Виступ Сєнкевича на форумі EUACI: Антикорупційні дії — пудра, яка покращує вигляд міста для інвестора. Чому цього недостатньо?
-
- Аліна КвіткоРепортерка
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич 29 вересня 2026 року виступив на форумі Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) у Києві, де говорив про інвестиції, корупційні ризики та зміни в управлінні містом. Антикорупційні дії він назвав «пудрою», яка покращує вигляд міста для потенційних інвесторів.
За його словами, самих антикорупційних заходів недостатньо, щоб бізнес захотів вкладатися в Миколаїв. Інвестору потрібен прибуток, а місто, як пояснив міський голова, має високі воєнні ризики та непрацюючий порт. Тому питання не лише в тому, як залучити інвестиції, а й у тому, навіщо бізнесу вкладати гроші саме сюди.
На сцені Олександр Сєнкевич сидів поруч із директором Національного антикорупційного бюро України Семеном Кривоносом. У панельній дискусії також брали участь заступник міністра цифрової трансформації Олександр Закусило, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський та головний радник Антикорупційного ресурсного центру U4 Девід Джексон, який долучився онлайн. Модерувала розмову заступниця керівника EUACI Ірина Шиба.
У промові Олександр Сєнкевич також пояснив, чому не довіряє людям, а іноді й собі, та розповів про міські антикорупційні зміни. «МикВісті» проаналізували виступ мера Миколаєва та доповнили їх контекстом про те, що місто вже зробило, а які питання залишаються.
Олександр Сєнкевич під час заходу EUACI в червні 2026. Фото: Вікторія ГончароваЧому антикорупція — це лише «пудра»?
Олександр Сєнкевич почав розмову про інвестиції з порівняння воєнних і корупційних ризиків. Він пояснив, чому відновлення соціальної інфраструктури та антикорупційних заходів недостатньо, щоб бізнес захотів вкладати гроші в Миколаїв.
— Відносно ризиків, градієнт ризиків він насправді дуже різний. Насправді корупція і корупційні ризики, вони для бізнесу чи для інвестицій не такі великі, як військові. І фактично нам треба вже сьогодні задумуватись про те, що я кажу повсюди, не лише про те, як ми будемо відбудовувати Україну, бо реконструкція в мізках наших людей — це відбудувати дитячий садок чи лікарню.
А це насправді не про реконструкцію, це просто про донейшени, да, тобто для інвестицій. Тобто ми, коли питаємо міських голів, які у вас є інвестиційні проєкти, вони кажуть: «У нас є басейн, у нас є дитячий садок, у нас є лікарня». Це не інвестиції, тобто це відновлення критичної інфраструктури чи соціальної інфраструктури. А інвестиції — це про прибуток.
І якщо кажуть про прибуток, то бізнесмени питають не як інвестувати в Україну, а навіщо інвестувати в Україну? Умовно кажучи, якщо відкрити карту України і питати: «Навіщо інвестувати в Миколаїв, в умовно Вінницю чи в Хмельницький?» Відповідь очевидна. Навіщо не інвестувати в Миколаїв. Які би там не були антикорупційники, все одно туди інвестувати не будуть. Тому що ризики великі, порт не працює.
Ну і фактично навіщо? Не як, а навіщо? І на це запитання відповіді у мене особисто немає. А для цього повинна бути державна політика, направлена конкретно на економічні інструменти чи економічні конкретні речі, які будуть додані чи тому чи іншому регіону. А наші антикорупційні дії, вони фактично просто як пудра, знаєте, вони покращують вигляд того, що бачать потенційні інвестори, — сказав Олександр Сєнкевич.
Будівництво соціальної інфраструктури було і серед планів самого Олександра Сєнкевича. Новий дитсадок у Північному він обіцяв почати будувати ще у 2017 році, а у 2020 році заявляв, що садок на 270 місць збудують у 2021-му. Проте, як писали «МикВісті» у вересні 2026 року, роботи так і не розпочалися.
У 2019 році мер також говорив про будівництво нового 50-метрового басейну з вишками для стрибків у воду, але цей проєкт не реалізували. У 2023 році в місті запрацював басейн «Зоря» — після ремонту наявного об'єкта, а не будівництва нового.
Очільник НАБУ Семен Кривонос та мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. Фото: Скриншот відео EUACI, покращена якість через ШІ OpenAIЧому Сєнкевич не вірить навіть собі
Олександр Сєнкевич пояснив свій підхід до запобігання корупції через людську спокусу та молитву «Отче наш». Він також згадав, що керівник EUACI Аллан Паг Крістенсен просив його не повторювати цей приклад, але мер усе ж повернувся до нього.
— Тому, що стосується нас, я не вірю в людей. Я іноді собі не вірю. Я кажу про це постійно: де люди, там і спокуса, де спокуса, там і гріх. Якщо людині дати можливість бути спокушеною, то вона буде грішити.
І ми, як християни, я тут думаю, що більшість з вас християни, мене просив Аллан (Аллан Паг Крістенсен, керівник EUACI, — прим.) цього не казати черговий раз, але я скажу, що коли ми молимося Богу, молимося «Отче наш», ми просимо Господа не вводити нас у спокусу, бо ми можемо бути спокушені. Тому наша з вами задача — мінімізувати ці ризики спокуси. І в цьому випадку міністерство, яке займається цифровою трансформацією нашої держави, воно робить дуже великий вплив, — сказав Олександр Сєнкевич.
Олександр Сєнкевич не вперше звертається до релігії у публічних виступах. 21 вересня 2020 року в ефірі токшоу «Битва за місто» він поклав руку на Біблію та поклявся, що ні йому, ні його родині, ні підставним особам не належали заводи з виробництва бруківки чи плитки. Він також заявив, що ніколи не використовував службове становище, щоб його фірми або інші компанії отримували бюджетні гроші.
У грудні 2025 року під час лекції для студентів Олександр Сєнкевич також пов'язував корупцію з людською спокусою і згадував молитву «Отче наш». Як приклад власних правил він розповів, що не наймає на роботу жінок, які йому подобаються, — блакитнооких блондинок, щоб не відволікатися від роботи й не піддаватися спокусі.
Олександр Сєнкевич під час ефіру «Битва за місто» у 2020 році поклав руку на Біблію та поклявся, що не має стосунку до заводів із виробництва бруківки. Фото: архів МикВістіТаргани не люблять світло
Олександр Сєнкевич назвав відкриті дані одним з інструментів запобігання корупції. Він згадав слова своєї матері й розповів про міський земельний реєстр, публічний доступ до якого, за його словами, закрили за вказівкою СБУ.
— Що стосується публічних даних, я завжди цитую свою маму покійну, яка казала: «Таргани не люблять світло». Тому треба просто максимально проливати світло, відкривати максимальну кількість даних.
До повномасштабного вторгнення ми були першим містом в Україні, яке створило свій публічний земельний реєстр. І можна було зайти на рішення сесії, які готувалися до прийняття, клацнути в таблиці, і вам би вибили шматочок землі на карті міста, за який будуть голосувати депутати. І фактично цей інструмент зараз працює, але ми його скрили, бо так нам сказали СБУ зробити, — сказав Олександр Сєнкевич.
Це порівняння звучало у виступах мера і раніше. У грудні 2018 року, виступаючи перед працівниками Державного бюро розслідувань, Олександр Сєнкевич закликав їх проводити розслідування в міськраді й казав, що таргани не люблять світла.
У вересні 2019 року в Миколаєві представили систему відкритих геоданих та управління майном. Розробники пояснювали, що мешканці зможуть перевіряти, кому і на який строк передали в оренду земельну ділянку, чи ведуть на ній будівництво та хто його дозволив. Тоді Олександр Сєнкевич говорив, що Миколаїв іде серед перших міст, які впроваджують такі інструменти.
Корупція на етапі ідеї
Олександр Сєнкевич розділив публічні закупівлі на товари й послуги. За його словами, у будівництві корупційні ризики можуть виникати ще до оголошення тендеру — під час формування ідеї та кошторису.
— В будь-якому разі треба подумати про те, як відбувається процес корупції. Тобто, якщо ми маємо публічні закупівлі, їх можна розділити на дві: послуги і товари. З товарами все простіше. Є товари, є їх показники, є їх ціни, є ринок, є боротьба, є Prozorro, і там все простіше.
З послугами набагато все складніше, тому що фактично корупційні ризики, вони закладаються на етапі ідеї. Коли ти формуєш ідею, потім ти робиш проєкт, потім ти проходиш експертизу, потім ти проходиш закупівлю, а корупція була закладена на етапі ідеї ще.
І фактично на етапі створення проєктно-кошторисної документації, на етапі вкладення в цю проєктно-кошторисну документацію завищених цін, на етапі торгів, які виграла та чи інша компанія, хоча тут, знову ж таки, у нас законодавство недосконале, — сказав Олександр Сєнкевич.
Мер також говорив про перевірки цін після торгів і необхідність враховувати місце постачання матеріалів. Він навів приклад із гранітом та запропонував подумати про купівлю готових об'єктів замість замовлення будівельних робіт.
— Тобто, ви купили тут дешевше чи дорожче граніт. От де дорожче, чим де? Дорожче, чим в Первомайську, наприклад.
Ну, те, що в Первомайську знаходиться цей, як він називається, гранітний кар'єр і те, що його в Миколаєві немає, це, ну, не дуже так важливо. А по факту, коли ми говоримо про торги, це треба з цим попрацювати. Якщо ми кажемо, що виграють, умовно кажучи, будівництво, можливо, нам треба переміститися і піти в те, щоб ми купляли готовий об'єкт. Тобто, ми кажемо: «Нам тут потрібен садок, якийсь умовний інвестор будує садок і ми вже купляємо садок».
І це ціна іде не за роботи, виконання цих робіт, а за садок. Це теж треба про це подумати, — сказав Олександр Сєнкевич.
Директор НАБУ Семен Кривонос та мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. Фото: EUACIПояснюючи ідею бази цін, Олександр Сєнкевич згадав свій досвід у бізнесі та навчання кошторисній справі. Він розповів про міський моніторинг і запропонував державний каталог для складання кошторисів.
— І те, що стосується, умовно кажучи, проєктно-кошторисної документації: я сертифікований АВК-кошторисник. Я колись там, коли працював у бізнесі, то я сертифікувався, там їздив в Дніпро і проходив курси кошторисної документації. Я прийшов і сказав, що нам потрібно в першу чергу створити базу даних цін.
Щоби уникнути оцей корупційний ризик на формуванні проєктно-кошторисної документації, ми проводимо в Миколаєві моніторинг цін і вже ці ціни на ці конкретні товари вкладаємо в проєктно-кошторисну документацію.
Потім, завдяки співпраці з Європейською антикорупційною ініціативою, цей процес почав пан Сухомлин (Сергій Сухомлин, — прим.) в державній агенції з відновлення, щоб робити це на державному рівні. Але я вважаю, що нам на державному рівні потрібен такий так званий каталог цін, який потрібно використовувати для формування проєктно-кошторисної документації. Ну, короче кажучи, якщо це не цікаво, я думаю, багатьом з вас, але з цікавого… — сказав Олександр Сєнкевич, переходячи до теми міського управління.
Про місцеву публічну базу цін Олександр Сєнкевич говорив ще у травні 2024 року, тоді ж пояснюючи різницю вартості щебеню в Миколаєві та Первомайську витратами на доставку. На державному рівні з 28 квітня 2026 року в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва запустили внесення даних про ціни матеріалів. У травні портал повідомляв, що триває практичний запуск і наповнення бази.
Спір про врахування доставки виник і у справі реконструкції Соборної площі: САП заявляла про завищення цін у кошторисі, а захист заперечував висновки експертиз, зокрема вказуючи на невраховані транспортні витрати. У справі фігурує заступник мера Сергій Коренєв, якого в серпні 2021 року затримали й повідомили йому про підозру. На тлі обшуків Олександр Сєнкевич назвав НАБУ інструментом політичних переслідувань. А у липні 2025 року виступив за незалежність правоохоронних органів, водночас знову розкритикувавши дії бюро у справі свого заступника. Справу досі розглядає Вищий антикорупційний суд.
Нова структура і збережені районні адміністрації
Олександр Сєнкевич розповів про аудит системи управління містом, який провели разом з Антикорупційною ініціативою ЄС та компанією Ernst & Young. Наступним кроком після зміни структури міськради він назвав створення централізованого закупівельного органу.
— Миколаїв вирішив, що нам потрібно змінити систему управління в місті. Тому ми разом з Європейською антикорупційною ініціативою і Ernst & Young зробили аудит нашої системи управління, яка не змінювалась з Радянського Союзу.
І ось у вересні ми прийняли на сесії нову структуру, в якій зменшена кількість рівнів управління, кількість головних розпорядників, кількість бухгалтерій і всього іншого, і готові йти до наступного рівня — це створити централізований закупівельний орган.
Щоб не ловити мишей там по підворотнях, треба мати один орган, який контролювати буде легше і простіше. Власне, ну, до цього ми ще не готові законодавчо в Україні, — сказав Олександр Сєнкевич.
Міськрада затвердила структуру та штатну чисельність 30 квітня 2026 року, а працювати за нею, за словами Олександра Сєнкевича, почала 10 вересня. Під час підготовки реформи «МикВісті» показували, що рекомендації аудиторів, презентація мера та проєкт рішення передбачали різні варіанти структури.
Зокрема, навесні 2025 року Олександр Сєнкевич презентував скорочення головних розпорядників коштів із 21 до дев’яти та позбавлення районних адміністрацій цього статусу. Однак у затвердженій структурі залишили 15 головних розпорядників, включно з усіма чотирма районними адміністраціями. Їх не ліквідували. Відмову від радикальніших змін Олександр Сєнкевич пояснював їхньою роботою під час війни, а подальшу реорганізацію допускав уже після її завершення.
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич та заступниця EUACI Ірина Шиба, червень 2026. Фото: Вікторія Гончаренко«Просто в нас немає грошей»
Говорячи про міський бюджет, Олександр Сєнкевич заявив, що грошей не вистачає навіть на зарплати та комунальні послуги. За його словами, через це місто обмежує ремонти доріг і не має великих проєктів, на яких могли б виникати корупційні ризики.
— Там нещодавно прем’єр-міністр сказав, що ми заборонили видатки там і так далі.
У Миколаєві в департаменті ЖКГ на цей рік виділили 0 гривень на капітальний ремонт доріг, 0 гривень на поточний ремонт доріг. Ну, ми робимо лише ямковий ремонт доріг. Не тому, що ми такі тупі. Просто в нас немає грошей. Коли ми приймали бюджет у минулому році, в грудні, ми одразу звернулися до Кабінету Міністрів, до Верховної Ради, що нам не вистачає 1,3 мільярда.
Ми почали економити і фактично вийшли зараз на підтверджену цифру — 819 мільйонів. За три місяці до кінця року нам не вистачає грошей на зарплату і комуналку. Ну, на утримання міста, скажемо так. Ось.
Тому, власне, у нас і немає таких великих проєктів, в яких є корупційні ризики. Але все одно це якраз спосіб для того, щоб на невеличких проєктах перевіряти дієвість системи, — сказав Олександр Сєнкевич.
Водночас у 2026 році департамент житлово-комунального господарства замовив капітальний ремонт дороги на 6-й Слобідській за понад 23,8 мільйона гривень. Управління капітального будівництва, яке кілька років поспіль не виконує плану видатків, станом на 1 жовтня витратило 28,1 мільйона гривень при річному плані 271 мільйон. Олександр Сєнкевич пояснював низькі показники відкладенням оплати капітальних робіт на кінець року: насамперед місто спрямовує кошти на зарплати та комунальні послуги.
Значними залишаються й видатки на благоустрій. За підрахунками «МикВісті» на основі даних Spending, КП «Миколаївські парки» сплатило зі своїх казначейських рахунків 162,6 мільйона гривень у 2024 році, 152,1 мільйона у 2025-му та 90,4 мільйона за січень–вересень 2026-го. Це фактичні платежі підприємства, зокрема зарплати, податки, пальне, товари, роботи й послуги, а не лише капітальні проєкти.
Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич під час виступу на форумі Антикорупційної ініціативи ЄС, вересень 2026. Фото: EUACIНаглядові ради: контроль не лише в руках мера
Олександр Сєнкевич розповів про оцінювання доброчесності комунальних підприємств і створення наглядових рад. За його словами, це не усуває всіх корупційних ризиків, але має розподілити контроль між кількома людьми та зменшити залежність підприємств від міського голови.
— І ми вирішили, що треба взяти головних витрачальників коштів, тобто підприємства комунальної власності: водоканал, облтеплоенерго і «Миколаївелектротранс». Провели Integrity Assessment (оцінювання доброчесності, — прим.). Зараз на водоканалі зробили, це дозволило нам, власне, змінити структуру цих підприємств і закупівельні процедури, зекономили там десятки мільйонів гривень. І, власне, ми були першими, хто самостійно створили наглядову раду при водоканалі.
І, сподіваюсь, у п’ятницю на сесії приймемо рішення щодо електротрансу. І далі плануємо облтеплоенерго. Чи вважаю я, що це, скажемо так, анулює всі корупційні ризики на цих підприємствах? Ні. Але, як мінімум, це дозволить диверсифікувати процес прийняття рішень від міського голови. Сьогодні я, а завтра хтось інший.
І делегувати, ну, скажемо, контроль групі людей, які між собою не пов’язані і декларують цілі — покращення роботи цієї організації. Ну, власне, будь-які речі, які я можу від себе передати міській раді, я намагаюсь це зробити, тому що сьогодні це я, а завтра це інший міський голова.
Так, роль особистості в історії не можна перебільшити, але, в принципі, все треба приводити до роботи системи. Ну і, власне, тому я перші п’ять років боровся з міською радою, в якій було з 54 депутатів 26 — «Опозиційного блоку», які навіть мене в імпічмент відправили на пів року. І наші українські суди мене повернули, до речі. Ось.
Але у другому випадку в нас теж строката міська рада, але, знову ж таки, міські ради — це не про депутатів, це про жителів. У нас у місті, наприклад, є п’ять представників партії Шарія. Можете собі таке уявити? Ось, але, знову ж таки, це не про депутатів, це про людей. Все, я закінчив. Дякую, — сказав Олександр Сєнкевич.
Водночас питання про вплив депутатів на міські рішення виникало й раніше. У грудні 2018 року Олександр Сєнкевич ветував пункт рішення про бюджет, який надавав бюджетній комісії право затверджувати перелік об’єктів для фінансування. У серпні 2025 року Олена Кісельова пропонувала повернути депутатам вплив на розподіл бюджету для потреб виборців. А за п’ять днів до форуму, на сесії 24 вересня 2026 року, під час обговорення зміни складу наглядової ради водоканалу Олександр Сєнкевич розкритикував депутатів за затягування розгляду питань. Він нагадав, що у 2022 році йому, за його словами, делегували право приймати рішення замість сесії, та заявив, що не бачить сенсу продовжувати сесії, назвавши їх витрачанням часу.
Однак на сесії 2 жовтня, вже після форуму, депутати не підтримали зміни до статуту «Миколаївелектротрансу» та рішення щодо складу наглядової ради. Раніше Олександр Сєнкевич пояснював вибір підприємств для оцінювання доброчесності тим, що вони отримують значні бюджетні кошти. Водночас «Миколаївські парки», про масштаб видатків яких йшлося вище, залишаються без наглядової ради, а про оцінювання їхньої доброчесності за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС міська влада не повідомляла.
У 2026 році НАЗК перевірило декларацію директора «Миколаївських парків» Дмитра Чучмая за 2024 рік і встановило недостовірні відомості на 778,5 тисячі гривень: незадеклароване користування квартирою в Миколаєві та кошти на банківських рахунках. У липні 2025 року Дмитро Чучмай публічно говорив, що винаймає квартиру за власні кошти. Водночас під час перевірки декларації за 2024 рік він пояснював, що жив безкоштовно й сплачував лише комунальні послуги, а квартиру не зазначив через неуважність. Агентство встановило ознаки адміністративного правопорушення.
Панельна дискусія про запобігання та боротьбу з корупцією під час війни за участю мера Миколаєва та керівника НАБУ, вересень 2026. Фото: EUACIФедоров не почув Сєнкевича в Давосі
Наприкінці дискусії Олександр Сєнкевич згадав розмову з Михайлом Федоровим у Давосі. За його словами, він пропонував єдину систему електронних послуг для місцевого самоврядування на зразок «Дії», щоб їхня доступність не залежала від розміру міського бюджету.
— Тобто у нас кожен міський голова, який може це зробити, замовляє різні адміністративні послуги електронні і потім розповідає, який він молодець, який красунчик. Це добре робити, якщо в тебе є бюджет, якщо в тебе є можливості. А якщо в тебе невеличке місто, яке не може цього робити, то виходить так, що ти, ну типу, негідник, — сказав Олександр Сєнкевич.
Таку систему, на думку мера, слід оновлювати централізовано при змінах законодавства, щоб громади надавали послуги за однаковими правилами. Однак, як стверджує Олександр Сєнкевич, Михайло Федоров тоді відніс цю пропозицію до місцевих завдань.
— Але він сказав: «Це не наш масштаб, це ваш там місцевий масштаб», і навіть не вник тоді в цей процес. Але я вважаю, що це державна політика повинна бути така, — сказав Олександр Сєнкевич.
Олександр Сєнкевич описав модель, у якій доброчесність міського управління має забезпечувати не особиста довіра до мера, а правила та контроль. Водночас він відділяє це завдання від залучення інвестицій: прозорі процедури самі собою не усувають воєнних ризиків і не гарантують бізнесу прибутку.
Нова структура міськради вже працює, але не повторює попередніх планів реформи. Наглядова рада є у водоканалу, тоді як інші підприємства зі значними видатками ще залишаються без такого контролю. Тож питання, яке випливає з цієї промови, — не лише які інструменти місто має, а й наскільки послідовно їх застосовує: чи стають вони спільними правилами, що працюватимуть і після зміни міського голови.
