Перевибори цієї осені чи проблема-2023? До чого готується Зеленський та опозиція

У політикумі все більше говорять про можливість дострокових виборів цієї осені.

З одного боку, в цьому зацікавлені усі опозиційні сили, які хочуть розвалити монополію влади й увійти в переговори з Зеленським щодо формування коаліції та уряду.

З іншого — на парламентські канікули «слуги» пішли на тлі напружених стосунків із президентом. Причина — провал голосування за деякі ініціативи Зеленського. Це знову активізувало серед членів президентської фракції розмови про можливий достроковий розпуск Ради.

Окрім цього, влада стикнулася із так званою проблемою-2023. Восени 23-го, згідно з однією з норм Конституції, мають відбутися наступні вибори. А ще через пів року — у березні 24-го — президентські. Команді президента хотілось би поміняти черговість, що було б вигідно з погляду політтехнологій. Тож заговорили про «колізію» — за іншою нормою Конституції депутати мають 5 років повноважень, тож на вибори мають піти у 2024-му.

То коли очікувати наступних виборів — у 2023-му, 2024-му чи вже цієї осені? У цьому розбирається hromadske.

Депутатський «шашлик» скасували

Парламентська сесія закінчилася для депутатів-«слуг» неприємним моментом. Планувалося, що у них відбудеться велика зустріч із лідером — Володимиром Зеленським. «Шашличний тімбілдінг», як жартує один зі «слуг» у розмові з hromadske.

Насправді йдеться не просто про вихід на шашлики. Планувалося, що президент з депутатським корпусом разом підіб’ють підсумки політичного сезону. Зробити це вони мали у виставковому центрі «Парковий», де розташований офіс партії. Але Зеленський зустріч скасував.

Представник команди президента однією з причин називає те, що зустріч почали готувати пізно, не встигли. Але визнає, що іншою причиною був поганий емоційний фон. Напередодні парламент провалив голосування за цілу низку законопроєктів, які підтримував Зеленський.

««Екологічний» день був дуже провальний. Там були закони, які невигідні промисловості», — каже співрозмовник hromadske. Водночас уникає слова «олігархи», коли говорить про промисловість, бо відповідного закону Рада теж досі не ухвалила.

Один із депутатів-«слуг» припускає, що це навіть на краще, що так і не «вибралися на шашлик». Пояснює: «На тому напруженому емоційному тлі могли посваритися і між собою, і з Зеленським. У нас один до одного була купа претензій, і ніякого тімбілдінгу не вийшло б. А була б розмова на підвищених тонах».

Це все призвело до того, що депутати знову почали гадати над запитанням: чи не розпустить президент парламент? Воно серед «слуг» виникає щоразу, коли Рада провалює ініціативи Зеленського.

«Вони спочатку роблять Зе «какаху», а потім самі перелякані починають питати один одного: ну що, цього разу розпустить?», — каже один з депутатів президентської фракції.

Хто ще хоче виборів

Паралельно ситуацію намагаються розхитувати й опозиціонери з різних таборів.

Ось ще кілька останніх заяв різних опозиціонерів.

Наталія Королевська, ОПЗЖ: «Ми закликаємо і президента, і спікера, і всіх депутатів об’єднати зусилля і з честю піти на перевибори».

Олег Ляшко, Радикальна партія: «Мають бути організовані дострокові парламентські вибори, за результатами яких партії, які переможуть, сформують уряд».

Арсеній Яценюк, експрем’єр: «Треба, щоб відбулися парламентські вибори. Або строкові, або дострокові».

Олена Бондаренко, ексдепутатка від Партії регіонів: «Ідеальний варіант для нас — це дострокові вибори. І не лише парламентські, а й президентські».

Дострокові вибори підтримують і у партії Петра Порошенка.

«У дострокових виборів зацікавлені усі, окрім Зеленського. Уся монопольна влада в одних руках. Тому всі інші зацікавлені у дострокових», — пояснила в розмові з hromadske депутатка «Європейської солідарності».

У Зеленського підтверджують, що дострокові вибори парламенту цієї осені президенту невигідні. Бо в разі їх проведення він втратить контроль над парламентом.

«Порівняйте 190-200 керованих голосів у цій Раді зі 120 у наступному ще й у складі незрозуміло якої коаліції. Це сценарій (вибори восени 2021-го — ред.) як мінімум олігархічний, як максимум — проросійський. Щоб взагалі країну на рік вирубити, бо може статися так, що після виборів коаліцію не створять», — пояснює представник команди Зеленського.

Для «олігархічного сценарію» важливо, щоб Зеленський втратив свою більшість у парламенті. Після цього «слугам» доведеться домовлятися з іншими фракціями щодо створення коаліції. Тож найбільше про такий розвиток подій мріють політики з так званого «пулу Ахметова».

«Серед тих, кого точно йому приписують, — Ляшко. Рейтинг його партії близький до 5%, але не гарантовано (потрапляння до парламенту — ред.). Яценюк — у нього рейтинги ще менші, повторити історію з «Народним фронтом» зараз не вдасться. Колесніков — це власна ініціатива створити партію «Україна наш дом», і теж рейтинги невисокі», — перераховує наближений до Офісу президента політолог Володимир Фесенко.

Один з представників команди Зеленського продовжує цей ряд:

«(У разі дострокових виборів — ред.) буде мобілізуватися електорат Порошенка, який нині недомобілізований. Відповідно, Порошенко відкусить частину в Гройсмана. Якщо окремо від Гройсмана піде Кличко, то це ще більше подрібнення електорату. Ще є Олег Валерійович, який теж відбирає у Смєшка, наприклад. Там не все так просто, як у презентаціях ДТЕК».

Тож олігарху може бути вигідніше мати свою «синицю в руках» — своїх позафракційних депутатів та групу впливу серед «слуг» у цій Раді, ну і плюс прем’єр.

Проте визначальною усе-таки залишається позиція президента.

«Поки ключові закони ухвалюються, Зеленський на розпуск Ради не піде. Коли буде зрозуміло, що все потрібне для макрофінансової підтримки або прогресу в реформах загальмувалося, тоді він почне серйозно думати», — вважає один з нардепів президентської фракції.

Чи піде Зеленський у відставку?

Інший сценарій, який hromadske озвучили з лав партії Порошенка, — дострокові президентські вибори цієї осені. Ніби на Україну очікує економічна та фінансова криза на фоні підвищення комунальних тарифів. І щоб не чекати наступного падіння рейтингів, Зеленський може спробувати піти на другий термін раніше.

«Він швидше готовий йти на президентські перевибори, розуміючи, що в нього є серйозний відрив від конкурентів, і цей відрив буде танути впродовж наступних років його каденції. 7-8 років президентства краще, ніж 5», — висловлює свою версію депутатка «ЄС».

«Це взагалі брєд, — реагує на цю версію представник команди президента. — Хто на висхідному тренді взагалі про таке думає? Зараз висхідний тренд у Зеленського».

Водночас співрозмовник додає парадоксальний результат, який фіксують соціологи: висхідний електоральний тренд у Зеленського і водночас збільшення числа українців, які вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Пояснення цього парадоксу він не має.

У сценаріїв дострокових президентських виборів восени є ще й юридичні перепони.

Президент може піти достроково у чотирьох випадках, серед яких найбільш реалістичний — відставка за власним бажанням.

«У виборчому кодексі є пункт, що президент, який йде добровільно, не може балотуватися», — згадує норму законодавства представник команди Зеленського. І це також може завадити сценарію дострокових виборів.

Якщо ж «слуги» раптом вирішать змінити цю норму, то це буде сигналом для всіх готуватися до перевиборів. Відповідно, Зеленський не зможе отримати додаткову перевагу на старті.

Інший момент — у разі відставки президента його обов’язки виконує голова Верховної Ради. Зробити такий подарунок спікеру парламенту Дмитру Разумкову Зеленський навряд чи захоче з огляду на їхні зіпсовані стосунки.

Ще одна перепона для виборів восени — таймлайн. У Конституції та законодавстві терміни для розпуску парламенту та проведення дострокових виборів визначені так, що вкластися в осінь 2021-го вже не встигнуть.

«Проблема-2023»

Коли ж відбудуться вибори до парламенту — чергові або позачергові? Нині точної відповіді не зможе дати ніхто. Річ ось у чому.

У Конституції визначено, що чергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Це скликання парламенту почало роботу у кінці серпня 2019-го. Отже, у серпні 2023-го починається 5-й рік повноважень. І вже через два місяці буде ось та «остання неділя жовтня 5-го року повноважень».

Тобто нардепи можуть пропрацювати трохи більш як 4 роки. А Конституцією термін повноважень Ради визначений як 5 років. І в цьому деякі члени Зе-команди вбачають колізію.

«Вони хочуть продовжити на рік повноваження парламенту через підконтрольний Конституційний суд», — каже представниця команди Порошенка. Тобто за цією версією наступні вибори до Ради можуть відбутися не у 2023-му, а у 2024-му.

Проте цей сценарій можуть реалізувати не задля зайвого року для депутатів. Річ у тому, що Зеленському технологічно вигідніше спочатку провести президентські вибори, а потім — парламентські. Наступні президентські мають відбутися наприкінці березня 2024-го.

«Вибори у 23-му Зеленському невигідні. Він і «слуги» їх програють однозначно. Відповідно, весною 24-го йти на президентські — після програшу на парламентських йому буде важче переобратися. Він перестане бути тим, хто постійно перемагає», — пояснює логіку депутатка ЄС.

Варіант із перенесенням парламентських виборів у президентській команді не спростовують. Навпаки — підтверджують, що вже розмірковують над різними варіантами, як посунути парламентські вибори на період після президентських.

«Є кілька ідей різного ступеня креативності. Від роз’яснень КСУ до «бєспрєдєла» в ЦВК. Останні можуть не призначити парламентські вибори у 2023-му. Але все буде в межах закону», — каже представник команди Зеленського.

Остаточного розв’язання «проблеми-2023» на Банковій ще не мають. Не виключають дострокових парламентських у 2022-му з подальшою невизначеністю з роботою Ради та проблемами зі створенням коаліції.

«Але президент буде від цього вигравати: казати, що вони дурні, нічого не роблять, а я — президент, у мене РНБО. Щоправда, тоді стануть інфраструктурні проєкти, бо уряду не буде», — розмірковує представник команди Зеленського.

* * *

У політичній історії України вже були приклади, коли політики гралися з датами виборів.

Так, президентські вибори 2010-го також пройшли через правову колізію. Віктор Ющенко обрався президентом, коли днем виборів у Конституції була визначена «остання неділя жовтня 5-го року повноважень». Але за рік Основний Закон змінився, а з ним і відповідна норма. Визначено стало, що це «остання неділя останнього місяця 5-го року повноважень».

Верховна Рада призначила вибори на жовтень 2009-го. Ющенко оскаржив це рішення у Конституційному суді. У підсумку вибори призначили на 17 січня 2010-го, бо термін повноважень рахували від дня інавгурації 25 січня 2005-го.

Інша колізія виникла у 2010-му. Коли за часів Януковича протиправно відновили стару редакцію Конституції, виявилося, що чинному на той час складу Ради зменшили термін повноважень. Їх обрали у 2007-му, коли Основний Закон визначав 5 років повноважень для депутатів. «Відновлена» Януковичем Конституції повернула стару норму — 4 роки повноважень.

Колізії позбулися, змінивши Конституцію. У лютому 2011-го в Основний Закон знову внесли цифру 5. За це проголосувала і частина опозиційних до Януковича депутатів, які не хотіли втрачати зайвий рік у Раді. Без їхніх голосів ініціатива коаліції провалилась би.

Співрозмовники hromadske прогнозують, що якщо цьому складу Ради запропонують розв’язати «проблему-2023» знову через зміни в Конституції, то це може не набрати необхідних 300 голосів. Бо основні політичні сили, окрім «слуг», зацікавлені якомога скоріше провести вибори і розбити монополію Зеленського.

Але у всіх сценаріях проведення і перенесення виборів визначальною буде позиція президента.

«Якщо Зеленський не буде в цьому зацікавлений, то ніякі дострокові вибори не відбудуться. Дочасні парламентські у нас відбуваються тільки за згоди президента», — підсумовує Володимир Фесенко.

Олексій Братущак, Нromadske