Україна зібрала історичний максимум зерна: що стоїть за рекордом

Україна зібрала рекордний врожай зернових в історії, звітують в Мінагро. Більшість його обсягу піде на експорт, що на тлі зростання світових цін на продовольство суттєво підвищить доходи галузі та вплине на український ВВП загалом, вважають урядовці й частина експертів. Водночас аналітики нагадують, що паралельно стрімко зростають вартість пального та добрив, що неминуче «з'їсть» частину доходу аграріїв. Тому вони закликають продовжувати земельну та інші економічні реформи для того, щоб зростання доходів українського АПК тягло за собою приплив інвестицій.

На українських полях зібрали всі ранні зернові та зернобобові. Врожай виявився найбільшим від початку Незалежності – 46,4 мільйона тонн, повідомляє Мінагро. У відомстві пояснюють це сприятливою погодою, державною підтримкою аграрного сектору та інвестиціями в якість виробництва.

Скільки зібрали? 

• Збір ранніх зернових відбувся на площі 10,2 млн га – тобто на 100% полів, де вони були посіяні. Для розуміння, це одна шоста загальної площі держави.
• Загалом зібрали ранніх зернових – 46,4 млн тонн.
• Зокрема, пшениці намолочено – 33 млн тонн.
• Зібрали ячменю – 10,2 млн тонн.
• Гороху намолочено – 570 тисяч тонн.
• Почався збір кукурудзи (який триватиме до зими), за прогнозом, її врожай складе 35 мільйонів тонн.
• Також українські аграрії вже зібрали дві третини врожаю гречки – 79 тисяч тонн. 

Реклама

Причини рекорду: погода, доступні кредити для фермерів, інвестиції – експерти

На думку більшості експертів, опитаних Радіо Свобода, рекордний врожай став можливим завдяки сприятливій погоді та підвищенню продуктивності аграрного виробництва.

«Рік був непоганий для аграрного виробництва, зокрема і на півдні та в центрі України. Були деякі несприятливі погодні явища (град тощо), але вони мали суто локальний характер», – говорить аграрний експерт, колишній заступник міністра агрополітики Володимир Лапа.

Про ці чинники згадує і міністр аграрної політики Роман Лещенко.

«Цього року Україна намолотила найбільшу за всю історію України кількість ранніх зернових. Уперше в історії взято планку зі збору пшениці, яка перевищує три десятки мільйонів – більше 33 млн тонн. Це на 26% більше, ніж торік, і навіть більше прогнозу на цей рік. Одна з вагомих причин такого урожаю – це масштабні інвестиції аграріїв у насіння, добрива, засоби захисту рослин та впровадження інноваційних технологій», – відповів Роман Лещенко в коментарі Радіо Свобода.

Посадовець уточнює, що українським агровиробникам вдалося підвищити не просто загальний обсяг зібраного зерна, а й врожайність низки культур на одиницю площі. Так, цього року середня в Україні врожайність пшениці зросла до 46,5 центнера з гектара, ячменю – до 41 центнерів з гектара. Кукурудзу лише почали збирати, але вже є локальні рекорди: так, в Чернігівській області її врожайність сягає 92,1 центнера з гектара, розповів Роман Лещенко Радіо Свобода.

Крім того, на його думку, важливим елементом успіху українського АПК стала державна підтримка. Так, за 7 місяців 2021 року аграрії отримали 546 млн грн на часткову компенсацію вартості української сільгосптехніки, ще 565 млн грн – завдяки державній програмі здешевлення кредитів. Зокрема, в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» аграрні виробники отримали 26 млрд грн.

Зважаючи на цьогорічні результати, Мінагро закликає уряд зберегти програму «Доступні кредити» й надалі.

«Зерновий» рекорд: що він означає для економіки?

Переважну більшість зібраних зернових Україна традиційно експортує. До того ж, у 2021 році рекордний врожай в Україні збігається з підвищенням цін на світових аграрних ринках: попит на продовольство зростає, а низка інших аграрних країн цього року мають проблеми з врожаєм.

Парадоксально, але рекордний збір ранніх зернових в Україні не надто вплине на ціни продуктів харчування на полиці українських магазинів, які стабільно зростають, зазначають фахівці. Тому що ціни на борошно, олію та м’ясо зумовлені не успіхами українського АПК, а загальною ситуацією на світовому ринку їжі, частиною якого є Україна. Саме тому в Україні упродовж року стрімко дорожчала олія, курятина та ще низка важливих продуктів – про це вже писало Радіо Свобода.

Як пояснив Радіо Свобода виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин, фермер не буде продавати продукцію всередині країни дешевше, ніж може продати за кордон. Тому внутрішні та світові ціни синхронізуються, якщо не обмежувати експорт.

З іншого боку, українські виробники продаватимуть своє зерно значно вигідніше, ніж торік, а це збільшить приплив коштів і до сільського господарства, і до економіки в цілому, визнає заступниця директора компанії «ПроАгро Груп» Марія Колесник. Але, додає вона, паралельно зростає собівартість аграрного виробництва, яка поглине частину цих доходів.

«Світові ціни дійсно високі, майже рекордні. Пшениця сягнула на експортних базисах понад 300 доларів за тонну, і продовольче зерно дорожчає, і цей тренд збережеться. Але є одна проблема, яка позначиться на аграрному секторі всього світу і продовжиться в наступному сезоні, – це зростання собівартості, зумовлене передовсім подорожчаням добрив. Вони здорожчали до 10-річних максимумів, і ці витрати закладатимуть у наступну посівну. Тому фермери, які не встигли закупити їх для озимини або для наступного сезону, вже говорять про скорочення використання добрив», – пояснює Марія Колесник. 

Витрати аграріїв зростуть і через вартість добрив, і через зростання цін на паливно-енергетичні ресурси. Про це говорить також Володимир Лапа, це визнає і виконавчий директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський.

«Через зростання цін на газ, який є ключовою сировиною для виробництва добрив, велику частину їхніх прибутків «поїсть» ціна добрив на наступний сезон», – уточнює аналітик.

І додає, що за інших рівних умов українські аграрії інвестували б значну частину своєї виручки в машини та обладнання, в системи зрошування тощо. Але обсяг цих інвестицій залежатиме від витрат на добрива, пояснює Гліб Вишлінський.

Зрештою, який ефект матиме рекордний український врожай на тлі високих світових цін на зерно? Експерти виділяють кілька моментів:

• Виграє українська держава: вона збере з агросектору більше податків, а українська економіка отримає додаткове зростання ВВП, наголошує Марія Колесник. Вона прогнозує, що Україна цього року експортує рекордний обсяг зернових – 65 мільйонів тонн.
• Аграрний сектор цього року забезпечить Україні понад половину валютної виручки та п’яту частину ВВП України, такі оцінки робить міністр агрополітики Роман Лещенко.
• Аграрії можуть отримати додаткові кошти, але може статися і так, що вони просто витратять більшість доходів на посівну кампанію, не виключає Марія Колесник. Вона уточнює, що це залежить від цін на добриво, засоби захисту рослин та пальне через 3-4 місяці.

Про ці ризики говорять і аграрії. Один із них, фермер з Броварського району Київщини Олександр Чубук наголошує, що саме прибутки від зернових дають змогу йому та його колегам вкладатися в інші напрямки: овочівництво, садівництво та тваринництво. А тому від прибутковості виробництва пшениці та кукурудзи залежить дуже багато, підсумовує він.

• Отримають додаткові фінансові стимули суміжні галузі: транспорт, аграрна переробка, виробництво низки товарів для АПК тощо.
• Додаткове навантаження отримають порти та залізниця. Причому в експертів виникають питання, чи впорається «Укрзалізниця» з рекордним потоком зерна, яке поїде на експорт, пояснює Радіо Свобода Марія Колесник.
• Збільшаться інвестиції в український аграрний сектор, в логістику та в агропереробку. Втім, активізація інвесторів залежатиме не лише від доходів із врожаю, а від перебігу реформ в Україні, попереджає Гліб Вишлінський.

«Не можна в жодному разі відкладати зняття обмежень на купівлю-продаж землі аграрного призначення, заплановані на 2024 рік. Це – найкращий інструмент (для сприяння інвестиціям в АПК). В ідеалі це треба було б зробити якнайшвидше – знявши обмеження для нерезидентів. Якщо була б прозора система власності на землю для тих, хто її обробляє, особливо у сфері виробництва зернових, щодо яких Україна конкурує на світовому ринку, то Україна мала б більші інвестиції за рахунок цих врожаїв. А отже – отримала б ще більші врожаї в наступні роки», – прогнозує аналітик.

Україна є одним зі світових лідерів щодо експорту зернових, проте вона наразі не лідирує за обсягами інвестицій в аграрному секторі, вважає Володимир Лапа. І сподівається, що цьогорічні доходи поліпшать цю ситуацію.

«За рівнем капіталовкладень в аграрному секторі Україна все ще відстає, тому витрачати ще є куди»,– констатує експерт та експосадовець.

Експерти про «фактор Китаю»: «Він працює на аграрному ринку як пилосос»

Хто зараз найбільше купує українське зерно?

Володимир Лапа виділяє кілька регіонів:

• Південно-Східна Азія (Китай, а також Бангладеш та Індонезія),
• Північна Африка (зокрема Єгипет),
• Близький Схід (ОАЕ та інші країни регіону),
• Південна Європа.

Ідеться або про ті країни, які традиційно виробляють мало зернових, або ті, які активно нарощують споживання.

Останнє стосується Китаю, який є одним з найбільших покупців українських зернових, згадує Марія Колесник. Водночас цей великий гравець є зовсім непередбачуваним, додає вона.

«Україна ще не отримала дозволу на експорт пшениці до Китаю: без дозволу його уряду туди не можна експортувати. Наразі туди йде досить великий обсяг кукурудзи з України (китайський державний зернотрейдер COFCO скуповує до половини кукурудзи на українському ринку – ред.), а також ячмінь. Прогнозувати важко: питання в тому, як далі розвиватиметься Китай? Зараз він працює як пилосос на зернових ринках, купуючи великі обсяги у світі. Але це – Китай, його дії непередбачувані. Він може у будь-який момент припинити закупівлі. Адже він накопичив внутрішні запаси, яких вистачить на тривалий час», – зауважує експертка.

За її словами, є ще один напрям китайського впливу на світовий аграрний ринок: він не лише масово скуповує продовольство, підвищуючи рівень світових цін, а й скорочує виробництво добрив та агрохімії, що здорожчує ці товари у світі та робить виробництво зерна більш витратним.

«Тим часом в Китаї зупиняються заводи (через локальну енергетичну кризу в країні – ред.). Ідеться не лише про заводи з виробництва добрив та пестицидів, а і про агропереробні підприємства. Це пов'язано з нестачею вугілля в Китаї, а як наслідок – і з нестачею електроенергії. Тому Китай починає обмежувати постачання електроенергії своїм промисловим підприємствам», – попереджає експертка.

За словами Марії Колесник, ці китайські чинники є «додатковим поштовхом до цінового росту» на ринку продовольства, які впливають і на вартість логістики, і на світову інфляцію загалом.

Подорожчання логістики, знову ж, тягне за собою зростання собівартості добрив: 15% у ній складають витрати на морські перевезення, пояснює експертка: «Все це «розігріває» ціни на зерно: вони дедалі збільшуватимуться, наче маховик. Але хто від цього в підсумку виграє, сказати доволі важко».

Євген Солонина, Радіо Свобода