Очі мають повилазити

Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Як відомо, з 1 січня 2021 року ціна на газ для населення у частини постачальників та ціна на транспортування газу значною мірою виросла. Що викликало низку протестів по всій Україні. Учасники цих протестів активно ностальґували за совєтським минулим, обурювались базами НАТО, мовномим законом та міфічними американськими біолабораторіями, словом несли таку милу російсько-медвічуковську пропагандистську маячню. Ці протести відбулись у країні одночасно, що свідчить про їх організованість. Про те, що ці акції координуються визнавали і самі їх учасники. А ще, організатори цих протестів, принаймні у Миколаєві були активними учасниками подій «руской вєсни» у 2014 році, що помітили патріотично налаштовані миколаївці. Як там казав класик російської пропаганди: «Совпадєніє? Нє думаю». 

Але ми зараз не про це. Ми про реакцію «зеленої» влади. 

Вона, як завжди, була судомною та не адекватною як у часі, так і по суті. 

Переляканий Зеленський зібрав переляканий Кабмін Шмигаля (я тут нічого не плутаю, давайте будемо казати правду про те, хто ким керує), який прийняв рішення про встановлення граничної ціни на газ для населення до кінці опалювального сезону, або до кінця карантину. А трохи згодом національний регулятор обмежив ціну і на транспортування газу.

Отже, що маємо? А маємо добре кимось скоординовану кампанію з тиску на владу, який і не був дуже сильним, але його було достатньо аби нинішню владу перелякати до нестями. Ще маємо суто популістське рішення щодо адміністративного обмеження ціни на газ, від чого майже нічого не виграють споживачі маленьких квартир, які мають централізоване теплопостачання, натомість, власники величезних маєтків по кілька сотень квадратних метрів, які, очевидно, і без того не бідні – виграють найбільше. І це – замість розвитку механізмів субсидій, задля підтримки найбідніших, навпаки - субсидуються найбагатші.    Замість продовження реформи ринку газу, маємо провальну інформаційну політику про цю реформу і маємо її загальмування. Знову маємо реакцію на події,  а не їх передбачення та прогнозування. Маємо купу питань і невизначеності. Коли закінчиться карантин? Чи буде продовжено реформу ринку газу, аби повною мірою запустити механізм конкуренції на ньому? Що з інформаційною кампанією про реформу, якщо, звичайно, її буде продовжено? Питань набагато більше, ніж відповідей. 

А всім розчарованим хочу сказати: Бачили очі, що купували у 2019 році? Тепер ці очі мають повилазити. На жаль, у всіх, навіть у тих, хто не купував.

Майже сотня працівників комунального підприємства «Миколаївелектротранс» звернулися до Миколаївського міського голови та депутатів міської ради із проханням про звільнення виконуючого обов’язки директора цього підприємства Володимира Євтушенка. У своєму зверненні вони наголошують наступне, початок цитати: «Володимир Євтушенко на посаді керівника «Миколаївелктротрансу» з 14.05.2018 року, його перебування на підприємстві неодноразово ставало предметом скандалів, пов’язаних з перевищенням службових обов’язків, хамського ставлення та масових необґрунтованих звільнень по відношенню працівників, корупційних скандалів, фінансових порушень доведення до кризового стану підприємства – незадовільного стану рухомого складу…» кінець цитати. Просто додам, що минулого року «Миколаївелектротранс» отримав із міського бюджету за різними програмами майже 160 мільйонів гривень, але значного покращення роботи тролейбусів та трамваїв особисто я не побачив, як і покращення стану цих трамваїв та тролейбусів та й всього трамвайно-тролейбусного господарства. Натомість – маємо колективну скаргу на хамство на некомпетентність керівника підприємства.

Взагалі, тема комунальних підприємств міста – тема, якій абсолютно незаслужено приділяють дуже мало уваги. Обіцяю виправити це. І це стосується не лише «Миколаївелектротрансу». Але і його теж. 

Запевняю, буде цікаво.

Юрій Гранатуров став заступником очільника Миколаївської обласної державної адміністрації. Його новою темою, як про це сказав сам Віталій Кім, стане культура, бо він досвідчений та знається та цій темі. Отже, цілий заступник, який курує лише один напрямок…? Певно, саме у культурі Віталій Олександрович збирається зробити вирішальний прорив, інакше не кидав би на цю галузь такого потужного управлінця. Але слід віддати належне наполегливості та цілеспрямованості Юрія Ісайовича. Що є, то є.

Трамп зі сканадалом пішов. Він запам’ятався нам тим, проти нього двічі починали процедуру імпічменту. Вперше – через тиск на Зеленського з корисливою метою, вдруге – через підбурювання своїх прихильників до штурму Капітолію. Натомість – Джо Байден став 46 Президентом Сполучених Штатів Америки, він відразу ж скасував декілька рішень Трампа – повернув Америку Паризької Кліматичної Угоди, відновив співпрацю із Всесвітньої Організації охорони здоров’я, припинив будівництво стіни з Мексикою, тощо. Якщо коротко – почав прибирати за своїм ексцентричним попередником. Сподіваємось, що у цьому прибиранні дійде черга і до України.

Наостанок хочу всіх привітати зі Святом Соборності України. І нагадати, що сто років тому Україна позбавилась незалежності не через, начебто, відсутність єдності серед українців, а тому, що її силою та обманом захопила комуністична Росія. Ніколи не перекладайте відповідальність за злочин зі злочинця на жертву.

За цим кланяюся – побачимось!