• четвер

    26 грудня, 2024

  • 1.8°
    Похмуро

    Миколаїв

  • 26 грудня , 2024 четвер

  • Миколаїв • 1.8° Похмуро

Катерина Середа

Катерина Середа

Представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області

Пошук фінансів, проблема кадрів, нові ініціативи — як пройшов 2023 рік для медіа Миколаївщини

2023 рік став переломним для миколаївських медіа. Почався він з повної невизначеності й нерозуміння, як виживати, співпрацювати з місцевою владою та правоохоронцями, де шукати фінансування. Змінився і фокус медіа. У 2022 році медіа Миколаївщини писали про наслідки обстрілів, руйнування, які нанесла війна. Звільнення Херсону та частини Миколаївщини у листопаді 2022 року та, відповідно, зменшення безпосередньої воєнної загрози для більшої частини регіону, дозволило говорити уже про відновлення, відбудову та плани про повернення до довоєнного рівня життя. До Миколаєва почали повертатись його жителі, у тому числі, журналісти, які евакуювались через російську агресію.

Про виклики

Якщо у 2022 році головним викликом для регіональних медіа були фінансові проблеми, то у 2023 році всі зрозуміли — треба налагоджувати системну роботу редакцій та працювати над власним ексклюзивним контентом.

Це підтверджує і CEO видання “НикВести” Олег Деренюга.

“На відміну від 2022 року, коли медійні організації та фонди допомагали медіа вижити, у 2023 році більшість грантодавців запитували ексклюзивний контент, який був би цікавий та корисний для локальних громад, де працює медіа. Це був виклик трансформуватися та одночасно забезпечити дві складові: забезпечити цілодобове наповнення стрічки новин, що є традиційним для “НикВести”, та налагодити системне виробництво власного контенту, новин та аналітичних матеріалів, фільмів, репортажів з громад. Ми поділили редакцію на два відділи: newsroom та creative, запровадили KPI, що стало чи не найбільшою важливою зміною в роботі нашого медіа. Ми стали більш структурованими, мобільними та готовими до реалізації будь-яких складних проєктів”, - розказав Олег Деренюга у коментарі ІМІ.

Крім вже звичних  проблем з фінансами та кадрами, цього року деякі миколаївські онлайн-видання стикнулись також з хакерськими атаками.

«На початку року нас чекали все ті ж виклики, що і в минулому: фінансування та збереження колективу видання. Обидва питання ми змогли більш-менш вирішити і пройти цей рік без особливих потрясінь. Окремо варто згадати хакерську атаку на сервери, яка сталася на початку цього року і через яку сайт не працював близько двох тижнів. Ми втратили архів з осені 2020 року по лютий 2023 року, і дотепер не можемо його відновити», - розповідає в коментарі ІМІ головний редактор видання «Преступности.НЕТ» Анатолій Чубаченко.

Миколаївський Центр журналістських розслідувань Nikcenter заявляв у листопаді про те, що невідомі намагались отримати доступ до особистих акаунтів журналістів у телеграмі. Журналісти не звертались до правоохоронних органів по данному факту, але вжили необхідних заходів, щоб убезпечити свої акаунти.

Про втрати

Другий рік повномасштабної війни приніс втрати у медіапростір Миколаївщини. У травні під Бахмутом загинув фотограф Денис Кривий, коли намагався врятувати пораненого побратима. А у листопаді поблизу Куп’янська (Харківщина) загинув колишній телеоператор "Суспільне Миколаїв" Олександр Попов. Він захищав Україну в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.  

Досі невідомо, в якому стані перебуває телеоператор «Суспільне Миколаїв» Василь Філімон. З травня 2022 року знаходиться у російському полоні. Під час виконання бойового завдання в Донецькій області Василь Філімон зник безвісти, пізніше стало відомо, що він потрапив у полон до російських військових. Василь Філімон був призваний до лав ЗСУ 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного наступу Росії на Україну.

У листопаді у ДТП на Миколаївщині загинула журналістка видання “Новини-N” Олена Левицька. Олені було 29 років, вона працювала у «Новини-N» останні п’ять років. За фактом аварії, що трапилась за участі військового автомобіля, Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження.

Також цього року  медіапростір Миколаєва зменшився на одну редакцію. Керівник видання «Свідок.info" Андрій Прокопенко мобілізувався до лав Збройних сил України і через це видання призупинило свою роботу.

Про перемоги 

На відміну від 2022-го, цей рік став дещо кращим для медіа у розрізі публічності місцевої влади. Хоча з цим залишаються певні проблеми. Миколаївська обласна та міська ради досі з невідомих причин проводять свої засідання онлайн, а постійні комісії - іноді навіть у телефонному режимі. Разом з цим, в Очакові, що підпадає під обстріли чи не щодня, депутати регулярно збираються на очні сесії, про що нещодавно повідомив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.

26 грудня на пресконференції голови ОВА Віталія Кіма відзвітував про підсумки роботи у 2023 році та відповів на питання журналістів. Представниця ІМІ в Миколаївській області звернула увагу голови ОВА на те, що на офіційному сайті військової адміністрації фактично не публікуються розпорядження, хоча в інших регіонах ця інформація є публічною. Віталій Кім пообіцяв виправити цю ситуацію у найкоротші терміни.

Нагадаємо, з травня 2023 року Миколаївська ОВА організувала «медіацентр», де регулярно, мінімум, раз на тиждень, організовує брифінги для журналістів. Там виступають правоохоронці, представники ОВА і інші чиновники. Іноді це брифінги за участі журналістів, іноді — записані відеокоментарі посадовців, які медіа можуть використати у своїй роботі. 

Тим часом, мер Миколаєва Олександр Сєнкевич не поспішає спілкуватися з журналістами у форматі пресконференції чи бодай брифінгу як в минулому, так і в цьому році.

На початку року у коментарі журналістам “НикВести” він заявив, що навесні хоче провести публічний звіт про свою роботу протягом воєнного 2022 року та вийти на пресконференцію до журналістів.  Однак, дотепер цього не відбулось. Ми звернулись до пресслужби Миколаївського міського голови з питанням чи планується пресконференція мера за підсумками вже цього року, але на момент публікації відповіді не отримали.

Цього року отримала логічне завершення дев’ятирічна справа про перешкоджання діяльності журналістки місцевого видання “Корабелов.Інфо” Наталії Бєлової. 5 жовтня 2023 року Миколаївський апеляційний суд підтвердив рішення першої інстанції щодо жителя Миколаєва, вчителя однієї зі шкіл Євгена Базулька, який перешкоджав діяльності журналістки. Спочатку він погрожував їй пошкодити камеру і вимагав припинити відеознімання виборів. Потім плечем умисно вдарив журналістку по руці, якою вона тримала фотокамеру. Суд визнав Базулька винним у скоєнні кримінального проступку за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” і призначив йому штраф – 850 грн. Проте, зважаючи на давність справи, чоловіка від штрафу звільнили. Водночас суд постановив стягнути з Євгена Базулька на користь держави витрати за проведення експертиз у 14 тисяч гривень.

Попри складнощі, викликані повномасштабною війною, Миколаївський центр журналістських розслідувань NikCenter, не лише продовжив свою роботу, а ще реалізував кілька корисних проєктів. Центр на основі ChatGPT створив у телеграмі  чатбот “Переписувач”, який допомагає розшифровувати аудіо- та відеофайли.  Крім того, команда видання розробила та запустила для медійників онлайн-курс із програмування.  

“У 2022 році ми опинились на межі існування, оскільки частина нашої і так невеликої команди відправилась на фронт в одні з найгарячіших точок, а частина команди повинна була виїхати з області. З початком блекаутів ми навіть не могли комунікувати один з одним не те, що телефоном, а перепискою. 2023 рік для нас вже став певною точкою розвитку, а не питанням виживання. Ми поставили собі за мету не тільки впливати своїми матеріалами, а показувати іншим регіонам, чим живе південь, тому що різні регіони знаходяться у своєрідній бульбашці і опиняються один на один зі своїми проблемами. Співпрацюючи з іншими розслідувальними центрами та національними медіа, ми намагаємось оприлюднювати, чим живе південь. І в цьому, я вважаю, буде одна з основних точок нашого успіху”, - розказала журналістка-розслідувачка “NikCenter” Оксана Орсач.

В цьому році було місце гарним медіановинам. Так, миколаївська журналістка та екоентузіастка Олена Горячева започаткувала свій власний подкаст “Мені болить: Війна та екоцид” спільно з експертами, розглядаючи вплив військових конфліктів на екологію.

Онлайн-видання “НикВести” подолало санкції Google, накладені вручну минулого року. Тоді Google застосував санкції до миколаївського видання, вимагаючи виконати її вимоги щодо прозорості. Видання не відбивалося в пошуковій системі, сервісах “Google Новини” та рекомендаціях. Півроку редакція працювала над тим, щоб виконати вимоги монополіста і домоглася розблокування у лютому поточного року.

У жовтні на Миколаївщини з‘явилось кілька нових медіа. Мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua запустила на Одещині та Миколаївщині 11 нових інформаційних сайтів. На Миколаївщині – це Район.Баштанка, Район.Буг, Район.Вознесенськ, Район.Миколаїв. Координатором мережі став викладач, медіатренер та редактор В'ячеслав Головченко. 

У коментарі представнику ІМІ в Одеській області він розповідав, що головне завдання видань - доповнити проукраїнський пул медіа, які протидіють російській дезінформації та пропаганді на півдні України. 

“На півдні вирішується доля війни та країни. Як координатор мережі “Районів” двох південних областей налаштовую всіх наших журналістів бути допитливими та відповідальними. Демократія в наших краях має бути збережена”, – вважає В'ячеслав Головченко.

Миколаївські медіа стали якіснішими. Вересневий моніторинг ІМІ показав, що у стрічках новин регіональних медіа Миколаївської області відсутня прихована політична реклама, проте трапляються випадки неналежно маркованої реклами, а також комерційна джинса. Чотири медіа з Миколаївської області потрапили до Мапи рекомендованих медіа, що була розроблена командами організацій “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації”. Це телеканал та сайт “Суспільне Миколаїв”, а онлайн-видання “Преступности.НЕТ”, “НикВести” та радіо “Українське радіо. Миколаїв”.

Реєстрація за новим законом «Про медіа»

Наприкінці березня набув чинності закон «Про медіа», який передбачає добровільну реєстрацію онлайн-медіа і газет.

За цей час в Миколаївській області Нацрада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала 16 суб’єктів у сфері медіа, з них 4 онлайн-медіа: NikCenter, НикВести, Миколаївські новини та Преступности.НЕТ. Також за цей час в регіоні зареєструвалися 12 газет.

Ще ТОВ «Українська медіа група» (видання «Преступности.НЕТ» та «NikLife») зареєструвало як окремі майданчики сторінки видання у Телеграм та Фейсбук. Такі дані містяться у відповіді Нацради на запит представниці ІМІ в Миколаївській області.

Про роботу хабу ІМІ «Медіабаза Миколаїв»

Вже рік у Миколаєва активно працює журналістський хаб Інституту масової інформації «Медіабаза.Миколаїв». За цей час хаб провів 19 заходів, які відвідали, мінімум, 206 учасників. Їх навчали  домедичній допомозі, роботі з базами даних, як перевіряти факти та виявляти фейки, як відкрити ФОП та звітувати, проводили психологічні тренінги і неформальні зустрічі з представниками влади, а також пресконференції.

Загалом хаб відвідали 188 разів, у тому числі, щоб тримати консультації чи попрацювати. Засоби захисту (бронежилети, каски, аптечки) брали в оренду 29 разів. Але попит на засоби захисту природно знижується через відсутність активних бойових дій в Миколаївській області. 

У 2024 році Медіабаза.Миколаїв також планує проводити активну освітню діяльність для журналістів та студентів.

2024 рік стане ще важчим для тих медіа, які не змогли використати кризу на свою користь. Наступний рік медіа Миколаєва мають зосередитись на структурних змінах, нових форматах, пошуку нових ідей та тем, можливостей заробітку, а також налагодженні тісного контакту зі своїми читачами.

Катерина Середа, регіональна представниця ІМІ в Миколаївській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.