох громад по всій країні. Особливо гостро ситуація відчувається не в обласних центрах, а в малих сільських та селищних громадах. У деяких із них витрати на освіту становлять до 80–85% усього бюджету. Як вони виживають — важко уявити, — зазначила Тетяна Золотухіна.

Дефіцит 1,1 мільярда гривень: «82% потреб покрито доходами»

За словами експертів, місцеве самоврядування на початку 2026 року офіційно заявило, що місту не вистачає 1,1 мільярда гривень, а власних доходів вистачає лише на 82% запланованих видатків.

— Тобто доходи місцевого бюджету тільки на 82% покривають планові видатки, — сказала Тетяна Золотухіна.

Водночас автори звіту звернули увагу: ситуація виглядає суперечливою, адже за підсумками 2025 року Миколаївська громада увійшла до переліку громад з високим рівнем фінансової спроможності — 26,9%.

На цьому фоні експертка поставила під сумнів саму модель управління бюджетом міста. Тетяна Золотухіна наголосила, що проблема може бути не лише у нестачі грошей, а й у тому, як саме місто розставляє пріоритети.

— І ось питання: а чи дійсно так? Чи правильно ми управляємо власними коштами, тому що бюджет — це мої кошти. Я платник податків. Чи правильно використовуються кошти платників податків Миколаївської громади? — сказала вона.

Соцзахист урізали, ветеранів — теж

У звіті зазначено, що в порівнянні з 2025 роком у 2026 році в базовому бюджеті скорочено низку програм соціального напрямку.

Зокрема:

• на 10% скоротилися видатки на здійснення соціальної роботи та надання соцпослуг через центри соціальних служб;

• на 17% — фінансування програми утримання «Миколаївського міського центру підтримки ветеранів війни»;

• зменшилися видатки на підтримку ветеранів та їхніх родин.

Окремо прозвучав приклад щодо програми допомоги ветеранам війни. Планові видатки зменшилися з 3,7 мільйона гривень у 2025 році до 3,3 мільйона гривень у 2026 році.

— Інші видатки на соціальний захист ветеранів війни. В мене син теж ветеран війни. Як я побачила — просто от шрипком по горлу. Зменшились з 3,7 млн у 25 році до 3,3 млн. Війна продовжується, а видатки скорочуються. Це, вибачте, не гарно. Нічим іншим як знущання, я би це не назвала, — сказала Тетяна Золотухіна.

Культура та землеустрій: «повністю виключені видатки»

У звіті також звертають увагу на напрямки, які фактично «обнулилися» у бюджеті. За словами експертки, з бюджету прибрали витрати на культуру, землеустрій та планування забудови.

— Аналогічна ситуація і в інших розпорядників бюджетних коштів. Станом на 1 січня 2026 року в нас було 19 розпорядників, і по 18 із них — така сама ситуація. Нічого незаконного тут немає. Я нікого ні в чому не звинувачую. Стосовно ефективності та обґрунтованості — тут є питання. Поки що все законно, — зазначила вона.

Автори зазначають: у виконкому Миколаївської міськради з 29 бюджетних програм, які діяли у 2025 році, у 2026 році залишилося лише 15, і то в значно меншому обсязі.

Комунальні підприємства: мільярди на підтримку

Поки соціальні програми скорочуються, місто продовжує витрачати значні суми на підтримку комунальних підприємств. У звіті наведено дані про видатки на транспорт і статутні капітали КП у 2024–2026 роках.

Зокрема:

• «Придбання автобусів»: 184 мільйонів гривень у 2024 році, 102 мільйонів гривень у 2025 році та 75,82 мільйона гривень у 2026 році;

• «Електротранспорт»: 350 мільйонів гривень у 2024 році, 440 мільйонів гривень у 2025 році та 443 мільйонів гривень у 2026 році;

• «Внески до статутного капіталу суб’єктів господарювання»: 122,5 мільйона гривень у 2024 році, 202 мільйонів гривень у 2025 році та 131,97 мільйона гривень у 2026 році.

Окремо департамент ЖКГ заклав на внески до статутних капіталів:

• 695,1 мільйона гривень у 2024 році,

• 644,5 мільйона гривень у 2025 році,

• 810,88 мільйона гривень у 2026 році.

Загалом витрати за цими напрямками у 2026 році можуть сягнути 1,461 мільярда гривень.

— Я дуже сподівалась, що розпорядники бюджетних коштів, за якими закріплені комунальні підприємства, більш доброчесно поставляться до своїх обов’язків. Саме вони відповідають за внесення достовірних даних до звітів. Але, дивлячись на ці звіти, я, чесно кажучи, у цьому сумніваюся, — сказала Тетяна Золотухіна.

У звіті зазначають, що у 2025 році департамент ЖКГ поповнив статутні капітали 6 комунальних підприємств, зокрема:

• «Миколаївводоканал» — на 494,013 мільйона гривень,

• «Миколаївські парки» — на 36,65 мільйона гривень та окремо ще на 25,71 мільйона гривень,

• «Миколаївоблтеплоенерго» — на 83,421 мільйона гривень,

• КП «Пілот» — на 1,045 мільйона гривень,

• ЖКП «Бриз» — на 3,2 мільйона гривень.

У 2026 році, за даними документа, департамент ЖКГ планує поповнити статутні капітали лише 2 підприємств, але на значно більші суми:

• «Миколаївводоканал» — 616,4 мільйона гривень,

• «Миколаївоблтеплоенерго» — 192,4 мільйона гривень.

Також виконком планує надати «Миколаївелектротрансу» 131,9 мільйона гривень.

Тетяна Золотухіна звернула увагу, що поповнення статутних фондів виглядає різким і потребує пояснення.

— По департаменту ЖКГ у 2026 році планується 616 мільйонів гривень для «Миколаївводоканалу». У співвідношенні статутний фонд збільшився на 26%. На «Облтеплоенерго» збільшення має скласти 41%. Ми бачимо різке поповнення статутного фонду. Чому? — сказала експертка.

Вона також зазначила, що у бюджеті передбачені додаткові витрати на погашення боргових зобов’язань комунальних підприємств, зокрема кредитів ЄБРР.

За оцінкою експертки, лише внески до статутних капіталів КП у 2026 році можуть становити майже 13% бюджету, а разом з іншими витратами — 1 мільярдів 707 мільйонів гривень, тобто 27%.

«10 гривень прибутку»: питання до звітності КП

Щоб показати масштаби витрат, експертка навела порівняння зі Львовом.

За її словами, при загальному бюджеті Львова близько 24 мільярдів гривень, на статутні капітали комунальних підприємств заплановано 572 мільйонів гривень, що складає 2,35% бюджету.

— Я просто порівняла. В нас трамваї, тролейбуси, в них трамваї, тролейбуси. В них «Львівелектротранс» в нас «Миколаївелектротранс». Чому така різниця? Я нікого не звинувачую. Я просто питаю, — сказала Тетяна Золотухіна.

Окремий блок стосувався фінансових показників КП.

Тетяна Золотухіна заявила, що в офіційних звітах про виконання паспортів бюджетних програм з’являються цифри, які викликають сумніви. Зокрема, вона навела приклад, що у звіті за 2025 рік «Миколаївелектротранс» начебто отримав лише 10 грн прибутку.

— У мене виникає питання: чи проводилася оцінка виконання фінансових планів комунальних підприємств за попередній бюджетний період? Наприклад, я подивилася звіт про виконання паспорта бюджетної програми виконкому за 2025 рік — і добре, що взагалі сіла його читати. МКП «Миколаївелектротранс» на кінець року заробив аж 10 гривень прибутку. Як це може бути? — сказала експертка.

Вона додала, що аналогічний показник «10 грн прибутку» у документах був зазначений ще у двох комунальних підприємств: «Март» та Комунальне виробниче підприємство по організації харчування у навчальних закладах.

При цьому експертка заявила, що за даними OpenDataBot, фінансові результати підприємства зовсім інші.

За її словами, у 2025 році «Миколаївелектротранс» показав збиток 257 мільйонів гривень, а у 2024 році — 122 мільйонів гривень.

Експертка також наголосила: якщо комунальні підприємства не виконують фінансові плани, повторне «вливання» коштів може суперечити принципам бюджетної системи, зокрема принципу ефективного використання коштів.

— Тобто збитковість лише зростає. А що говорить Бюджетний кодекс? Міські бюджети поки мають право поповнювати статутні фонди комунальних підприємств. Але якщо фінансові плани не виконуються, має проводитися аналіз причин. Чому ці плани не виконані? Тому що повторне вливання коштів за тією самою статтею витрат суперечить принципам бюджетної системи — зокрема принципам цільового та ефективного використання бюджетних коштів, — зазначила вона.

Під час презентації експертка також нагадала про майбутні зміни у законодавстві, які можуть суттєво вплинути на існування комунальних підприємств як форми господарювання.

За її словами, вже з серпня 2028 року КП як інструмент можуть фактично припинити існування, і громадам доведеться переводити їх у інші організаційні форми — наприклад ТОВ або акціонерні товариства.

Тетяна Золотухіна заявила, що складається враження, ніби міська влада поспішає спрямувати кошти на КП, поки така можливість ще існує.

— Таке враження, що органи місцевого самоврядування квапляться з вливанням бюджетних коштів саме в КП. Законно — так. Але нагадує наповнення дірявої діжки не просто водою, а «Хеннессі» і «Дом Періньйоном», — сказала вона.

Водночас експертка підкреслила: вона не стверджує, що підтримка КП не потрібна. Але без управлінського аудиту важко зрозуміти, чи справді ці підприємства можуть стати «точками росту» для громади.

— Чи потрібно громаді таке рясне вливання бюджетної підтримки в КП? Чи стануть ці підприємства точками росту? Не знаю. Без повного, нормального, глибинного управлінського аудиту відповісти на ці питання важко, — сказала вона.

«300 млн на інвестпроєкти з яких і 70% на недобудови»

Окремо автори звіту звернули увагу на те, що у бюджеті розвитку міста на 2026 рік фактично відсутній акцент на нові інфраструктурні проєкти.

Згідно з документом, на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у 2026 році передбачили лише 300 мільйонів гривень, причому близько 70% цієї суми планують спрямувати на фінансування незавершеного будівництва.

Експерти наголосили: якщо врахувати, що і статутні капітали КП, і інвестпроєкти фінансуються з бюджету розвитку, то місто робить ставку не на модернізацію інфраструктури, а на підтримку комунальних підприємств.

Електротранс: Вартість «вагонокілометра» і компенсації пільговикам

Окремо експертка звернула увагу на витрати у сфері електротранспорту та порівняла показники Миколаєва і Львів. Згідно з паспортом бюджетної програми, у 2026 році планове відшкодування 1 вагоно-кілометра у Миколаєві коштує 87 гривень.

Для порівняння автори наводять Львів, де компенсація 1 вагоно-кілометра у 2026 році складає 45 гривень. У звіті зазначають, що це викликає питання: чому в Миколаєві вартість майже вдвічі більша.

Також автори оцінювання порівнюють транспортні показники двох міст. За наведеними даними, у Львові довжина тролейбусних ліній близько 136 кілометрів, а у Миколаєві — близько 70 кілометрів. При цьому кількість вагоно-кілометрів у Миколаєві у 2026 році прогнозується 3,656 мільйона кілометрів, а у Львові — 3,316 мільйона, що на 10% менше.

У звіті припускають, що це може свідчити про помилки в розрахунках.

— Я добре пам’ятаю період блекаутів. Я живу на розв’язці двох трамвайних маршрутів. Вдень трамваїв практично не було видно. Зате вночі, коли вже вимикали світло, трамваї їздили. І виникає питання: що вони тоді перевозили — людей чи просто «накручували» вагонокілометри? Це викликає питання щодо правильності розрахунків. Я не стверджую, що тут є порушення, але такі цифри потребують пояснення та додаткового аналізу, — сказала Тетяна Золотухіна.

Також вона звернула увагу на компенсацію перевезень пільговиків у міському автотранспорті. Вона зазначила, що у базовому бюджеті було передбачено близько 300 мільйонів гривень на перевезення 15 тисяч пільговиків із розрахунку 750 гривень на одну людину щомісяця. Водночас у вже скоригованому бюджеті вона знайшла ще 141 мільйон гривень компенсації за перевезення пільговиків автотранспортом. На її думку, якщо залишити той самий розрахунок, то складається враження, що пільговиками є чи не все місто.

— І тут я знову згадала Львів. Вони запровадили систему «ЛеоКарт» і реально прорахували своїх пільговиків: скільки людей користуються транспортом, скільки поїздок здійснюють, яка кількість успішних валідацій. А ми знаємо, скільки в Миколаєві пільговиків користуються транспортом? Скільки вони їздять трамваями чи автобусами? Ні. Бо з цими QR-кодами незрозуміло, хто їх сканує, а хто — ні. То чому б не використати досвід Львова? Так, вони впроваджували «ЛеоКарт» довго, але результат є, — додала Тетяна Золотухіна.

Штат, премії та відсутність KPI

Ще один блок оцінювання стосувався витрат на апарат управління міської ради та чисельності посадовців. Тетяна Золотухіна наголосила, що будь-яка політика місцевого самоврядування — це насамперед люди, а штатна структура виконкому потребує доопрацювання.

Експерти нагадують, що у 2024 році міськрада ліквідувала 2 розпорядників бюджетних коштів — департамент архітектури та управління земельних ресурсів. Однак штатна чисельність працівників виконавчих органів при цьому не скоротилася.

У документі зазначено, що чисельність посадових осіб виконавчих органів міськради становила:

• 1100 осіб у 2024–2025 роках

• 1115 осіб у 2026 році

За словами експертки, аналіз витрат показав, що у 2026 році планові витрати на утримання апарату управління зменшилися, хоча інфляція зростає.

— Чому планові витрати на 2026 рік при зростанні інфляції у 2025 році було — 532,67 мільйона, то у 2026 році — 454,57 мільйона гривень? Не знаю. Я просто прорахувала по паспортах бюджетних програм, — зазначила вона.

Також експертка звернула увагу на високі витрати на одного працівника у деяких структурах.

— Самі високі видатки — це департамент енергетики, архітектурний будівельний контроль і виконком. 649, 654, 665 тисяч гривень на одну штатну особу, — сказала Тетяна Золотухіна.

За її словами, частково це може пояснюватися високими зарплатами керівництва виконкому, однак щодо інших структур такі показники викликають запитання.

Також у звіті звертають увагу на проблему преміювання посадовців. Автори оцінювання зазначають, що через відсутність чітких критеріїв ефективності премії фактично залишаються за рішенням керівників, що може створювати ризики несправедливого розподілу коштів та демотивації працівників.

— Розподілення премій — це дискреційне повноваження керівника. А якщо працівник не впевнений, що його заохотять, це не може стимулювати, — сказала вона.

Тетяна Золотухіна пояснила, що фонд оплати праці формується відповідно до штатної чисельності, однак фактична кількість працівників часто є меншою через наявність вакансій. Зокрема, у департаменті ЖКГ, за її словами, є 17 вакантних посад, у департаменті фінансів — 14, а в управлінні комунального майна — п’ять.

Вона додала, що у виконавчих органах міськради відсутня система KPI.

— KPI посадових осіб місцевого самоврядування — їх немає, — зазначила Тетяна Золотухіна.

Окремо Тетяна Золотухіна звернула увагу на бюджетні програми, пов’язані з утриманням апарату управління. За її словами, у виконавчому комітеті Миколаївська міська рада передбачена велика штатна чисельність, однак у звітах не вказано жодної вакантної посади.

— Тепер уже щодо бюджетної програми з управління. У виконкомі велика штатна чисельність і при цьому — жодної вакантної посади. Вибачте, але я в це не вірю. Та сама ситуація і в інших розпорядників, де у звітах також нуль вакансій. Такого просто не може бути. Через велику кількість вакантних посад і виникає суттєва різниця між плановими та фактичними видатками на оплату праці, — сказала Тетяна Золотухіна.

Вона зазначила, що аналогічна ситуація спостерігається і в інших розпорядників бюджетних коштів, де також офіційно відсутні вакансії. На її думку, така ситуація виглядає малоймовірною.

Окремо вона згадала департамент енергетики, де у базовому бюджеті спочатку була затверджена лише одна програма — на утримання керівництва та виплату зарплат. На думку експертки, це створює враження, що департамент фактично існував лише для забезпечення власного функціонування.

Крім того, вона порушила питання чисельності департаменту соціального захисту населення. За її словами, у 2025 році почала діяти реформа соцзахисту, в межах якої частину функцій передали Пенсійний фонд України.

Попри це, як зазначила експертка, штатна чисельність департаменту соцзахисту у 2025–2026 роках залишилася на рівні 165 осіб. На її думку, потребує додаткового аналізу, яка частина працівників після передачі повноважень фактично залишилася без відповідного функціонального навантаження.

Бюджет розбалансований

Підсумовуючи Тетяна Золотухіна заявила, що загальна структура витрат бюджету на 2026 рік не відповідає потребам громади.

— Головний висновок нашого оцінювання полягає в тому, що структура видатків бюджету Миколаєва на 2026 рік не відповідає потребам громади. Бюджет є розбалансованим. Якщо доходи покривають лише 82% видатків і при цьому немає чіткого розуміння, за рахунок чого перекриватиметься дефіцит, — це ненормальна ситуація, — сказала вона.

Також експертка зазначила, що видатки на підтримку комунальних підприємств у структурі бюджету суттєво зросли й наблизилися до рівня освіти. Вона зауважила, що обґрунтування такого розподілу коштів, на її думку, є недостатнім.

— Питома вага підтримки МКП майже зрівнялась із питомою вагою освіти. Обґрунтування таких значних видатків по різних бюджетних програмах, але направлених на одну мету — підтримку міських комунальних підприємств — чіткого немає, — зазначила експертка.

Окремо вона сказала, що не бачила системних звітів щодо виконання фінансових планів комунальних підприємств з боку профільного контролюючого департаменту, хоча відповідна структура формально існує.

— Я жодного разу не бачила звіту департаменту фінансового контролю щодо виконання фінансових планів комунальних підприємств. Хоча сам департамент ще існує, попри майбутню реорганізацію та створення управління аудиту. Можливо, хтось ці звіти бачив, але я — ні, — додала вона.

Тетяна Золотухіна підкреслила важливість належного рівня оплати праці в органах місцевого самоврядування, адже, за її словами, без конкурентних зарплат система ризикує втратити фахівців і зіткнутися з кадровими проблемами. Вона додала, що система оцінювання ефективності посадовців потребує змін, зокрема запровадження KPI як для керівників, так і для виконавців нижчих рівнів.

Серед рекомендацій також зазначено проведення незалежного управлінського аудиту комунальних підприємств, оцінку їхніх активів і фінансових планів, наголосивши на необхідності більш глибокого аналізу причин зростання збитковості.

Окремо експертка підтримала ідею запровадження цифрового обліку транспортних пільг за аналогією з системою у Львів, що, на її думку, дозволило б точніше оцінювати реальні обсяги перевезень і витрати.

Також вона звернула увагу на необхідність реорганізації виконавчих органів Миколаївська міська рада та усунення дублювання функцій між підрозділами, зазначивши, що це впливає на ефективність управління.

Посадовці міськради пояснили витрати на КП

Під час обговорення звіту частина озвучених у звіті даних стала предметом уточнень з боку першого заступника директора департаменту ЖКГ Ігоря Набатова. Посадовець заявив, що в матеріалах громадських аналітиків є неточності у фінансових розрахунках, а також звернув увагу, що під час підготовки звіту, за його словами, до профільного департаменту не надходили запити щодо роз’яснення напрямків використання бюджетних коштів.

— По-перше, інформація не зовсім коректна. Тільки що я навіть самостійно перевірив цю інформацію на відповідному сайті і КП «Бриз» не отримував 3,2 мільйона взагалі. «Бриз» отримав 543 тисячі. А 3,2 мільйона гривень отримало інше підприємство, це КП «ЕЛУ Автодоріг», у вас взагалі його немає. Ви робили запити чи на департамент житлового комунального господарства, чи на підприємства з питанням, а на що взагалі ці кошти були спрямовані? — зазначив Ігор Набатов, звертаючись до авторів дослідження.

У відповідь представниця громадської ініціативи підтвердила, що таких запитів до департаменту або підприємств не подавалося. Крім того у міськраді заперечили частину зауважень щодо фінансування комунальних підприємств і пояснили, на що саме йшли бюджетні вливання.

Зокрема представник департаменту ЖКГ Ігор Набатов заявив, що кошти, спрямовані на збільшення статутного капіталу КП «Дез Пілот», були пов’язані з викупом частини будівлі, яка раніше не належала громаді повністю. За його словами, підприємство відповідає за обслуговування систем зворотного осмосу в місті, ліквідацію наслідків обстрілів (зокрема закриття вікон), а також утримання дитячих майданчиків.

— Це не якась штука, яка робиться постійно. Це конкретно точкове вливання було для того, щоб КП «Дез Пілот» могло повноцінно функціонувати у своїй адміністративній будівлі, — сказав він.

Також посадовець прокоментував фінансування КП «Миколаївські парки». Він зазначив, що виділені кошти були спрямовані на закупівлю техніки для механізації робіт, а частину вартості покрив датський фонд.

— Це було точкове вливання для того, щоб «Миколаївські парки» механізували свою роботу. Техніку придбали за рахунок коштів місцевого бюджету із 40% доплатою з боку AІFО. Бюджет міста зекономив близько 15 мільйонів гривень — сказав він.

Окремо він пояснив фінансування «Миколаївоблтеплоенерго», назвавши підприємство частиною критичної інфраструктури міста. За його словами облтеплоенерго отримує відносно незначну підтримку з бюджету, а внесок у статутний капітал підприємства у 2025 році в розмірі 82 мільйонів гривень є меншим у порівнянні з аналогічними витратами в інших містах. За його словами, у Львові, Одесі, Житомирі, Вінниці, Черкасах та низці інших громад щороку на підтримку теплопостачальних підприємств спрямовують близько 500 мільйонів гривень з місцевих бюджетів.

— Це ключове підприємство у сфері критичної інфраструктури. Воно не може за рахунок тарифу це перекрити, тому що з 2021 року у нас заморожена можливість підвищення тарифів. Чи потрібно датувати підприємство? Я вважаю, що потрібно, — заявив посадовець.

Водночас під час дискусії виникла суперечка між представниками міськради та авторкою звіту Тетяною Золотухіною. Вона наголосила, що її питання стосувались не конкретних витрат, а відсутності системного аналізу ефективності фінансування КП.

— Я вам ці питання, на що тратилися всі ті кошти, не задавала. Мене цікавило: хто і коли проводив аудит виконання фінансових планів, — сказала вона.

Ігор Набатов також заперечив твердження про слабкий контроль за комунальними підприємствами, зазначивши, що їхні фінансові плани щороку затверджує виконком, після чого здійснюється аналіз їх виконання. Він підкреслив, що на найбільших КП міста — «Миколаївводоканалі», «Облтеплоенерго» та «Миколаївелектротрансі» — запроваджується корпоративна модель управління та створюються наглядові ради.

Також вона розкритикувала аргументи, що зводилися до необхідності постійного фінансування КП через загрозу зупинки послуг.

— Шантажувати не треба мешканців:«От водоканал не буде воду давати». Не треба, — заявила Тетяна Золотухіна.

Також у дискусії прозвучала тема монетизації пільгового проїзду. Представник КП «Миколаївелектротранс» заявив, що досвід Львова, який наводили автори звіту як приклад, потребує коректного порівняння, оскільки Львів має інший масштаб і фінансування.

— Порівнювати Львів з Миколаєвом трохи некоректно. Львів — 700 тисяч населення, Миколаїв — близько 400 тисяч. Пасажиропотік напряму залежить від кількості людей, — сказав він.

Водночас він підтвердив, що підприємство вивчає львівський досвід впровадження електронного квитка і монетизації пільг.

— Ми зараз вивчаємо систему і будемо розглядати питання щодо впровадження монетизації, бо це дійсно гарно, — зазначив представник КП.

Під час заходу також прозвучала критика на адресу департаменту внутрішнього фінансового контролю, який, за словами представників громадськості, мав би самостійно здійснювати аналіз ефективності витрат, але його звітів публічно не представлено.

— У структурі міської ради є цілий департамент внутрішнього фінансового контролю, який фактично повинен проводити цю роботу. Але ми ні разу не бачили такого звіту цього департаменту, — заявив один з учасників обговорення.

Окремо учасники підняли питання якості комунальних послуг та ефективності роботи управляючих компаній, наголошуючи, що фінансування КП має відображатися на реальних умовах життя мешканців.

Наприкінці дискусії автори звіту повідомили, що висновки та рекомендації вже направили до виконкому і очікують реакції міської влади.