Валентинів день: чиє свято?

14 лютого на багатьох фірмових календарях крупних підприємств, або установ позначене як «День Святого Валентина». Це означає, що католицьке свято вже стало традиційним на території України.

Потрібно зазначити, що нашим суспільством це свято сприймається переважно у його суто світському, а не релігійному значенні. Всім зрозуміло, що воно полонило нас своєю  романтичністю та красою. Неабияку роль в цьому, звичайно, зіграла сувенірно-розважальна індустрія, яка спонукала людей купувати тематичні сувеніри та солодощі, організовувати вечірки та подорожі. Листівки, цукерки, тортики, ведмежата – кошенята, повітряні кульки, квіти, і усюди – сердечка, сердечка, сердечка…

Хтось в захопленні від цього свята, а хтось вважає його запозиченим, а відтак – чужим. Саркастичні натури, наприклад, поширюють в Інтернеті такий жартівливий меседж: «Вже скоро Валентинів день, а ти ще навіть не католик!».

Миколаївське видавництво «Шамрай» вирішило провести невеличке опитування серед авторів і дізнатись їхню думку з приводу свята. Результати в цілому були очікуваними, проте нюанси виявились цікавими. Всім учасникам опитування були задані однакові питання: «Що для вас є свято «Валентинів день?» та «які плюси і мінуси ви вбачаєте в цьому святі?»

Отже, пропонуємо увазі читачів думки наших авторів, які є представниками різних професій та різного віку.

В опитуванні взяли участь: Юлія Поліщук (головний редактор театрального журналу «Шалені козюльки», художник); Антон Кадченко (військовий, поет, виконавець пісень); Вікторія Ковальова (художник-ілюстратор); Наталія Ткаченко (поет, директор обласної бібліотеки для дітей та юнацтва); Ігор Коломієць (експерт нумізматики, колекціонер); Анна Олєйнікова (композитор, вчитель музики); Дмитро Тіліжинскький (експерт нумізматики, колекціонер).

Юлія Поліщук:

– В цілому до свята ставлюся позитивно. Бо воно створює хороший настрій, нагадує про кохання, яке в когось зараз є, а в когось буде! Це ще один привід привітати свого коханого чи кохану. А якщо немає кого вітати, то можна просто привітати всіх людей і побажати Кохання. А ще класно, що на День Валентина не треба дома готувати великій обід, тобто накривати стіл. Воно закликає проявити фантазію.

Мінуси? Мінусів мабуть немає. Єдиний нюанс, що воно не з нашої традиції. Ще можливо є люди, яких це свято засмучує тому, що ніби зайвий раз акцентує на тому, що вони самотні. А багато людей ставляться до нього просто байдуже. Я ж люблю всі свята, особливо масові, тобто загальні. Бо тоді радість помножується набагато більше,  ніж це особисто твоє свято, як, наприклад – День народження.

Вікторія Ковальова (художник-дизайнер)

– Я вважаю, що це чудове свято!! Воно надає можливості висловлювати і говорити про своє кохання!! Багатьом надає натхнення, сподівань, надії... Погодьтеся, що у звичайному ритмі життя ми настільки заклопотані роботою, що інколи не знаходимо час на трішки ніжності для наших близьких, або не наважуємось освідчитися людині, бо боїмося відмови, чи просто вважаємо лишнім висловлювати свої почуття коханим. І як чудово, що у День Святого Валентина, якась невідома Сила спонукає мільйони людей на вчинки заради Кохання, на нові надії, нові початки! Не важливо, до якої етнічної чи релігійної приналежності відноситься свято, якщо воно несе в собі Добро і Любов!

Оригінально відповів на запитання наш автор Ігор Коломієць (подаємо мовою оригіналу):

– У меня в вопросах влюблённости в году 2 праздника – 14 февраля и каждый день. Считаю, что праздник хороший, но только лишь одного этого дня мало, – любить надо всегда.

Негатива в празднике не вижу. Можно отбросить в сторону религиозность и считать его хорошим праздником для всех. Только полные идиоты начинают искать негатив в том, что для людей является позитивным. А может не идиоты, а просто убогие люди. Я понимаю, что изначально праздник был не наш. Но раз мы его приняли - теперь он наш и не стоит на этом основывать политику разделения разделения людей по религиозным признакам. Единственный минус, который я вижу – это то, что каждый праздник заканчивается и наступает похмелье, а некоторым ещё и на работу идти.

Наталія Ткаченко:

– У святі бачу тільки плюс. Усе, що пов’язано з коханням та добром, романтикою, – повинно  приживатись.

Антон Кадченко:

– Негативно ставлюсь до свята, бо воно для нас чуже, запозичене. Це свято релігійне і це чужа для мене релігія. Так, можливо це і гарно, але, чесно кажучи, не бачу сенсу в цьому святі. Що значить «день закоханих?». А вчора хіба ти не був закоханий? А завтра не будеш закоханий? Це так само, як і свято 8 березня для жінок. Жінкам потрібно приділяти увагу кожного дня, а не тільки на 8 березня. Так само і з коханням: кожного дня треба показувати, що любиш, а не тільки 14 лютого. Своїй коханій я краще подарую вірш і просто так, а не валентинку раз на рік.

Відповідь нашого автора Дмитра Тіліжинського змусила посміхнутись і шукати пояснення внутрішнього протиріччя у ставленні до цього свята. З одного боку пан Дмитро каже, що свято «чуже, не наше», а з іншого боку зазначає, що подарунок коханій жінці все одно в цей день робить, тому що любить робити щось приємне для жінки, а свято дає для цього романтичний привід.

– Що поробиш, –  посміхається пан Дмитро, –  людина складається з протиріч.

Анна Олєйнікова (композитор, вчитель музики):

– Валентинів день – хороше, гарне свято, яке викликає позитивні емоції. Воно має право на існування в нашій країні. Єдине, що мене трохи спантеличує, це те, чому день пам’яті про Святого, якого було страчено, перетворився на свято. А в цілому тема такого свята хороша і не має різниці, що це католицький святий, він же був християнином і робив добрі справи. До того ж у нас багато свят, які прийшли з інших країн. Це дуже добре, що люди хочуть дарувати один одному подарунки, хороший настрій, адже у нас так мало в житті позитивного. В школі діти теж святкують цей день: вони дарують один одному листівки та сувеніри. Я б навіть сказала, що це не тільки день закоханих, а й день висловлення симпатій, - ось таким це свято стало для нас. Сьогодні це свято сприймається більше як день подарунків, але в цьому немає нічого поганого, тільки хороше.

Ось такі цікаві думки ми почули від наших авторів, які в цілому сходяться на позитивній координаті. А це говорить про те, що, напевне, «Валентинів день» міцно увійде в традицію.

А тим часом вітрини наших крамниць вже прикрашені відповідним декором, реклама нагадує і запрошує придбати подарунки та привітати дорогих серцю людей. А це значить, що День Валентина в Україні святкуватимуть.

Святкуватимуть Валентинів день і наші військові, які боронять країну на Сході, – вони отримають солодкі посилки з романтичними листівками від українських дівчат, що неабияк підтримає їх там, де життя в будь-який момент може обірватись.

Цікавий момент: пам'ять про цього християнського святого, великою мірою пов’язана з військовими, адже, за різними переказами, Святий Валентин, на честь якого запроваджено свято, прославився тим, що попри заборону імператора Клавдія ІІ, таємно вінчав військових, яким не можна було одружуватись під аргументом «аби не відволікались від військової служби». Ось такий «гуманний» був імператор і такий «порушник» законів був єпископ Валентин. Окрім вінчань, святий робив багато добрих справ, навіть зціляв людей.

Думки про свято і про наших військових нагадали мені нещодавно побачені лицарські обладунки в Національному музеї історії України, в оздобленні яких чимало зображень серця. Особливо привернув увагу шолом польського лицаря 17 століття. На тій деталі шолому, що має захищати вуха, було зроблено отвір у формі сердечка. Здавалося б: війна і сердечко – поняття ніби не сумісні, але відомо, що символ палаючого серця був чи не основним символом лицарства на території Західної Європи, що згодом увійшло і в українську культуру епохи Бароко (17 – 18 століття). А отвір в шоломі на рівні вуха у формі сердечка не тільки давав можливість добре чути, що відбувається навколо, а й символізував, що вуха, а відтак і увага лицаря мають бути завжди відкритими до вищих чеснот – добра і любові.  

Тож день, що має своїм символом серце, безсумнівно несе досить сильний позитивний заряд для людей і саме тому це свято так полюбилось в нашій країні.

З релігійними переконаннями, чи у суто світському сприйнятті свята, – подарувати і отримати позитивні емоції – це прекрасно. Добрі традиції не тільки можна, а й потрібно позичати.

Наталія Журмій, заступник директора видавництва «Шамрай»