Запам’ятаємо їх такими, якими вони є…

Ці кадри миттєво облетіли весь світ. Це бачили і дивилися мільйони, ні - десятки та сотні мільйонів людей. І вони не лишили байдужими нікого. Я говорю про пожежу Собору Паризької Богоматері – цього символу Парижу та Франції, шедевру готичної архітектури, одного з символів західної цивілізації. 15 квітня, вечорі, можливо через коротке замикання, Собор загорівся. Всю ніч французьки пожежники займались гасінням. Шпиль, дерев’яний дах згоріли та обвались, постраждали вітражи, але, в основному, будівля вціліла. Президент Франції вже заявив, що собор буде відбудовано за 5-6 років, першій мільярд євро на це вже зібрано за рахунок приватних пожертв. І знаєте, що в цій історії, яка тільки починається найбільш не звично, особливо, якщо порівнювати з нами? Коли пожежники гасили собор, ніхто не намагався сіпати їх за одяг, повчаючи, як правильно гасити, ніхто не проводив мітингів з вимогою змінити негайно керівництво пожежної команди, та ніхто не збирав підписів під петицією про те, що собор треба гасити керосином, а не водою. І, що цікаве, ніхто не почав звинувачувати Емануеля Макрона у тому, що він не забезпечив протипожежної безпеки архітектурного дива. Натомість, французи дозволили професіоналам зробити свою роботу, а потім, негайно, пожурившись звичайно, всім загалом почали спільними зусиллями ліквідовувати наслідки. Дивний народ, скажіть!

 Коли ви дивитесь, слухаєте або читаєте це – ви вже напевно знаєте відомості екзіт-пулів, тобто, попередні результати президентських виборів. А ми поговоримо про те, як проявили себе, про що говорили деякі представники миколаївської регіонального політикума напередодні дня «Ч».

Відразу ж після першого туру президентських виборів активізувалася опозиція до голові обласної ради Вікторії Москаленко – розпочалися розмови про те, що вона має скласти з себе повноваження очільника ради достроково, в черговий раз, загадали тезу про її несамостійність. А коли почала поширюватися інформація про те, що вона збирається скликати позачергову сесію обласної ради, для того щоб та висловила підтримку одному з кандидатів у Президенти, фракція «Батьківщини», взагалі виступила із заявою про те, що Москаленко, у разі програшу Порошенка у другому турі має поділити з ним відповідальність та піти у відставку. Вікторія Вікторівна всі звинувачення відкинула та чітко попередила про те, що добровільної відставки від неї не дочекаються. Намагання замінити голову обласної ради – не новина. А у разі зміни політичного ландшафту в цілому по країні очікуємо загострення політичної боротьби навколо цієї посади.

Олексій Вадатурський заявив про підтримку діючого президента, порівняв його конкурента з негативним, на його думку, досвідом молодого, нового але недосвідченого миколаївського міського голови. Чесно кажучи, я не знаю, чи допомогли Порошенку всі ці откровіння Олексія Опанасовича за кілька днів до другого туру. У першому, судячи з того, що Петро Олексійович на окрузі де є депутатом Вадатурський-молодший посів аж п’яте місце – допомогло не дуже.

А Миколаївській міській голова, у свою чергу, теж порівняв себе із Зеленським, поговорив про мотивацію прихильників Зеленського та про своє ставлення до революційних змін  та закликав йти на вибори, але не сподіватися на швидкі зміни і готуватися «пахати». Але, за кого голосувати, так і не сказав.

Натомість, народний депутат Ігор Бриченко у своєму фейсбуці висловився однозначно – за Порошенка голосувати він не буде. Чим викликав бурхливе обговорення, напевно, через те, що чимало людей не очікували від нього такого кроку. Але, як бачимо, Ігор Віталійович свій Рубікон перейшов. З тих чи інших причин. Ну, а Олексій Савченко – голова Миколаївської обласної державної адміністрації на своїй прес-конференції у п’ятницю висловив впевненість в тому, що Петро Порошенко переможе у другому турі виборів. 

А, тим часом, уряд Російської Федерації оголосив про заборону експорту до України нафти та нафтопродуктів з 1 червня. В той же час, ретранслятор інтересів Росії в Україні – Віктор Медведчук почав розмови, про те, що Росія може, в якості жесту доброї волі, віддати Україні 24-ох полонених українських моряків, натомість, хоче мирної угоди по Донбасу та, вочевидь, визнання анексії Криму, або щось такого подібного. Отже, батіг з пряником готові, а на нас чекають ой які не прості часи.