Встигнути до кінця літа: де в Україні радять відпочивати професійні мандрівники

Часу на передосінню відпустку з кожним днем — все менше. Тож заради тих, хто досі не визначився, де найцікавіше відпочити в Україні, Громадське запитало у досвідчених мандрівників, куди краще вирушити перед кінцем літа. Та ще й так, щоб відпочити бюджетно й захопливо.

Олексій Білецький, власник туристичного агентства «ХерсON» в Херсоні, переконаний, що в українському туризмі є щось дике.

Олексій має таку думку, що відпустку в Україні потрібно проводити «дешево і сердито», точніше — недорого і якісно.

Як таке місце відпочинку він радить Кінбурнську косу: «Кінбурн особливо гарний наприкінці літа — на початку осені: багато грибів, птахів, небо особливе. Але треба розуміти, що Кінбурнська коса — це дика природа, відсутність інфраструктури, рожеві озера, дельфіни, багаття на березі», — каже Білецький.

Кінбурнська коса — це піщана коса між Чорним морем і Дніпровсько-Бузьким лиманом в Очаківському районі на Миколаївщиніі. Є частиною Чорноморського біосферного заповідника. Завдяки своєму розташуванню – з одного боку вона омивається морською водою, з іншого — прісною, має неповторний мікроклімат.

Доїхати до місця можна на автобусі до Очакова, далі на таксі, а потім вже катером до самого Кінбурна.

Богдан Логвиненко — ініціатор проєкту Ukraїner, письменник, журналіст, телеведучий. Об’їздив мало не всю країну, описав сотні таємничих і прекрасних місцин, але певен, що варто шукати і відкривати нові туристичні місця в Україні: 

«В нас є туристичні містечка – Затока, Стрілкове, Кирилівка, де купа людей вважає, що сервіс для туристів – це щось зайве. Як результат — ані вражень, ані відпочинку», — певен голова проєкту Ukraїner.

Його думку до певної міри поділяє Ігор Остроушенко, генеральний директор всеукраїнського туроператора ANGA Travel, який займається внутрішнім туризмом вже майже 10 років. Ігор вважає, що Одеса настільки дорога, що ліпше відпочивати за кордоном.

В Україні його більше приваблюють такі міста, як Тернопіль, Полтава, Чернігів.

«Я однозначно раджу відвідати Чернігів — гарне й чисте місто, з нормальною інфраструктурою. Можу відзначити їжу в цьому регіоні — вона якісна й дешева навіть в ресторанах», — каже Ігор Остроушенко.

Вирушити на схід країни закликає Дмитро Карпов, ніжинський мандрівник-автостопер, який з мандрами об’їздив всю Україну, та ще й за півтора роки відвідав 19 країн.

Дмитру не вистачає пальців на руках, аби перелічити місця, які він би порадив відвідати в Україні, проте зрештою він зупиняється на Святогірську:

«Я був у Святогірську, в лаврі, і там реально круто: вона так органічно вписується в ландшафт, поруч Сіверський Донець, є монастирські печери... Ну дуже класно. До того ж там поблизу є багато крейдяних виступів — біле каміння височіє над землею, а найяскравіша точка – це Білокузьминівка, де природа нагадує Анди», — переконує Дмитро Карпов.

Білокузьминівка – село в Костянтинівському районі Донецької області, що знаходиться в 19 км від Краматорська. Поблизу села знаходиться геологічна природна пам’ятка «Крейдяні білокузьминівські скелі».

Крім суто туристичного, Дмитро полюбляє ще й активний відпочинок.

«Зараз для мене важлива дорога заради дороги, і я готовий виходити із зони комфорту заради того, щоб побачити круті точки», — говорить він.

Саме тому він би радив до кінця літа встигнути сплавитися по Дністру з відвідинами Хотина, Заліщиків, Ниркова з Джуринським водоспадом, Бакоти.

Заліщики — районний центр на Поділлі, Тернопільщина. Місто розташувалося на півострові, з берегом його з’єднує тонкий перешийок. Завдяки високим берегам Дністра місто є природним курортом – клімат у Заліщиках майже середземноморський. У місті варто подивитися: палац XVIII століття; дендропарк, де на території 5 га росте понад 40 видів чагарників і дерев; давню греко-католицьку церкву, народний дім і будинок польського товариства «Сокіл».

Проте лідерами серед експертів стали Актівський каньйон та заповідник «Реабілітаційний центр бурих ведмедів» — їх нам порадили майже всі.

Олексій Білецький називає Актівський каньйон «чарівним». Він радить його для кількаденної мандрівки, під час якої ночувати можна як в одному з містечок неподалік, так і в наметах.  

Актівський каньйон — прірва в кристалічному щиті. Площа каньйону перевищує 250 гектарів. Розташований на річці Мертвоводі, поблизу села Актового Вознесенського району Миколаївської області. Складається з застарілих вивітрених гранітів, перерізаних річкою Мертвовод на глибині понад 40-50 метрів. Входить до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».

«Актівський каньйон – це природа, це місце сили. Там відчуваєш себе наодинці з природою – єднання з нею, тим паче якщо ще й людей мало, то взагалі топ», — говорить про це місце Дмитро Карпов. 

Він же рекомендує і ведмежий заповідник під Ужгородом, як унікальне місце спостереження за дикими тваринами:

«До Центру реабілітації бурих ведмедів привозять тварин, які були поранені або знаходилися в неволі. Їх ніби повертають назад — в природне середовище. Класно побачити диких тварин вживу, в природному ландшафті, без кліток», — додає Дмитро.

Заповідник «Центр реабілітації бурих ведмедів» існує з 2011 року на території Національного природного парку «Синевир», займає площу в 12 га. На територію потрапляють тварини, які зазнали жорстокого поводження.

Проте професійні мандрівники говорять не лише про маловідомі чи важкодоступні місця, а й про те, що всім відоме теж не варто ігнорувати.

«Може, радити Говерлу — це банально, але як же там красиво», — усміхається Ігор Остроушенко.

Анастасія Поя, «Громадське»