План сохранения Березанского лимана от Олега Деркача

Березанский лиман это дар Божий для нашего региона. Найдите и почитайте про то, с  каким восхищением писали о лимане украинские ученые в начале 90-х годов прошлого столетия, как о редчайшем в мире пресноводном ресурсе.  Березанский лиман был набит до краев ценными породами рыб. А ныне, в некогда чистоплотных, пресных и благодатных водах  вольготно рейсируют медузы. Вот ОН - итог 25-летней независимости от здравого смысла.

Скажу слово правды, что защитники у лимана были. Одним из первых вступил в  неравный бой Игорь Копейка, но боец не получил поддержки у тогдашнего Головы ОГА Николая Круглова. В целом, именно губернаторство Н. Круглова явилось прологом гибели  Березанского лимана. 

Депутат облсовета Юрий Кормышкин  дрался за Березанский лиман в 2008 году, и к сожалению, проиграл на уровне областной прокуратуры. Видимо, тогдашний прокурор области Николай Стоянов незаконно вступил в сговор с ЮГ-АКВАПРОМ по дамбе, нанесшей миллионные убытки экологии лимана. Наступит час и преступление деяния прокурора Стоянова против Березанского лимана будут расследованы, а материалы переданы в суд. 

Поднимался на защиту Березанского лимана и депутат облсовета Вадим Мериков, в настоящее время Вадим Иванович проявляет поддержку кампании по возвращению  лимана к жизни. 

На нынешнем этапе содействие делу защиты Березанского лимана оказывает депутат облсовета от ВО «Батькивщина» Михаил Соколов.

Готовность принять активное участие в кампании высказал народный депутат Украины Давид Макарьян.  

О проблемах Березанского лимана проинформировали Генерального прокурора Украины Юрий Луценко.  

Круг сторонников и болельщиков за расширяется. В ближайшее время будут проведены круглый стол и акции на улицах Николаева  в поддержку  спасения и сохранения Березанского лимана. 

Деркач Олег Михайлович:  «Это мой вклад в сохранение Березанского лимана». 

«Наукове обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Сосицький мис» в межах Березанського району Миколаївської області (скорочене)

Заповідний об’єкт знаходиться в місці злиття р. Сосик та р. Березань, долини яких у гирловій частині сьогодні підтоплені і є акваторіями Березанського та Сосицького лиманів. Він займає цілинні ділянки узбережжя, круті схили, що утворились внаслідок комплексу ерозійних та абразійних процесів, а також 200 метрову смугу прилеглих до мису акваторій поблизу села Матіясове Березанського району Миколаївської області. На материковій частині межа заказника проходить по польовій дорозі, яка відокремлює природні угіддя від штучних лісових насаджень. Його площа складає близько 200 гектарів, а загальна довжина берегової лінії сягає 5 кілометрів. Постійним користувачем земельної ділянки частково є ДП «Очаківське лісомисливське господарство». 

За фізико-географічним районуванням України (2007) ця територія відноситься до Очаківсько-Тарутинського району Нижньбузько-Дніпровської низовинної області Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. За геоботанічним районуванням України (2007) масив належить Одеському округу злакових та полиново-злакових степів, засолених луків і рослинності вапнякових відслонень Понтично-степової провінції.  

З ландшафтної точки зору – це лесова низовина з темно-каштановими солонцюватими ґрунтами та лучними солончакуватими ґрунтами і глеєсолодями подів. Тут сформувалось значне ландшафтне різноманіття на рівні фацій в межах відносно невеликої кількості урочищ. Це пов’язано з інтенсивністю геодинамічних процесів, широким спектром експозиції схилів, різноманітним мікрокліматом тощо. 

Вздовж вузької смуги узбережжя, в межах заказника збереглись корінні угруповання справжніх та пустельних степів формацій костриці валіської (Festuceta valesiaceae), ковили волосистої (Stipeta capillatae) і Лессінга (Stipeta lessingianae), житняка гребінчастого (Agropyroneta pectinatae, віниччя сланкого (Kochieta prostratae), полину сантонінського (Artemisieta santonicii) з участю багатьох представників флори та фауни, а також їх угруповань, що перебувають під охороною держави.

Прилеглі акваторії Березанського лиману є важливим місцем скупчення птахів, зокрема, лебедя-шипуна (Cignus olor) – до 500 особин, гуски білолобої (Anser albifrons), попелюха (Aythya ferina) і черні чубатої (Aythya fuligula) – загалом до 8000 особин. У різні періоди та роки тут виявлено низку рідкісних, занесених до Червоної книги України, представників орнітофауни: гоголя (Bucephala clangula), сиворакшу (Coracias garrulus), пелікана рожевого (Pelecanus onocrotalus), мартина каспійського (Larus ichthyaetus), орлана-білохвоста (Haliaeetus allbicilla), канюка степового (Buteo rufinus), сову болотяну (Asio flammeus). Найбільш чисельним серед них є гоголь, зграї якого нараховують 200-300 особин. Часто трапляється також сиворакша. У берегових обривах постійно гніздиться 10-15 пар цього глобально вразливого виду. Поруч влаштовують свої гнізда бджолоїдка (Merops apiaster) та ластівка берегова (Riparia riparia), які є більш поширеними.

Сосицький мис має важливе культурнее значення. В його межах виявлено низку поселень пізньоантичної доби. 

Голова Регіональної чорноморської мережігромадських організацій О.М.Деркач (https://www.facebook.com/elena.kabashnaya/posts/1161808103877044) 2009 рік»

Комменты в  ФБ https://www.facebook.com/elena.kabashnaya