• понеділок

    14 жовтня, 2024

  • 13.3°
    Переважно ясно

    Миколаїв

  • 14 жовтня , 2024 жовтня

  • Миколаїв • 13.3° Переважно ясно

Тарас Кремінь

Тарас Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови, Народний депутат України VIII скликання

Державна мова - наше коріння, гідність і майбутнє

16 липня - справді історичний день для української мови та державності. Взаємозв’язок важливих подій різних років ще раз підтверджує не простий збіг, а доленосність державотворчих процесів. 

31 рік тому була ухвалена Декларація про державний суверенітет України. Закладена в ній програма надала поштовх і напрямок процесу відновлення незалежності України. І саме тоді вперше був проголошений обов'язок держави забезпечити функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя. 

Однак сучасні реалії постраждалої від тривалої колонізації, зросійщення та гібридної війни України не з простих. Тому потреба в законодавчому закріпленні української мови як державної, як і її реальний захист, - сутність національної безпеки та основа конституційного ладу.  

Два роки тому - 16 липня 2019 року - набув чинності Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Тоді ми, ідеологи, співавтори та ревні захисники ключового документа сучасності відчували, що шлях імплементації цього історичного документа може бути тернистим. 

Попри численні атаки на мовний закон, а їх за ці два роки було вже близько двадцяти, він підтвердив свою ефективність, консолідуючу роль та підтримку з боку переважної більшості суспільства. 

А сьогодні, на другу річницю дії мовного Закону, набувають чинності його чергові норми, які стосуються збільшення присутності державної мови в публічному просторі, зміцнюючи її непохитний статус як державної. Це питання, що стосуються сфери культури і розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні. 

За рік мого перебування на посаді Уповноваженого із захисту державної мови практика засвідчила: невиконання закону про мову у переважній більшості випадків - постколоніальна інерція попередньої мовної практики. Жодного спротиву імплементації нових мовних норм з боку суспільства ми не побачили. Навпаки: всіляка підтримка та сприяння у всіх сферах незалежно від куточка країни - гарантоване свідчення незворотності лагідної українізації.

Так, попереду ще чимало копіткої роботи і боротьби. Однак, пройдені за цей короткий час уроки вибудовують перевірену досвідом стратегію подальших системних дій. 

Переконаний у тому, що разом ми відновимо чільне, поважне місце рідного, українського слова як в Україні, так і за кордоном.  

Державна мова - наше коріння, гідність і майбутнє.