Черговий крок до енергонезалежності. Впровадження технології Нoltec на ЮУАЕС

Южно-Українській АЕС в черговий раз випала доля бути в авангарді. І знову в аспекті ядерного палива. Цього разу – відпрацьованого. Його перша партія буде відправлена до спорудженого в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) саме з ЮУАЕС. Станеться це навесні 2022 року. Про деталі фахівці не розповідають, адже час, обсяги, маршрут  -  будь-яка інформація щодо переміщення ядерного палива - належить до категорії, що не розголошується. Та все ж багатьох тема цікавить, а НАЕК «Енергоатом» дотримується політики відкритості і поінформованості. На наші запитання, в межах визначеної компетенції, відповів заступник головного інженера ЮУАЕС з ядерної та радіаційної безпеки Олексій Арванінов. 

— Олексію Леонідовичу, яка схема поводження з відпрацьованим ядерним паливом сьогодні, адже Україна перестала вивозити його до Росії?

— Так, останнім часом відпрацьоване ядерне паливо до Російської Федерації не вивозиться. Востаннє з Южно-Української АЕС ми здійснили відвантаження у 2020 році. Наразі відпрацьоване ядерне паливо, згідно з технологічним регламентом, зберігається у приреакторних басейнах витримки енергоблоків для зниження залишкового енерговиділення. Це є одним з найважливіших показників, який враховується  під час формування контейнерів для вивезення. З наступного року три українські атомні електростанції – Хмельницька, Рівненська та Южно-Українська доправлятимуть відпрацьоване паливо вже до Централізованого сховища, побудованого у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (Запорізька АЕС має власне пристанційне сховище, яке експлуатує з 2000 року). Перша поставка на ЦСВЯП буде здійснена саме з нашого енергоблока №3 і, таким чином, в черговий раз Южно-Українська АЕС буде першою у здійсненні стратегічних планів компанії та держави. 

— На ЦСВЯП застосовується принцип «сухого» зберігання. Чи потребувала ця технологія адаптації обладнання енергоблоків для відвантаження відпрацьованого палива?

— Попередня технологія поводження з відпрацьованим ядерним паливом, за якою ми працювали, передбачала тимчасове розміщення в транспортних контейнерах по 12 тепловиділяючих збірок. Контейнери необхідно було заповнити, ущільнити, перевірити на герметичність, провести їх дезактивацію і забезпечити відправку на гірничо-хімічний комбінат до Російської Федерації, де паливні збірки мають перебувати визначений час у сховищах так званого «мокрого» зберігання.

Технологія Нoltec International, за якою збудоване Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в Україні, передбачає «сухий» тип зберігання. Паливні збірки після декількох років перебування у басейні витримки (задля зниження залишкового енерговиділення) перевантажать у спеціальний багатоцільовий контейнер (БЦК), у якому вони залишаться на передбачений проєктом термін. БЦК після заповнення необхідно осушити, заварити та завантажити у інші контейнери – для транспортування і майбутнього зберігання. Їх декілька -  HI-TRAC, HI-STAR, HI-STORM. У кожного – своє призначення, але спільне завдання – організація безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Щонайменше, упродовж 100 років.

Впровадження технології Нoltec на Южно-Українській АЕС, звісно, вимагало виконання низки заходів та потребувало певних зусиль. Зокрема, це модернізація систем і конструкцій на енергоблоках, модифікація технологічних схем для сумісності обладнання, встановлення спеціальної системи відеоспостереження, габаритні та натурні випробування. На енергоблоці №3 ці роботи виконано на 90%. Фактично залишилось провести  комплексні випробування обладнання. Вони необхідні для отримання дозволу Держатомрегулювання на вивезення ядерного палива з використанням технології  Нoltec.

— На ЮУАЕС експлуатується паливо двох виробників – компаній ТВЕЛ та Westinghouse, чи передбачає технологія Нoltec взаємодію з паливними збірками різного виробництва?

— Це є ще однією суттєвою перевагою технології Нoltec International для Южно-Української АЕС. Наразі два енергоблоки атомної електростанції працюють на паливі Westinghouse – другий і третій. А розпочався процес практичної диверсифікації ядерного палива для АЕС України ще 2005 року, саме тоді в активну зону третього енергоблока було завантажено перші шість дослідних паливних збірок компанії Westinghouse. То ж незабаром перед нами, безсумнівно, постало б питання зберігання відпрацьованого палива. Попередня технологія поводження з відпрацьованим ядерним паливом була передбачена лише для російських паливних збірок. А технологія Нoltec дозволяє працювати з «касетами» обох виробників. 

— Якщо зважати на економічний аспект, чи вигідно Україні зберігати відпрацьоване ядерне паливо?

— Процитую очільника Енергоатому Петра Котіна. Під час одного з візитів на ЦСВЯП він зазначив: «Відмова вивозити на тимчасове зберігання і переробку до РФ паливо українських АЕС дає змогу Енергоатому заощадити $150-200 млн на рік». 

Моя особиста позиція – наразі принцип «відкладеного рішення» для України найбільш раціональний. Відпрацьоване паливо – це колосальний ресурс, який може бути використаний у майбутньому. Крім того, це зміцнення незалежності нашої держави в питаннях атомної енергетики як в політичному, так і в економічному сенсі. 

Олена Резник