• п'ятниця

    20 вересня, 2024

  • 12.8°
    Ясне небо

    Миколаїв

  • 20 вересня , 2024 вересня

  • Миколаїв • 12.8° Ясне небо

Станіслав Мартиросов

Станіслав Мартиросов

Депутат Миколаївської обласної ради 6 скликання, депутат Миколаївської міської ради 8 скликання

Встояти перед спокусами

Вітаємо всіх!

2018 рік вже майже закінчено. Яким він був для міста, області, країни, світу? Для кожного з нас? Спробуємо зупинитися на основних подіях, трендах розвитку, які, на нашу думку, мали найбільший вплив на наше життя в році, що відходить в історію.

Найперше для міста – це повернення на свою посаду міського голови Олександра Сєнкевича. Нагадаю, в жовтні року позаминулого, повноваження міського голови достроково припинила міська рада своїм рішенням, тобто, оголосила йому імпічмент. З цього приводу навіть збирався мітинг на його підтримку, але ані в довготривалий, ані в велелюдний майдан він не перетворився. Про обставини повернення у крісло міського голови Олександра Сєнкевича ходять хіба що не легенди, натякають на Адміністрацію Президента. Подейкують, що з його боку плата за  - це – підтримка діючого президента на березневих виборах. Але ж ми в це не віримо, і вихід мера із партії «Самопоміч» нічого не доводить.

Після «другого пришестя» Сєнкевич проголосив, що він новий мер, «битий» за якого, як відомо, двох небитих дають і пообіцяв працювати з новим складом виконавчої влади, сформованої за його відсутності та консолідувати депутатів. Одним словом – все лише заради слави Риму! Однак – не так сталося, як гадалося. Спочатку пішов директор департаменту ЖКГ Андрій Палько, потім – голова Інгульської райадміністрації Світлана Гладун, інші чиновники дрібніше. Щодо консолідації депутатів, то сесії тривалістю у кілька місяців, звинувачення мера, шокуючі відкриття родинних зв’язків на них, та все щось подібне - стали справою звичайною. А зміни у керівництві департаменту ЖКГ спричинили іншу важливу подію.

Літом відбувається конкурс на визначення керуючої компанії для багатоповерхових будинків Інгульського, Корабельного районів та мікрорайону «Соляні». Конкурс виграє широкому загалу у Миколаєві невідома фірма «Місто для людей», а комунальні ЖЕКі, які  раніше обслуговували ці будинки, лишаються у розтрощеного корита. Відразу ж серед значної частини міських депутатів здіймається хвиля обурення. Мера, фактично, звинувачують у потуранні злочину, у знищенні цілої галузі міського господарства, у явному сприянні «Місту для людей», а прізвище заступника директора департаменту ЖКГ - Рєпін стає синонімом слова «посіпака» у міських масштабах. І, взагалі, говорять, що таким чином Сєнкевич розплатився за повернення у крісло, що, звичайно ж, тільки плітки. Створюється тимчасова депутатська комісія з розслідування обставин конкурсу, історія подекуди стає схожа на детектив. І що, спитаєте ви? Аж нічого! Мер вперто гне свою лінію, депутати вперто йому опонують, час від часу влаштовуючи йому обструкції.

Я не знаю, новий мер чи оновлений повернувся у своє крісло, але нікуди не ділися протиріччя між ним та значною частиною депутатів міської ради – отже, причина, яка призвела до імпічменту нікуди не зникла. Але свої корективи внесла президентська кампанія, хто б що там не казав – Сєнкевич має імунітет чи то краще сказати індульгенцію від Адміністрації Президента. А ось, що буде після квітня 2019? Побачимо. А, поки що, найбільше зиску від ситуації має Опоблок – хоча б у постійному збільшені фінансування на свою програму тепломодернізації, яка викликає сумніви щодо своєї ефективності, але є дуже ефективною щодо піару цієї політичної сили. І останні голосування по бюджету року наступного не тільки підтвердили цю тезу, а й ще виявили нову, можливо лише ситуаційну, коаліцію у міській раді у складі Опоблоку та БПП.

Третя тема року – Миколаївській міжнародний аеропорт. Рік почався із події трагічної – самогубства тодішнього його директора Владислава Волошина. Ця подія призвела до доволі гострої суспільно-політичної кризи – протестів громадськості та тимчасового самовідсторонення від виконання обов’язків голови ОДА Олексія Савченка. Було порушено кримінальну справу, результати розслідування якої, наразі, невідомі, якщо вони взагалі є. Та й, взагалі, про справу всі вже забули. А сам аеропорт наприкінці року почав приймати та відправляти перші рейси і це – чудово! 

Лишається одне питання – коли це чудове комунальне підприємство стане хоча б самоокупним, я вже не кажу про прибуток. Судячи з того, що на його потреби у міському та обласному бюджетах наступного року передбачено десятки мільйонів гривень – ще не скоро. Та і не варто забувати про позовні вимоги до аеропорту «Житлопромбуд – 8» у понад 40 мільйонів гривень.

Не можна оминути 4-й економічний форум, який став важливим майданчиком для обговорення проблем та перспектив Миколаївщини. Не забуваємо про те, що суднобудівний завод «Океан» отримав нового, українського, та що ще важливіше – миколаївського власника – з’явилась надія на відродження суднобудування – хоча там не все так просто.

Серед подій загальноукраїнських слід відзначити:

 Установчий Собор Православної Церкви в Україні та очікуваний Томос;

Загострення ситуації на Азовському морі, - російські військові атакують українські військові кораблі та захоплюють у полон 24 – х українських військових моряків;

Як наслідок – ця подія спричинила обговорення на Раді Безпеки ООН, голосування на Генеральній Асамблеї ООН з осудженням дій Росії та ведення воєнного стану у 10 областях України на 30 діб, в тому числі, в Миколаївській через бурхливе обговорення у Верховній Раді. 

Не забуваємо про підвищення цін на газ на 25% яке більшість українців ще не відчули повною мірою та відновлення співпраці із МВФ, в рамках якої Україна вже отримала 1,4 мільярди доларів через що зовсім безсоромно той самий долар впав у обмінниках.

А взагалі, 2018-й пройшов як рік вже фактично розпочатої президентської передвиборчої кампанії 2019-го, яка плавно переходитиме у парламентську.

Ну, а у світі ціна на нафту зростала, а потім різко падала, Трамп зустрічався із північнокорейськім диктатором Кім Чин Ином і вони, начебто, домовилось про денуакліїзацію Північної Кореї. Але світові розвідки доносять, що Кім Трампа кинув. 

«Талановиті» російські розвідники «Боширов та Петров» безуспішно намагались отруїти надзвичайно небезпечною та забороненою речовиною «Новічок» у британському Солсбері батька та доньку Скріпалей. В наслідок гине жінка, яка випадково знаходить ємність з під отрути. Їх вираховують британські спецслужби, а словосполучення «шпилі Солсбері» після їх недолугої спроби виправдатися стає синонімом деградації та непрофесіоналізму у роботі спеціальних служб. На Росію накладають чергову порцію санкцій.

Президент Трамп заявив про можливий вихід США із договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності через те, що Росія вже давно його не виконує. 

Отже. 2018 рік вже майже закінчено. Яким він був для міста, області, країни, світу? Для кожного з нас? 

Судячи з переліченого – непростим, хоча, бували і гірше. 

Який буде наступний? Точно, що не простіше за цей. На всіх на нас чекає забагато випробувань та спокус. Але від нас залежіть чи витримаємо ми випробування, чи встоємо перед спокусами.

Тому – обережно бажаю, щоб наступний рік був краще за минулий та ми пройшли його з найменшими втратами.