Відсотки і свобода слова

Для початку не дуже зрозуміла фотка, власне скріншот №1: 

Це пост в Facebook - групу Самопомочі с запитанням стосовно програми партії, її міської організації до виборів. Хто хоче подивитись в оригіналі, той має піти за цим от посиланням.

Там буде видно, що питання постало ще навесні. Через те, що повідомлення не було пропущено в групу адміністратором. А потім це обговорювалось вже в іншій групі. От про це і йдеться, про свободу слова.

Вважається, що Facebook – то вільне середовище для обміну думками. Царство свободи слова. Це не так. Адмін групи дуже легко може запровадити певні обмеження, якими ніхто крім нього не керує. Тільки він визначає, що там можна пропускати "в ефір", а що не можна. Ні, тут йдеться не про мат чи расизм, йдеться саме про інформацію, що не влаштовує адміна з тих чи інших міркувань ідеологічного, тактичного чи ще якогось характеру. Може й особистого.

Джерелом цього явища я вважаю Українську правду. Коли я колись пересвідчився, що там існує цензура коментів, то був дуже здивований – це ж як так? Надалі стикався з цим явищем і в миколаївській "відкритій" групі загального спрямування (не пам'ятаю її назви, то було давно) і у Львівській політиці. Зустрітись з цензурою у групі Самопомочі було дещо несподівано, але не надто я здивувався, скажу чесно.

Так от, до головного. Це явище суттєво вплинуло на мене як виборця у ставленні до Самопомочі. Можу передбачити, що і на когось ще. Це мінус якась кількість голосів. Але невелика. 

Набагато більше голосів політсила втрачає від обмеження дискусії. Тому, що не одержує адекватний зв'язок з суспільством, не бачить резервів, не чує пропозицій. 

А найпотужнішого збитку одержує імідж. І політсили як такої, і її лідерів. Які або самі ту цензуру запровадили, або не пояснили своєму персоналу, що таке свобода слова і яка її ціна.

Здавалося б, хіба вже ми всі цього не розуміємо? Ні, виходить, що не всі – ну по факту. І зворотній зв'язок у вигляді втрачених голосів приходить вже під час виборів. Коли їх не вистачає у смішній кількості: чи то кількох сотень, чи, може, однієї-двох тисяч, як казати про міські вибори.

А на закуску скріншот №2. Щоб витримати відомий стандарт BBC стосовно збалансованості подачі інформації.