О независимости, ко дню независимости - 2

Дуже вдячний пану Максиму за цей матеріал. Продовжу в тій самій структурі, але з власних позицій. Мабуть, ми побачимо ще й третю частину від пана Олега, що згаданий і у першій частині, і у другій? Дуже хотілося б, щоб наше суспільство просувалось від майданних емоційних вигуків до неквапливих розважливих розмов про те, де нам шукати витоків кризи, а відтак як її долати.

Про государственность позиции

Не треба плутати державу як оболонку чи кістяк суспільства і саме суспільство, що складається з громадян, які в свою чергу утворюють спільноти. Держава є інструментом суспільства і слугує йому, а не навпаки. Звісно, як вона є демократична. А тоталітарна навпаки, вимагає задля своїх ідеологічних цілей (комунізму чи націонал-соціалізму) підкорення суспільства в цілому чи окремого громадянина.

Не треба плутати лідера спільноти, що його вільні громадяни вважають саме таким, з вождем тоталітарної партії.

Державу утворюють люди на певних посадах і закони. Від імені держави певні посадові особи в певних обставинах і межах кажуть про позицію держави з тих чи інших питань. А от "державницькі" оцінки чи зауваження - то зазвичай інструмент націоналістів, що з відставанням у 25 років усе ще вирішують питання створення і зміцнення національної держави. Бо подальші завдання - економіка, культура, наука - націоналізм як специфічне ідеологічне знаряддя молодої нації просто не розглядає.

Демократичне крило націоналістів (Рух) і соціал-націоналістичне (Свобода, Правий сектор) по-різному оцінюють тих чи інших людей, події, та й одне-одного, втім, то їх позиція і їх оцінки, говорити від імені держави вони не мають права. Пан Олег, коротше кажучи, не може оцінювати пана Максима.

Про партийную и национальную идентичность

Партійна приналежність визначається партквитком. Національна - пашпортом. Етнічна і політична є наслідком самовизначення особистості.

В нашій країні поки що не повстали ідеологічні партії класичної КЛС-трійки (консерватори-ліберали-соціалісти), тому будь-яка партія є кадровою та існує по законах підприємства з оплачуваним персоналом. Абсолютно марно казати про політичні погляди тих людей. Вони просто виконують свою роботу. Сьогодні на одному підприємстві, а завтра на іншому. Ідеологічних відмінностей між кадровими партіями шукати так же марно, як між Пепсі і Колою. В цьому сенсі - що є несподіванкою для молоді - діюча владна коаліція не може відрізнятись від Партії регіонів, яка в свою чергу повторювала Нашу Україну, СДПУ(о) чи НДП, яких вже зараз ніхто не пам'ята. 

Про патриотизм

Патріотизм як властивість особистості не може бути агресивним. Агресивним є тоталітарний націоналізм, що повчає як окремих громадян, так і цілі спільноти стосовно того, як саме треба виглядати, що казати чи робити. Як ми вже зазначили, націоналізм не ставить перед собою завдань розвитку нації на певних основах, як це роблять КЛС-ідеології. Націоналізм вишукує ворогів, виштовхує їх з політичної арени чи навіть нищить, а далі йде шукати нових, бо це єдине, на що він здатний як ідеологія. Принагідно зазначимо, що націонал-соціалізм у Німеччині чи комунізм у СРСР базувались у економічній галузі до певної міри на ідеях соціалізму, втім, наш сучасний український націоналізм до вирішення завдань розвитку економіки так і не дійшов, не встиг.

Про экономику и идеологию

Не бракує сценаріїв розпаду України. Базуються вони не на тайних відомостях про плани підступного Путіна. Експерти зазначають, а пересічні громадяни не можуть не погодитись, що країна з рівнем пенсій і мінімальних зарплат у 50-100 доларів просто приречена. Не може вона існувати в сучасній географічній Європі. Бо хоч в політичноєу сенсі ми невідомо де, але всі наші західні сусіди кожного дня і дуже переконливо, зрозуміло кожному українцю показують, що таке економіка і що таке нормальне життя.

І тут рано чи пізно, але ж до українців прийде розуміння того, що у сусідів при владі саме ідеологічні КЛС-партії. Ї саме у комплекті, бо важлива не кожна з ідеологій сама по собі, а їх взаємодія в рамках демократичної партійної системи. І, о чудо, зв'язок ідеології з економікою вивиться таким простим!

Про идеологичность и прагматизм

КЛС-ідеології балансують матеріальне і духовне гарантовано прийнятним для різних людей шляхом. Християнські демократи - для тих, хто вірить в Христа (без різниці конфесій), ліберали - для атеїстів, а соціалісти, зрозуміло, для осіб найманої праці без різниці у ставленні до релігії. Держава такими питаннями не займається в принципі. То справа журналістів, письменників, філософів, в тому числі як партійних або політично визначених, так і позапартіних чи політично індиферентних.

Про мои метаморфозы и метаморфозы некоторых

Я не думаю, що треба боротись з владою. Будь-якою. Я думаю, що владу треба будувати, а участь мають брати всі, хто освічений, володіє культурним багажем для того, щоб політичні завдання розуміти у всій їх складності, не скочуючись до особистих образ чи спрощених підходів. Демократія працює тоді, коли є політично свідомі громадяни, коли вони беруть участь у політичному процесі. Не обов'язково мають партквиток, але обов'язково розуміють, як працює політична машина, що таке партії взагалі і українські зокрема, якими є їхні власні політичні переконання. Для того, щоб у всьому тому розібратись, потрібен і час, і певні зусилля. То інтелектуальна робота. Її має виконати кожен патріот.