Дворова партія бере владу?

І це серйозно.

Йдеться про цей матеріал. Читав його з відчутним присмаком дежавю. Молодь не пам'ятає, але коли була перебудова і ми вже всі все про КПРС знали від Меморіалу та з інших джерел, виходили на телеекран комуністи і розповідали про те, яка партія мудра, як вона піклується про народ і як ми гарно живемо під її батьківською орудою. Тоді поставало просте питання: ті люди такі дурні чи такі підступні? Вони не розуміють того, що вже всім відомо, чи розуміють, та ще й краще за нас. Розуміють, але сподіваються найдурніших чи найдовірливіших заколисати своїми переконливими статечними  голосами. А таких же людей серед виборців немало, ну то й вистачить на життя тим, хто залишився при тій партії.

От я й кажу: коли Артем Ільюк розповідає про партію дворів, я згадую тих комуністів. 

Але то емоції, а те, що він каже, треба розглянути по порядку, щоб згадані довірливі громадяни могли подивитись на свої двори з альтернативної точки зору. Будемо цитувати, звісно. А щоб можна було ту розмову вести і далі, то все це занумеруємо.

Вести далі? Так, безумовно, я пишу в розрахунку на відповідь Цілком може бути, що я чогось не розумію, не знаю, щось пропустив, а разом зі мною інші люди, ми хочемо розібратись. І сподіваємось на відповідальність пана Артема, яку нам обіцяють його бігборди. Не буду вже згадувати про те, що я живу саме на 128 окрузі і хоч не голосував за пана Артема, але саме він представляє мене у Верховній Раді. 

1. Причина кризи

АІ.  Так почему, когда вы выходите из своей квартиры, вы видите обшарпанный подъезд, разбитое крыльцо, мусор на дороге? Потому что хозяева нашего города его не любят.

ВП. Любов? А не брак коштів, не суцільна економічна стагнація і криза, що триває десятиріччями? Абсолютно погоджуючись з тим, що управління містом організовано неналежно, хіба ми не маємо спитати за це з найбільшої фракції? Колишньої Партії регіонів. Саме вона є сьогодні господарем міста і була такою всі останні роки. З нашого мандату, звісно, але хіба не депутат головний, хіба апарат хазяйнує? Навіщо тоді ті вибори?

2. Як змінити ситуацію 

АІ. Есть только один способ изменить наш город – его нужно полюбить. А наш город нелюбим местной властью.

ВП. Я не хотів це коментувати, бо в такому зухвалому й примітивному намаганні піти від політичної відповідальності просто неприємно копирсатись. Але треба. 

По-перше тому, що реальний політик замість аналізу роботи міської ради і реальних пропозицій щодо її вдосконалення пропонує, даруйте на слові, якусь любов. 

По-друге тому, що це ж політик саме від тої партії, яка мала найбільшу фракцію, а відтак несла найбільшу відповідальність за місто. Майже ексклюзивну. І від того, що партія розчинилась у повітрі, реальні люди не зникли, вони реально працюють у нашій міській раді. Чи вдають, що працюють?

Як ми будемо так рухатись у політичному полі, ми ніколи, ніколи не дійдемо чогось вартого поваги. Зважте, саме ми, обидві сторони: як ті, що таке кажуть, так і ми, що таке слухаємо і робимо вигляд, що нас воно не стосується – то ж політика, хто в ній розбереться. Як не розберемось, то буде нам повний капець.

3. Партія Відродження

АІ. Поэтому партия "Видродження", как единственная в нашем городе партия николаевцев, начинает новый масштабный проект – мы ищем единомышленников.

ВП. Вікіпедія не вважає партію миколаївською. Нічого про це нема і на сайті (Фейсбук-сторінці) партії.

Нема там ані програми, ані статуту. Що таке ця партія і які в неї можуть бути однодумці, вирішити дуже важко. Хоча відомо, що її створили колишні Регіонали у Верховній Раді. Але і про Партію регіонів теж жодного слова, жодного аналізу того, що то було і як воно довело країну до суцільної кризи. То чи нам тепер треба чекати від партії Відродження нової інкарнації Партії регіонів? Чи, може, нова партія вважає досвід старої негативним, а відтак буде намагатись будувати своє життя якось по-іншому, уникаючи тих помилок, що зробили свого часу Регіонали? Помилок тактичних при загальному вірному курсі чи помилок стратегічних при визначенні того курсу?

Зараз дедалі більше можна почути голосів про те, що нинішня влада, мовляв, така сама, як і колишня. Але політологи завжди казали, що партія влади – як би вона не називалась – то взагалі не партія, а якийсь такий специфічний український механізм для пограбування країни. То як колишні Регіонали не осмислять досвід своєї колишньої партії, вони приречені на повторення. І ми разом з ними. А може вони нічого поганого у тій партії і не бачать? Може вони вважають, що у всьому винен поганий Обама?

4. Як обирати депутатів?

АІ. Мы же не толкаем свояков, а наоборот, спрашиваем у вас, а кого вы хотите видеть в городском совете своим представителем? И поддержим тех, кого вы назовете.

ВП. Зрозуміло, у партії нема свого кадрового потенціалу. Не підготували людей, які б могли щось аргументовано сказати про міські справи. Колишні члени фракції Регіонів у міськраді або не хочуть більше взагалі бути на виду, або не вірять в цю партію, шукаючи собі більш солідний з їх точки зору політичний прихисток. 

Кваліфікація, освіта, рівень підготовки дворових висуванців не важливі, вони не мають значення. Як то будуть люди нетямущі, то й краще. Бо їх беруть не для роботи. Для чого? Для шоу, для висування у перші ряди, щоб за їх спинами почуватись затишно. Для мене це виглядає саме так. Я помиляюсь?

5. Технологія

АІ. Во-первых, нужно подумать… Во-вторых, нужно обсудить… В-третьих, озвучить нам свое мнение. И партия "Видродження" предоставим этим людям возможность стать депутатами горсовета,

ВП. Жодних заперечень. Чудова і цілком зрозуміла технологія. Тільки чому це треба робити у дворах, потаємно? Є ЗМІ, соціальні мережі, будь ласка, в тому ж і полягає діяльність партії. Тільки публічна, а не дворова. Дворове висування вже на рівні ідеї виглядає як закулісне, потаємне, маніпулятивне.

6. Про довіру і колапс 

АІ. Мы ищем тех, кому уже доверяют. Если в городском совете появятся настоящие люди, которые вырвут из заскорузлой коррупционной машины хотя бы 10 сегодняшних ржавых болтов, машина уже не сможет работать, как прежде. Она рухнет, и это позволит городу вдохнуть свежий воздух полной грудью. 

ВП. Ми, виборці, теж шукаємо тих, кому можна було б довіряти. І без підведення риски під досвідом Партії регіонів такої довіри її колишні члени не одержать. Бо як зважити на те, що двір – то маленький такий регіончик, то і партія дворів має називатись партією регіончиків.

Колапсу нам не треба. Достатньо вже колапсів, треба починати нормально працювати. А для цього партія має сформувати нормальну фракцію. З фахівців, не дворових, а справжніх. Які мають що сказати і мають потенціал для того, щоб переконати виборця в тому, що їх пропозиції, їх програми є реалістичними, аргументованими, спрямованими на те, щоб дати місту належний розвиток. А для цього треба, щоб ті фахівці спочатку повірили у цю партію, її програму, її лідерів, національного чи місцевого рангу.

У фахівців виборці не питають про партійність, тільки про кваліфікацію, досвід, точку зору на можливості розвитку міста. Але зібрати справжню команду може тільки партія. Або дві. Чи три. Це виглядає більш реалістично, бо партії ж дуже обмежені в своєму кадровому ресурсі. В одної є людина на один напрямок, в іншої – ще на два, от і треба їх звести в команду. Зробити це має лідер. Якому довіряють.

Власне, для нормальної роботи раді достатньо лише двох, але реальних потужних фракції. І як більш-менш реальних партій не менше десятка, то виходить, що таку фракцію мають збирати три-п'ять партій. Провладна і опозиційна? Нехай так, але йдучи на вибори ще не можна казати про те, кого більше, а кого менше буде в сесійній залі. Треба просто сформувати команду і дати місту 11 галузевих програм. Відповідно, 11 кандидатів на голів комісій, відповідальних за окремі напрямки роботи. Разом з мером їх буде 12. 

---

ПС

Хоч пан Артем уникає згадки про Партію регіонів, а відтак у мене особисто не викликає довіри, не можна не вітати намагання вирішувати кадрове питання, формувати команду. Це абсолютно необхідно, інші кандидати тут мають брати з нього приклад.

А тим часом пан Олександр береться до розрахунків – чудово. Чекаємо таких саме кроків від інших кандидатів.

А пан В'ячеслав занурюється у питання етики політичного життя – це теж потрібно. Мабуть, це певним чином перегукується з тим, що я написав про Партію регіонів.

Як би нам, виборцям, все те скласти докупи? Забезпечити присутність в раді усіх наявних позитивних моментів і позбавитись від якихось негативних. 

Дуже просто: працювати – мати це на меті і докладати до того власних зусиль. Це ж наше місто, хто має піклуватись?