«Океан» надії та нескінченний карантин?

Вітаємо всіх президентів!

Хоч раз, за останні місяці, почнемо наш тижневий огляд не з сумної, коронавірусної, а з позитивної новини. На суднобудівному заводі «Океан» спущено на воду та відправлено для іноземних замовників дві сухогрузні баржі. Як зазначив власник «Океану» Василь Капацина, це замовлення, хоч і невелике, але дуже важливе для підприємства, бо воно європейське, виконане якісно та в строк. І ця подія дуже важлива, бо це перший спуск на воду на «Океані» за останні вісім років, і вона свідчить про початок відродження суднобудування у Миколаєві. Ще, на самому заводі відмітили, що виконання замовлення відбулось всупереч «піклування» держави у вигляді арешту майна підприємства за ініціативою Генеральної прокуратури та сподіваються на виправлення цієї абсурдної та несправедливої ситуації, хоча і розуміють, що репутацію заводу прийдеться відновлювати чи не з «нуля». Вітаємо весь колектив «Океану» з незаперечною перемогою. І від себе хочеться додати, що такі події справді дарують надію. Надію на те, що, незважаючи ні на які хвороби, ні на яких дурнів, блазнів та користолюбців при владі, Миколаївщина та Україна відродяться.

Про хороше на сьогодні все, далі буде про сумне. Кількість хворих на коронавірус як у всьому світі, так і в України продовжує зростати. Загалом у світі таких людей вже в районі трьох мільйонів, в Україні – тисячі випадків. В Миколаївській області хворих більше сотні, на жаль, і у нас почався відлік смертей від COVID-19. Уряд прийняв рішення продовжити карантин до 11 травня. Крім того, Уряд чекає піку епідемії на кінець квітня – початок травня та анонсував пом’якшення карантинних заходів після 11 травня, якщо ситуація буде сприятливою. Володимир Зеленський назвав дві умови початку плавного виходу з карантину – протягом десяти днів кількість хворих незміна або не перевищує п’яти відсотків та лікарні заповненні хворими на COVID-19 не більше, ніж на половину. Але на цьому тижні відмічається сплеск хвороби, яку міністр охорони здоров’я пояснює саме скупченням людей у Вербну неділю та на Великдень. І ось тут, на мою думку, слід розібратися.

Отже, що ми маємо? До світу та України приходить нова хвороба від якої немає, поки що, спеціальних ліків та вакцини. Це не чума, та не «іспанка», але вона призводить до такої кількості ускладнень, що медичні системи самих розвинутих країн світу не в змозі впоратися з такою кількістю важких хворих, зазнають перезавантаження та колапсують. В найбільш уражених регіонах, як то - північ Італії, деякі регіони Сполучених Штатів смертність зростає у рази, вона обумовлена саме коронавірусом, місцеві крематорії не справляються з такою кількістю померлих, лікарні переповненні. Задля того, щоб збити пік захворюваності та адаптувати свої медичні системи, країни світу запроваджують старий та перевірений засіб - карантин. Це ж робить і Україна. І карантин дає свої позитивні результати – у нас не спостерігається «італійській сценарій». Але карантин буквально вбиває и без того кволу українську економіку. За місяць його дії лише за офіційними відомостями кількість безробітних в Україні збільшилось на понад мільйон осіб. Але офіційна статистика не враховує всіх тих, хто працював неофіційно та українських заробітчан, які повернулися додому, бо в польщах та італіях теж карантин і роботи і там немає! Величезна кількість бізнесів – від перукарень і спортзалів до оптових ринків та авіакомпаній зазнають колосальних втрат. Але логіка карантину невблаганна – його мають виконувати всі, хто має, інакше – переповненні лікарні, захмарна кількість трупів – суцільний жах. І кожний платить за це певну ціну, чимось жертвує. Але, виявляється, є у нас і виключення. 

Останнім часом все більше і більше з’являється повідомлень про те, що лаври та монастирі стають справжніми епіцентрами COVID-19. На карантин закрита Києво-Печерська лавра, на карантин закрито ціле місто Почаївськ, бо в  тамошній лаврі за всіма ознаками спалах, але місцева влада не може це перевірити, бо керівництво цієї релігійної  установи відмовляється від співпраці! І, хоча, цього Великодня людей у церквах насправді було значно менше, ніж торік, але їх було сотні тисяч по всій країни. Бо держава церкви не закрила, як закрила величезну кількість бізнесів. Бо, вона, держава, не втручається у церковні справи. А потім держава дивується, що у нас сплеск захворюваності через те, що люди пішли до церков! І не тому ми чекаємо піку саме на кінець квітня – початок травня?

До сьогодні, я вважав, що Україна – світська держава, а не якійсь православний Іран. Схоже, я помилявся. Так, держава не має втручатися у церковні та, взагалі, у релігійні справи. Так саме, як вона не має втручатися у справи бізнесові та приватні, принаймні, поки не відбувається порушення законів. Але справа стає зовсім іншою, коли йдеться про національну безпеку, територіальну цілісність та життя і здоров’я її громадян. А саме про це у нас зараз і йдеться! І тоді держава не лише має право втручатися понад норму, а повинна це робити. Власне, саме для таких, критичних випадків, суспільство і тримає своїм коштом таку організацію, як держава. А коли одних закривають, коли одних змушують виконувати правіла та заборони, а інших – ні. Коли ці, інші, відкрито говорять, що живуть вони по своїх правилах, а держава у відповідь – нічого. Тоді виникають питання соціальної справедливості та сумніви у доцільності знаходження конкретних державних керманичів на своїх посадах. І, до речі, не слід тоді дивуватися тому, що карантин у нас може стати нескінченною історією.

Ну, а поки що наша обласна влада ніяк не може остаточно з’ясувати порядок транспортування тіл померлих від коронавірусу, щоденно моніторит рівень цін на продукти, думаючи, що таким чином їх контролюють, влада центральна вирішила розважити населення країни. Я про ймовірне призначення Саакашвілі на посаду віце-прем’єра. Призначити на таку високу посаду людину, яка вважає себе центром політичної світобудови та має амбіцій, напевно, більше за всіх українських політиків усіх разом взятих, який має цікаву історію стосунків з чинним міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим – у такому рішенні я бачу руку досвідченого продюсера та ведучого розважальних шоу. Ну, все це, щоб народ не сумував на карантині.

Отже – бажаю всім приємного перегляду нових серій шоу. Бажаю не хворіти та вижити. І бажаю, щоб, коли все це закінчиться, ви зберегли хоч трохи здорового глузду та психічного здоров’я.

За цим кланяюся, зустрінемось!