Транспортна дискримінаця

Зображення - Strava.com

Хочу звернути увагу миколаївців та депутатів на дисбаланс у витратах на транспортну інфраструктуру міста, яка безумовно потребує корегування. Ця проблема притаманна абсолютній більшості українських міст. Тут буде доречно процитувати дослідника міст Ігоря Тищенко:

"Оскільки транспортна інфраструктура в Україні будується за рахунок податків, які збирають з усіх громадян, але забезпечує потреби моторизованої меншості безвідносно до реальних обсягів користування автомобілем, ця нерівність робить транспортне планування політичною проблемою."

Згідно із результатами соціологічного дослідження, проведеного на початку минулого року в Миколаєві центром соціологічних досліджень “Південь”, найчастіше містяни пересуваються містом: 

91,4%  маршрутками

50,4% тролейбусами

33,9% трамваями

39,2% пересуваються пішки

19% таксі

23% автомобілем

5,6% велосипед

3,8% мотоцикл/мопед

Тобто майже всі користуються громадським транспортом.

Слід зазначити, що так чи інакше майже всі жителі є пішоходами. Всім необхідно дістатися до машини, зупинки, в магазин чи аптеку. В свою чергу, пересування велосипедом залежить від сезону та значною мірою стримується відсутністю велосипедної інфраструктури. 37,5% миколаївців готові користуватися велосипедом в разі створення комфортних та безпечних умов для цього. 

Наведені дані дослідження є підтвердженням того, що рішення щодо використання бюджетних коштів є дискримінаційними по відношенню до тих, у кого немає автомобілю, та ухвалюються не з огляду на реальну потребу містян і принципи сталого розвитку, а традиційно чи виходячи суто із власного бачення тих, хто приймає рішення.  Британський соціолог Джон Уррі відзначав, що сила "вірусу" автомобілізму вища в бідних країнах і був правий. 

Давайте згадаємо, скільки минулого року було відремонтовано доріг - багато, усі ми на власні очі побачили процес ремонту і результат. І це дійсно має сенс, коли стосується смуг руху громадського транспорту або під'їздів до стратегічних об'єктів чи транзитних доріг.

Тепер спробуйте згадати коли проводилася модернізація застарілих рейково-шпальних решіток трамваю?

Чи багато відремонтовано тротуарів та пішохідних зон?

Чи придбано великі муніципальні автобуси замість маршруток?

Чи збудовані велодоріжки та велосмуги? Відповідь – ні.

Але є і гарні новини. Місто починає згадувати про електротранспорт. Було встановлено освітлення і опори під контактну мережу тролейбусної лінії на "Перегоні", що, сподіваюся”, започаткує тенденцією з корегування пріоритетів. Планується введення карткової системи оплати в громадському транспорті, створення транспортної моделі та стратегії, ухвалення програми розвитку велосипедної інфраструктури, створення першої велодоріжки, тощо. 

Я переконаний, що витрачати бюджет необхідно виключно спираючись на реальний попит, доведений дослідженнями, транспортне моделювання та відповідно до принципів сталого розвитку.