Секретне досьє: розкриття шпигунської мережі Єлизавети I

Портрет Єлизавети І 1600 рік / Автор Исаак Оливер

У Британії розшифрували 428-річне секретне досьє, яке розкриває мережу шпигунів королеви Єлизавети І по всій Європі.

Імена понад 20 шпигунів по всій Європі з’ясував професор ранньомодерної британської історії в Університеті Лідса Стівен Алфорд, повідомляє «УП.Життя» із посиланням на The Guardian.

Королева Єлизавета І, яка була донькою Анни Болейн та останньою правителькою з династії Тюдорів, правила Британією з 1558 по 1603 рік. У цей період держсекретарем був розвідник Роберт Сесіл, знаменитий в історії тим, що розкрив «Порохову змову» 1605 року.

Нині дослідник Стівен Алфорд виявив, що Роберт Сесіл створив і використовував підпільну мережу, щоб шпигувати за європейськими монархами заради англійського престолу.

Реклама

Раніше вчені вважали, що таких шпигунів було лише декілька. Але відкриття Стівена Алфорда доводить, що держсек насправді мав організовану мережу з понад 20 шпигунів у Португалії, Франції, Бельгії, Іспанії, Шотландії, Швеції, Нідерландах, Римі та інших країнах Європи.

За словами Стівена Алфорда, більшість шпигунів у 16 столітті зʼявлялися випадково і добровільно надавали ту чи іншу інформацію. Але ці розвідники діяли організовано.

«Це були серйозні люди, багато з яких були міжнародними комерсантами, які отримували зарплату. Сесіл вибрав купців, тому що вони подорожували, вміли читати і писати, розмовляли європейськими мовами і мали власні мережі», — каже Стівен Алфорд.

Вчений вважає, що це була «перша правильно організована секретна служба» в Англії.

Портрет Роберта Сесила 1606 року / Автор Джон де Критц старший

428-річне секретне досьє Роберта Сесіла зібрали докупи за допомогою ключового документа — аркуша паперу під заголовком «Імена розвідників».

Документ тривалий час пролежав у Національному архіві, а 15 років тому його знайшов Стівен Алфорд.

Вчений припускає, що Роберт Сесіл почав писати цей перелік у 1596 році. Згодом вікторіанські архіваріуси помістили його у теку «різне».

«Там було багато імен, серед яких — імена людей, що входили до таємної ради Єлизавети І або були близькими до неї. Багато кого я не знав. Зрештою, я зрозумів, що цифри поруч з їхніми іменами — це номери сторінок, і що це справді сторінка зі змістом. Це був момент осяяння», — згадує вчений.

Документ «Імена інтеллектуалерів» / Фотография: Национальный архив

Алфорд шукав усі можливі дані про розвідників — будь-який документ, який би мав маленьку цифру в кутку, що збігалася з номером розвідника на сторінці змісту.

«До 19 століття рукописи дуже погано зберігалися — часто їх запихали в камери в лондонському Тауері — до деяких з них дісталися щури і миші. Часто вони були заплямовані, іноді можна побачити сліди від зубів. Це диво, що ці папери взагалі збереглися», — каже вчений.

Поступово збираючи досьє на кожного розвідника, чоловік почав помічати певну закономірність. Наприклад, усі вони були під рукою в офісі Сесіла, коли надходили звіти, або коли треба було обліковувати платежі.

Зрештою, Стівен Алфорд описав усі свої відкриття про шпигунську службу часів Королеви Єлизавети I у книзі «Всі його шпигуни: Таємний світ Роберта Сесіла» від видавництва Penguin.

Раніше повідомлялось, що через 100 років після фатальної спроби сходження на вершину Евересту стали доступними оцифровані копії листів британського альпініста Джорджа Малорі. Чоловік зник у 1924 році під час спроби вперше підкорити вершину Евересту.