Крим без води. Що буде у 2021-му?

Міжгірне водосховище Криму, червень 2020 року

У новий 2021 рік Крим увійшов у скрутній водній ситуації. Щонайменше п’ять водосховищ вже близькі до позначки «мертвий об’єм». Це означає, що воду вже брати не можна. Цього року кримчанам обіцяють опріснювальні установки, і при цьому ціна за воду кардинально не зміниться. Опитані нами експерти не вірять, що ідею опріснення води реалізують. І кажуть, що Крим зараз на порозі кардинальних рішень водної проблеми.

З чим увійшов Крим у новий рік? Все з тією ж проблемою посухи та графіками обмежень подачі води. У Ялті вода по три години вранці і три ввечері, в Євпаторії вимкнули ще й гарячу. 30 населених пунктів у різних місцях лишилися без вологи, бо спустошилися їхні свердловини, колодязі та річки. Тепер тут постійно чатують на привезену.

«Це на день. Завтра знову прийдемо за водою. Якщо привезуть», — розповідала каналу «Вести Крым» жителька села Скалисте Бахчисарайського району.

Черга за водою, село Скалисте, грудень 2020 року

Для цивільного населення запасів води у Криму достатньо — і це підтверджують експертизи, розповів в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода український віцепрем’єр Олексій Резніков. Він ще раз нагадує позицію України: вода з материка — тільки після звільнення Криму.

«Воду Крим отримає після повної деокупації. Для цивільного населення запасів води і можливості її природнім шляхом отримати достатньо в Криму. Ми провели не одну перевірку, не одну експертизу від фахівців, в тому числі від тих, хто працював в Криму безпосередньо в тих організаціях. Плюс гуманітарне право міжнародне говорить, що за всі гуманітарні потреби на окупованій території відповідальність несе окупант», — заявляє віцепрем’єр Олексій Резніков.

Навіть якщо зима та весна 2021 року будуть багатими на опади, наповнити водосховища це не дозволить, вважає виконувач обов’язків заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук Михайло Яцюк.

«Опади, які випадають, вони фактично не є стокоформуючими, вони більше здійснюють зволоженість території і поповнюють вологозапаси ґрунту. Але вони не формують стік, і це чітко відображається в тій проблематиці, яка сьогодні ж знову стоїть перед владою Криму. Ця залежність цього року, вона буде впливати на ситуацію в наступних роках», — впевнений Михайло Яцюк.

І Михайло Яцюк, і севастопольский еколог Маргарита Литвиненко вважають, що призначені Кремлем кримські чиновники продовжуватимуть качати воду з-під землі та кар’єрів.

«Влада буде використовувати будь-який ресурс, який можливо використовувати. З усіх джерел, з усіх свердловин, з яких можна буде взяти воду, вона буде братися», — каже еколог з Севастополя Маргарита Литвиненко.

Буріння свердловини, Сімферополь, грудень 2020 року

Сергій Аксьонов анонсував, що наприкінці 2021 року в Криму вже мають бути збудовані опріснювачі. Але це дослідні зразки, на потужність до 20 тисяч кубометрів води на добу. Одну станцію планують побудувати в селі Фрунзе Сакського району. Розглядають варіанти будівництва в Ялті, Феодосії, Судаку, Керчі. Фахівці з водних питань в реалізацію ідеї опріснення в Криму не вірять.

«Мені здається, що влада ще сама не готова до здійснення таких заходів. І в першу чергу тут, можливо, економічні важелі впливають. Тому що капіталізація таких робіт, вона достатньо велика. І, мабуть, таких коштів в них немає», — вважає виконувач обов’язків заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.

«Подробиці, на жаль, не озвучені через те, що «це буде шкодити підприємцям, оскільки є санкції». Тому в реальність будівництва опріснювальних станцій поки що не віриться», — каже Маргарита Литвиненко.

Покращити водну ситуацію можна, якщо раціонально споживати, переконаний Михайло Яцюк.

«Не секрет те, що навіть у великих містах — Севастополі і Сімферополі — втрати цього ресурсу досягають 50 відсотків. А в окремих районах навіть більше. Можливо, кошти було б раціональніше використовувати для того, щоб мінімізувати ці втрати і той ресурс, який є, його було би достатньо для вирішення проблем водозабезпеченості в питному спектрі», — вважає фахівець.

Маргарита Литвиненко вважає, що Крим опинився на критичній межі, і рішення можуть бути тільки кардинальні.

«Ми підходимо до якоїсь такої межі, яка буде критичною для Севастополя, критичною для влади, критичною для всього Криму, і за нею потрібно буде ухвалювати якесь рішення. Рішення таке, яке дуже не хочеться ухвалювати місцевій та російській владі. Ситуація, в якій відбудеться зміна режиму та умов нашого життя», — вважає еколог.

Сімферопольське водосховище, грудень 2020 року

Суттєвих опадів взимку та навесні 2021 року в Криму очікувати не варто, кажуть українські метеорологи. Так само їх не прогнозують і кримські фахівці.

Алексіна Дорогань, Радіо Свобода