Не адекватний

Вітаємо всіх президентів та всі сосни! 

Як і обіцяв, зустрічаємось вже після виборів.

Поки всі рахували бюлетені на виборчих дільницях, а потім вираховували у штабах та територіальних виборчих комісіях скільки яка партія отримала мандатів у місцевих радах наступного скликання, в Україні стався величезний бабах. Такий собі конституційний бабах. Я про рішення Конституційного Суду, відповідно до якого фактично скасовуються всі надбання у антикорупційній боротьбі після Революції Гідності та яке, за його руйнівними наслідками, порівнюють з ядерним вибухом. Зокрема, цим рішенням у минуле має відійти відкритий доступ до електронних декларацій чиновників та суддів, скасовується кримінальна відповідальність за брехню у тих самих деклараціях, а головне – Національне Агентство з запобігання корупції позбавляється права перевіряти відомості у деклараціях посадовців без чого вся антикорупційна риторика останніх років втрачає будь який сенс. Реакція Володимира Зеленського на цю новину була просто блискавичною. Він геть забув про своє доленосне опитування під час голосування 25 жовтня, скликав засідання Ради національної безпеки та оборони і повідомив всім, що за таких рішень Конституційного Суду грошей Україні ніхто не дасть. І запропонував рішенням Верховної Ради розігнати весь Конституційний Суд, а якщо Рада не погодиться, а там, нагадаю, більшість депутатів – від Слуги Народу -  президентської партії, пригрозив і Раду розпустити. При цьому, навіть депутати його фракції не вважають, що Володимир Олександрович має законні підстави для розпуску Верховної Ради, а спікер парламенту, який теж від Слуги Народу вносить свій, альтернативний законопроект, який передбачає відновлення антикорупційних норм, але без розпуску Конституційного Суду, яке всі експерти називають незаконним. Зеленський наполягає на своєму законопроекті і чим все закінчиться – особисто я не беруся спрогнозувати. 

Наразі, що ми маємо? Ми маємо чистої води провокацію з боку проросійського та олігархічного лобі у парламенті – бо своє рішення Конституційний Суд прийняв не просто так а за поданням нардепів від ОПЗЖ та За Майбутнє. І маємо хаотичну та судомну реакцію Зеленського. Він поводиться як авторитарний правитель, як лідер політичної партії, яка  щойно отримала на виборах відсотків зі 75, а не програла місцеві вибори майже скрізь. Він вимагає порушити закон, так, начебто закон – це він. Так, начебто має за собою величезну армію активних прихильників, готових до активних дій на його боці. І ніякого маневру, ніяких обхідних шляхів – тільки напролом. І в такий його поведінці, як на мене, – абсолютна відірваність від реальності, не розуміння хто він та на якому світі знаходиться. Мусимо визнати – Володимир Зеленський вже не адекватна людина. Його вже майже ніхто не боїться, навпаки – піднімають на глум. Наразі, ми спостерігаємо початок карколомного краху епохі Зеленського про що, до речі, свідчать результати місцевих виборів. Ось про них зараз і поговоримо.

Миколаївська міська територіальна виборча комісія у вівторок, 3 листопада оголосила результати виборів до Миколаївської міської ради, а у четвер, 5 листопада – результати виборів Миколаївського міського голови. Отже, до Миколаївської міської ради заходять шість партій – ОПЗЖ взяла 17 мандатів, Пропозиція – 14 мандатів, Слуга народу – 9, Європейська Солідарність – 5, Партія Шарія – 5 та Наш Край – 4. 

Щодо виборів Миколаївського міського голови, то жоден з шести кандидатів в мери 25 жовтня не набрав більше половини голосів виборців. Найбільше голосів набрали Олександр Сєнкевич та Владислав Чайка. Отже, 22 листопада на нас чекає другий тур мерських виборів в якому приймуть участь Сєнкевич та Чайка.

І хоча, хто стане мером ще невідомо, але деякі попередні висновки вже можна зробити. Пропрезидентська партія не перша та, навіть не друга – а лише третя. І це результат притаманний для абсолютної більшості рад по всій Україні. В лічених радах Слуга народу взяла першість – у кращому випадку – на другому місці, а й то і ще менше, як у Миколаєві. Є такі, в які вони взагалі не пройшли. Всіх здивував результат Пропозиції, напевно, що самого Олександра Федоровича найбільше. Жодна з партій, які пройшли до міської ради обласного центру немає більшості і жодна не є такою великою, щоб мати визначний вплив на результати голосування. Отже, для обрання ключової людини у міській раді, після міського голови – секретаря ради та для прийняття будь яких інших рішень депутатським фракціям та групам прийдеться об’єднуватися. Формат цих об’єднань особисто я не беруся прогнозувати, принаймні, зараз. До 22 листопада точно не візьмуся. Але буде цікаво, обіцяю. 

На момент, коли готувався цей матеріал, ще не було оголошено офіційних результатів по виборах до Миколаївської обласної ради. Але вона буде такою самою строкатою, як і Миколаївська  і так само там будуть можливі будь які домовленості, союзи та коаліції. Там теж буде цікаво.

Рахують голоси довго не лише в Україні. В Америці через пандемію коронавіруса десятки мільйонів американців проголосували поштою. Таких виборців було настільки багато, що пошта ще й досі доставляє бюлетені на пункти, де їх рахують. Коли готувався цей матеріал, переможець ще не бува зрозумілий, але за рахунок «поштових» голосів перевагу почав отримувати Джо Байден, а Дональд Трамп, який був у лідерах після підрахунку звичайних, «піших» голосів тих американців, які прийшли на виборчі дільниці, своє лідерство почав втрачати. Причому, у деяких важливих штатах перевага Байдена налічує менше тисячі голосів! І все це дуже нервує Трампа та його прихильників. В деяких американських містах почалися маніфестації прихильників обох кандидатів із протилежними вимогами – ті хто за Байдена вимагають всі голоси порахувати, ті, хто за Трампа – навпаки, припинити підрахунок,  або вимагають більшого контролю за цим процесом. 

Отже, як бачите, цікаво не лише у нас, а й в самій Америці.

І все це – на тлі нової хвилі пандемії COVID-19, яка накриває Україну та Європу. 

Ми навіть не уявляємо, як цікаво незабаром буде всім.

За цим кланяюся – побачимось!