Киселівка. Чи є шанс на відновлення?

Лелеки на фоні обгорілого поля у селі Киселівка

До початку повномасштабної війни у селі Киселівка Миколаївської області проживало 660 жителів. На  початку російської навали розташований на півдорозі від Миколаєва до Снігурівки населений пункт знаходився на лінії фронту. Близько тижня був під окупацією. 

Киселівка — одне з багатьох сіл в Миколаївській області, фактично зруйнованих російськими обстрілами. «НикВести» побували в селі, поспілкувалися з жителями та начальником селищної військової адміністрації. У цій статті розкажемо про наслідки тутешніх боїв для Киселівки та сьогоднішні виклики для місцевої влади. Головне питання - чи зможе село відновитися та, чи буде куди повертатися його жителям.

У селі залишилось 240 людей, багатьом немає куди повертатися

Киселівка була в окупації на початку березня минулого року. Проте ще довго село перебувало під обстрілами російської армії, яка зайняла позиції у сусідній Максимівці,  розташованій південніше у напрямку Херсона.

За інформацією Первомайської селищної військової адміністрації, яку надали у відповідь на інформаційний запит «НикВести», якщо до 24 лютого 2022 року у Киселівці проживало 660 жителів, то на сьогодні фактично перебуває 240. 

Зруйнований будинок, с. Киселівка

У селі пошкоджено та зруйновано 337 будинків. Проста математика говорить, що фактично усі будинки у селі отримали пошкодження або були знищені. 

Ми перебуваємо у східній частині села, яка найбільше постраждала від російських обстрілів.. Значна частина будинків у руїнах, у деяких пошкоджено покрівлю. І лише один будинок виділяється поміж інших - як виявилось, там проживає місцевий фермер Сергій Каушан, який саме завершує ремонтні роботи свого дому. В 100 метрах від будинку знаходились окопи, де спочатку були росіяни, а потім ці позиції зайняли ЗСУ.

— Перебувати в селі було небезпечно, дуже багато прилітало. Було 500 прильотів за день. На маленьке село!, - розповідає Сергій Каушан.

Киселівку протягом майже 9 місяців обстрілювали із сусідньої Максимівки, де у Сергія Каушана поля. Зараз він з односельчанами допомагає гасити пожежі, які там виникають через вибухи залишених росіянами розтяжок та інших вибухонебезпечних предметів. 

Починаючи з лютого 2023 року проводяться роботи з розмінування Киселівки. Представники ДСНС обстежили території загального користування, об’єкти соціальної та критичної інфраструктури. Щодо приватних будинків, то ДСНС не можуть заходити на приватну територію без присутності власників будинку.

«У лютому 2023 року на території села Киселівка мешканці були присутні на території 30 домоволодінь, тож усі ці будинки з присадибними ділянками були обстежені та, за необхідності, розміновані. По мірі повернення господарів та мешканців до своїх садиб проводиться виклик працівників органів ДСНС для обстеження та, за необхідності, розмінування приватної території», - йдеться у відповіді Первомайської СВА на запит «НикВести».

Начальник Первомайської селищної військової адміністрації Максим Коровай у коментарі «НикВести» констатував, що питання відновлення будинків - найгостріше на сьогодні для жителів Киселівки. Тих будівельних матеріалів, які отримує громада від держави та донорів, не вистачає, щоб покрити усі потреби жителів села, які хочуть відновити власне житло.

Одна з вулиць села, на передньому плані вирва від вибуху. На фоні - зруйнована будівля магазину

60% селян не мають документів на будинки, які зруйновано

Первомайська сільська військова адміністрація (СВА) створила спеціальну комісію, яка займається обстеженням та фіксацією фактів пошкоджень та руйнувань будинків, інших об’єктів та визначенням вартості їх відновлення. Це необхідна умова для включення до програми «єВідновлення» на отримання грошової компенсації за зруйноване або пошкоджене майно.

15 серпня в Україні стартував другий етап програми, який стосується цілком зруйнованого житла — це ті об’єкти нерухомого майна, які підпадають під заміну завдяки сертифікатам або ваучерам. До цього в межах програми компенсували незначні ушкодження, виділяючи  до 200 тисяч гривень. 

В Киселівці було складено 123 акти обстеження будівель. Проте до реєстру пошкодженого та знищеного майна внесено лише 34 будинки - це 10% від усіх пошкоджених будинків у Киселівці. 

Начальник Первомайської СВА Максим Коровай у коментарі «НикВести» зазначив, що це пов’язано з відсутністю відповідних документів у більшості власників пошкоджених або зруйнованих будинків.

— Немає правоустановчих документів, державних витягів на землю, немає права власності, немає паспортів БТІ, які треба підтягувати в Дію та програму «ЄВідновлення». Близько 60% не мають правоустановчих документів. Це гальмує процеси - місцева комісія виходить на об’єкти, робить обстеження і, згідно з законом, дає людям відмову, оскільки у них немає усіх цих документів, - розказав Максим Коровай.

Як виявилось, проблема з документами на житло не унікальна для Киселівки, аналогічна ситуація спостерігається по всій Миколаївській області. Для розв'язання цього питання Миколаївська обласна військова адміністрація звернулась до місцевих рад щодо можливості виділення через муніципальну програму соціального захисту «Турбота» коштів для відновлення документів на право власності на житло для соціально незахищених груп населення. Про це у коментарі «НикВести» розказав перший заступник голови Миколаївської районної військової адміністрації Андрій Грейц. Він повідомив, що Первомайська ОТГ, до складу якої входить Киселівка, уже передбачила в бюджеті на ці потреби 50 тисяч гривень, проте поки що до селищної ради з цією проблемою ніхто з селян не звертався.

Школа у селі Киселівка

Школу хочуть відновити, але невідомо за які гроші

Окрім житлових будинків у Киселівці розбито ліцей, зруйновано заклад дошкільної освіти та будівлю старостату, де також знаходилися медпункт та пошта. Зруйновані магазини, сільська бібліотека, актова зала, у якій проходили масові заходи.

За словами Максима Коровая, усі заклади освіти на території ОТГ, у тому числі й Киселівський, законсервовані за допомогою рейок, балок, ОСБ-листів, брезентів. 

— Ми доклали максимум зусиль, щоб ті заклади освіти, які були частково пошкоджені, можна було зберегти та зробити все можливе, щоб частково відновити змішану форму навчання або вивести дітей в очному форматі, - розказав Максим Коровай.

Якщо місцевій владі вдасться знайти кошти хоча б на часткове відновлення зруйнованих закладів освіти та забезпечення їх укриттями, то це зможе розв'язувати питання освіти та дозвілля для дітей чотирьох сіл: Киселівки, Максимівки, Квітневого та Засілля. 

За попередніми даними, у ліцеї в Киселівці може навчатися  до 105 дітей, але за умови позмінного навчання.

Навчальний клас пошкодженої школи у Киселівці

Скільки попередньо потрібно коштів для того, щоб це зробити? Найпростіше наземне укриття коштує від 2 до 3 мільйонів гривень. Якщо це буде укриття підземне, то тут не менше 5 - 6 мільйонів гривень для того, щоб його повністю облаштувати, з евакуаційними виходами, системою водозабезпечення, опаленням, сигналізацією, каже Максим Коровай. 

— За правилами ДСНС та за вимогами Міністерства освіти має бути грунтовне укриття, яке могло б убезпечити й здобувачів освіти, і педагогів. Зараз ми поки що на стадії переговорів, будемо обговорювати з донорами, що вони нам запропонують, і що ми запропонуємо зі свого боку, виходячи з тієї ситуації, яка склалася. Але те, що ми зацікавлені у збереженні закладів освіти саме в Киселівці, це 100% правда, - сказав Максим Коровай.

У Киселівці збудують модульний медичний пункт, а селяни продовжать отримувати продуктові набори

Жителі Киселівки не мають нині змоги отримати на місці елементарну медичну допомогу: поміряти тиск, зробити крапельницю або отримати консультацію лікаря. У період активних бойових дій жителям села у якості гуманітарної допомоги надавали найпоширеніші ліки: від тиску, сердечні, знеболюючі, а також перев’язочні матеріали. 

Реклама

Зараз у селі проводять виїзні прийоми лікарі різних міжнародних організацій, зокрема «Лікарі без кордонів». 

Проте місцева влада ставить собі за завдання облаштувати модульний медичний пункт, де буде ліжко, стіл, якісне освітлення, мінімальний набір медичного обладнання.

— Для того, щоб людина могла прийти поміряти тиск, прийняти пігулку, отримати крапельницю, отримати психологічну медичну консультацію. Цей процес триває, але ступінь пошкодження, руйнації Киселівки надзвичайно великий, дуже важко стабілізувати ситуацію, - розказав Максим Коровай.

Жителі села продовжують отримувати безкоштовний хліб, консерви, щомісячні продуктові набори. Киселівка та Максимівка продовжать отримувати цю продуктову допомогу, запевняє Максим Коровай.

Водопостачання допоможуть відновити донори

Зустрічаємо місцеву жительку, 65-річну Марію Кляус. Вона на своєму велосипеді везе додому в баклажках питну воду — водопостачання у селі відсутнє, також через обстріли. «Раніше тільки ми возили воду додому баклажками, тепер ми наче в Миколаєві», - жартує. Як відомо, Миколаїв залишився без централізованого питного водопостачання у квітні 2022 року. 

Марія Кляус, жителька села Киселівка

Зараз Киселівка та Максимівка забезпечені генераторами та резервуарами. В них закачують воду зі свердловини, і люди таким чином можуть отримувати її для побутових потреб та приготування їжі, запевняє Максим Коровай.

Тим часом Первомайська СВА веде переговори щодо відновлення  у Киселівці водозабезпечення.

Храм: Найбільшу цінність Киселівки відбудують

Храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у селі Киселівка було зруйновано внаслідок російських обстрілів у 2022 році

170-річний Храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у селі Киселівка Миколаївської області мав важливе значення для місцевої спільноти від самого його заснування. На початку травня минулого року росіяни знищили будівлю храму. 

Читайте також: Били прицільно танком з сусіднього села: як росіяни зруйнували 170-річний храм на Миколаївщині

На думку настоятеля парафії святого Йосифа в Миколаєві отця Олександра Рєпіна, храм був дуже цінним для села,  адже інших церков чи пам’яток культури та архітектури там немає. Храм був першим, що було збудовано у селі, він  служив духовним потребам понад трьох тисяч вірян. Став символом польського села, де мешкали поляки, литовці та білоруси, що жили взаємозв'язаними і дотримувалися традиційного родинного спілкування.

Костел уже не відновити. Але, як зазначив отець Олександр, парафія разом з польською католицькою громадою планують відбудувати на цьому місці новий храм після завершення війни.

— Ми плануємо разом з нашими друзями з Польщі відбудовувати. Але він не буде такий, як раніше. Це неможливо. Плануємо залишити задню стіну, яка вціліла. Вона буде  стіною, до якої ми прив’яжемо новий храм. Будуватимемо з каміння, що залишилося від храму, - розказав отець Олександр.

Зараз він разом з благодійною організацією «Деполь» допомагає жителям Киселівки шифером та продуктами. Також парафіяни допомагають з роботами з відновлення пошкоджених будинків у селі.

Яка перспектива повернення Киселівки до нормального життя

Сьогодні важко спрогнозувати, чи відродиться Киселівка, чи буде там робота, чи буде дозвілля для дітей. Та найголовніше - чи повернуться туди мешканці, які тікали з-під обстрілів і зараз просто не мають куди повертатися, оскільки від їхніх осель залишилася лише гора будівельного сміття? 

Голова селищної військової адміністрації Максим Коровай налаштований оптимістично. Каже, що його мета - відродити усі села, що постраждали від бойових дій на території громади: «Вірю, що десь на 70% зможемо відродити життя в селах». 

Але багато залежить не лише від влади на місцях, а й від готовності місцевих жителів об’єднатися та відновити своє село.

Катерина Середа, НикВести