Посуха набирає обертів: що українських фермерів лякає більше, ніж коронавірус та карантин

Українські агровиробники також підраховують збитки через закриття ринків: тонни продукції продані за безцінь або гниють.

Утім, для фермерів в Україні це не єдина проблема. Крім карантину, вони зіткнулися з нечуваною посухою та іншими екстремальними змінами погодних умов.

Великих втрат зазнали виробники зерна і фермери, які вирощують фрукти та овочі. Найбільше не пощастило агровиробникам на півдні і сході України – Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської та Запорізької областей. 

Мінекономіки вже переглянуло прогноз урожаю зернових культур на 2020 рік: тепер замість прогнозованих у лютому 65-70 млн тонн вже очікується 63-65 млн тонн.

Звісно, прогнози – справа невдячна, протягом року залежно від погоди їх переглядатимуть, проте повторити рекорд урожаю 2019 року – 75,1 млн тонн – у 2020 році навряд чи вийде.

Як відомо, Україна споживає чверть свого врожаю, решту – експортує. З початку 2019-2020 маркетингового року (червень 2019 року – липень 2020 року) країна експортувала понад 50 млн тонн зерна.

Що сталося

Засуха в Україні почалася в липні 2019 року. У деяких центральних і південних районах в осінньо-зимовий період випало всього два-три дощі. Частині фермерів довелося сіяти в сухий грунт, а зима була безсніжною.

Відсутність дощів в Україні та зміління річок Держводагентство назвало гідрологічною посухою.

"Норма опадів – 160 мм за холодний період, а, наприклад, в Ізмаїльському районі Одеської області випало 30 мм. Там – критичний стан", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

Регіональний менеджер компанії Corteva Agriscience в Україні Антон Крючков повідомив, що, за даними метеорологічних служб, протягом зими випало на 70% менше опадів порівняно із середнім показником за останні десять років.

Є площі, на яких нестача вологи нижче історичного показника на 80-90%.

У березні і першій половині квітня суттєво пошкодили листкову поверхню озимини нічні заморозки. "На поверхні ґрунту температура сягала мінус 10-20 градусів. Це були екстремальні заморозки", – пояснює Адаменко.

Посіви, які пережили заморозки і посуху, 14-16 квітня чекали пилові бурі. У 2020 році вони були не лише на півдні України, а й в Запорізькій, Чернігівській, Сумській та Київській областях. У результаті частину посів повидувало вітром чи позаносило пилом.

"Відсутність достатнього рівня зволоження у верхньому шарі ґрунту, відсутність рослинного покриву в цей час на полях, а також недостатнє структурування ґрунту призвели до розвитку активної вітрової ерозії.

Особливо сильно і нетипово це проявилося в регіонах Полісся на легких за гранулометричним складом ґрунтах", – зазначає заступник директора агробізнесу "Кернел" з виробництва Костянтин Шитюк.

За його словами, є ризики зменшення ефективності ґрунтового захисту, однорідності появи сходів культур, порушення глибини розміщення насіння. Найбільш несприятливим наслідком вітрової ерозії може стати втрата гумусового шару ґрунтів.

Що кажуть аграрії

Алла Стоянова, власниця фермерського господарства "Стоянова, А.А" Ізмаїльський район, Одеська область:

— Ситуація на півдні Одещини катастрофічна. За нашими підрахунками, 70% озимини загинули: пшениця, ячмінь, ріпак.

Ми збирали інформацію саме по Бессарабії, респондентами стали близько 300 агропідприємств із земельним банком від 150 га до 10 тис га. Якщо не буде дощу у найближчі кілька днів, ще 11% посівів буде втрачено. З опитаних 12% сказали, що вони вже банкроти – кошти брати нізвідки.

У нас засуха другий рік поспіль. Були втрати і в 2019 році, а зараз – ще гірше. Якщо у підприємства земельні наділи в різних місцях, то якийсь відсоток їм вдасться зберегти – десь пройшла смуга дощу, десь упав туман. А ті, у кого 100-300 га, і їхні наділи в одному місці, втратили все.

Олексій Шурхал, власник ТОВ "Компанія "Скіф-ХХІ", Більмацький район, Запорізька область:

— У нас зими не було: то відлига, то похолодання. Пшениця по-справжньому так і не ввійшла у сон: тільки ввійде – відлига, і вона починає вегетувати. І так всю зиму. Відповідно, вся її енергія пішла на те, щоб пережити цю "зиму".

Нам трохи допоміг сніг, який випав наприкінці лютого – на початку березня. Однак у пшениці не розвинулася вторинна коренева система. Зараз сходи є, але ослаблені. Весняного кущення нема, оскільки були сильні заморозки. Ріпак теж сильно постраждав від заморозків та посухи.

Про якийсь урожай поки що говорити не доводиться. Якщо у найближчі тиждень-два пройдуть дощі, то ситуація покращиться. Проте все одно матимемо недобір урожаю на 20-30% порівняно з 2019 роком.

Микола Муравйов, власник СТОВ "Аграрник", Новотроїцький район, Херсонська область:

— Зашкодили квітневі морози. На зрошуваних землях втратили близько 30% сильної пшениці. Плюс ще посуха. Маємо складну ситуацію.

Якщо до 1 травня не буде опадів, на неполивних землях посіви пропадуть: пшениця, озимий та ярий ячмені. У моєму господарстві це близько 150 га, загалом ми посіяли 360 га озимих.

Соняшник не сіяли і сіяти не будемо. Волога була до 50 см, а повинна бути хоча б на рівні метра. Ще одна проблема – маловодність Дніпра. Згодом можемо мати проблему з браком вологи для поливу полів.

Вікторія Доценко, власниця фермерського господарства "Вікторія", Березнегуватський район, Миколаївська область:

— Запасів вологи  в ґрунті немає зовсім. Озимі зернові отримали стрес через погодні умови і призупинили розвиток. Причина – заморозки, у нас було до мінус 10 градусів і все це супроводжувалося сильними вітрами.

Стрес триває і нівелює внесені добрива та дію пестицидів. Зрозуміло, що така ситуація спричинить суттєву – 30-50% – втрату врожаю.

Чимало посівів втрачено. У нашому господарстві це майже третина площі: з 270 га близько 100 га не вижили.

Що з фруктами та овочами

Наявність вологи для овочевих та садових культур не настільки критична, як для зернових та олійних, оскільки значна частина великих гравців в Україні мають системи зрошення. Проте ситуацію погіршили весняні морози.

"Ранньої черешні у нас не буде. У лютому пікові температури сягали вдень 28 градусів тепла. Потім пішли заморозки, які знищили суцвіття", – розповідає агроном ТОВ "Аврора" (Запорізька область) Євгенія Нікітюк.

За оцінками Української плодоовочевої асоціації, втрати кісточкових культур через заморозки можуть досягти 80% від потенційного урожаю, ягідних – 50%.

"Раніше звичайних термінів зацвіли абрикоси, персики, черешні і навіть деякі сорти сливи. Це сталося через високі температури на початку березня.

Однак в кінці березня повернулися нічні заморозки, які виявилися згубними для квітів кісточкових культур. Більшість садівників України не мають сучасних систем захисту від заморозків", – каже директор з розвитку асоціації Катерина Звєрєва.

За її словами, температурні коливання вплинуть на урожай ягід. Для виробників лохини з центральних регіонів втрати врожаю через нічні заморозки становитимуть 10-20%, а для окремих господарств – 50%.

"Яблуні постраждали від заморозків значно менше. Багато чого буде залежати від погоди в період цвітіння – наскільки сприятливими будуть умови для комах-запилювачів", – вважає менеджер з маркетингу компанії Bayer Ігор Тарушкін.

Ситуація в овочівництві теж непроста.

Експерт зазначає, що багато середніх і дрібних фермерів залишилися без значної частини оборотних коштів через тимчасове закриття ринків і неможливість реалізації ранньої продукції, а через карантин вони не можуть висадити розсаду.

Чи насправді все це критично

Наразі ситуація не виглядає критичною. На початку травня Гідрометцентр прогнозує дощі. Проте частину площ під озимими буде втрачено, фермери пересіватимуть їх яровими культурами.

За оцінками генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Романа Сластьона, йдеться про пересівання 400-600 тис га озимої пшениці та ріпаку. Це незначні цифри – 1-2% від загальної площі під озимими культурами в Україні (7,6 млн га).

"Ситуація щодо озимих культур не виглядає безнадійною. Так, були проблеми на півдні країни, але ситуація в інших регіонах стабільна. В середині травня буде закладка колоса і стане зрозуміло, чого очікувати від цього врожаю", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

Хоча пересівати озимі доведеться переважно фермерам півдня і сходу України, їх урожайність по всій території буде нижчою, ніж у 2019 році.

"Для північних областей, де фіксувалася максимальна врожайність озимої пшениці 7-10 тонн з га, зараз можна казати про 5-7 тонн з га, а середні показники 4-6 тонн з га впадуть до 3-5 тонн з га і менше.

У південних та східних регіонах, де історично отримували 2-3 тонни з га, урожайність у 2020 році може зменшитися до 1-1,5 тонни з га і менше", – прогнозує регіональний менеджер Corteva Agriscience в Україні.

Відсутність вологи може погано позначитися і на урожайності ярових культур: кукурудзи, соняшнику, сої.

"Для кукурудзи потрібна волога в ґрунтовому шарі на 80-100 мм. Якщо не буде дощу, то кукурудза теж не дасть великого врожаю", – переконаний заступник генерального директора ТОВ СП "Нібулон" з виробництва Костянтин Хмельницький.

Що робити фермерам, щоб уникнути втрат

Застрахуватися від посухи неможливо, але можна мінімізувати її наслідки.

"Потрібно обирати стійкий до посушливих умов сорт чи гібрид сільськогосподарської культури, насіння якого проростає з мінімальними опадами. Варто також заздалегідь планувати внесення засобів захисту рослин", – наголошує кроп-менеджер з бобових культур, кукурудзи та цукрового буряку департаменту BASF Agricultural Solutions Євген Качура.

Експерти давно говорять про необхідність зрошення в південних та східних регіонах країни.

Крім того, при обробітку землі слід використовувати підходи із зберігання вологи, наприклад, відмовлятися від спалювання стерні. За даними УКАБ, для збереження вологи аграріям також доводиться додатково коткувати поля.

"Важливо уникнути додаткових обробітків ґрунту перед посівом, сіяти в оптимальні строки, вчасно забезпечити ґрунтовий захист ярих культур для ефективного використання вологи", – каже заступник директора агробізнесу компанії "Кернел" з виробництва Костянтин Шитюк.

Оксана Пирожок, Экономічна правда