Вчора – по 5. Сьогодні – по 7. Але різниці – ніякої…

Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Найчастіше сім, у більш віддалені райони – до дев’яти. У трамваях і тролейбусах – по шість. Саме стільки гривень платитимуть миколаївці за проїзд у громадському транспорті з 1 червня. Таке рішення було прийнято на останньому засіданні виконавчого комітету Миколаївської міської ради майже одноголосно. Відразу ж зазначимо – через таке підвищення нічого, крім, звісно, витрат миколаївців, не змініться, у цьому чесно зізнаються всі, навіть самі перевізники. Хочу нагадати, всім, що приватні маршрутки, як масове явище, в Миколаєві з’явились у далекому вже 1994 році. Єдиною причиною їх появи було те, що комунальний громадський транспорт не міг впоратися із пасажирським потоком. У годину пік, у тролейбуси та трамваї неможливо було сісти, а великі автобуси кудись зникли. Першими маршрутками були незабутні «катафалки» та рафікі. Якість всього у них була – така собі. Протягом останніх двадцяти п’яти років приватний громадський транспорт суттєво посунув комунальний з вулиць міста. Фірми-перевізники монополізували цей бізнес. І, як завжди буває за монополії – якість надання послуги знаходиться не на належному рівні. Діряві дахі, порвані сидіння, брудні салони та просто відпадаючи двері – частий та звичний, на жаль, антураж миколаївських маршруток. І нарікання на занизькі тарифи, як головну причину цих не гараздів, - у це майже ніхто не вірить. Міській голова зголосився змінити цю ситуацію – закупаються нові одинці муніципального транспорту. Але головне тут – не створити нового монополіста – бо за монополії для споживача не змінюється нічого. Нічого, крім ціни. І так не має бути.

9 мільярдів гривень. Саме стільки, згідно рішення суду має виплатити Миколаївській глиноземний завод в якості компенсації за завдану шкоду довкіллю відходами свого виробництва – червоним шламом. 

Маємо зазначити наступне. 

Перше – червоний шлам – це шкідливі для природи та для людини відходи виробництва глинозему. 

Друге – Миколаївській глиноземний завод працює на давальницькій схемі, а це означає, що він зобов’язаний вивозити всі відходи виробництва за межі України. 

Третє – глинозем – це основна сировина для виробництва алюмінію. Фактичним власником Миколаївського глиноземного заводу залишається Олег Деріпаска – путінський олігарх. 

Алюміній, який виробляється з миколаївського глинозему застосовується для виробництва зброї, якою росіяни та їх колобаранти вбивають українців на сході України. Отже, не можемо не вітати таке рішення суду. Хоча всі розуміють, що буде апеляція.

Найбільш резонансною подією тижня, що минув, за межами України, хоча це безпосередньо вже зачепило, та ще більше зачепіть нашу країну стало по-справжньому піратське захоплення білоруським режимом літака ірландського лоукостера RYANAIR, якій летів у повітряному просторі Білорусі рейсом Афіни – Вільнюс. Для посадки літака із понад сотнею пасажирів та членів екіпажу у Мінську, на якому начебто була бомба, було навіть задіяно бойовий винищувач. Як згодом з’ясувалось – все це було інсценування заради захоплення Романа Протасевича – білоруського опозиціонера, засновника телеграм-каналу Nexta, через який координувалися протести білорусів минулого року проти фальсифікації результатів президентських виборів. Ще раз скажу – ніякої бомби на борту літака не було, повідомлення від, начебто радикального палестинського руху ХАМАС про мінування, електронною поштою було отримано після того, як літак змусили сісти у Мінську. За кілька днів після затримання було оприлюднено відео Романа та його дівчини, громадянки Росії Софії Сапеги, яка теж була на літаку і яку теж затримали, де вони розповідають, що з ними все, начебто, гаразд і, фактично, зізнаються у скоєні важких, як з точки зору білоруського кримінального законодавства, злочинів. На обличчі Протасевича – погано замазані сліди побиття. Взагалі, їх виступи по суті дуже схожі на виступи звинувачених майже сторічної давнини – «ворогів народу», «врєдітєлей», тощо. Тодішні «врагі народа» та «врєдітелі» чудово розуміли, що шансів на справедливий суд, повноцінний захист у них немає і їм лишається говорити все, що від них вимагають їх кати у примарній надії врятувати своє життя. Майже століття по-тому історія повторюється всього у кілька сотнях кілометрах від України, бо Протасевич, за свою опозиційну діяльність проголошений терористом і йому загрожує смерть.

Основні європейські перевізники відмовились від польотів над Білоруссю та закрили своє небо для білоруських літаків.

А щодо наслідків для України. Україна також припинили повітряне сполучення із Білоруссю. Білорусь з 1 червня припиняє експорт до України бензину А-95 а це – майже половина українського ринку бензину цієї марки, отже, чекаємо на дефіцит та підняття ціни на нього. А ще, Білорусь вводить ліцензування імпорту з України, тобто, йдеться про ручне управління ввезенням української продукції до Білорусі. А ще – ми всі чудово розуміємо, що Білорусь не може бути безпечним сусідом. Просто не може бути безпечним сусідом авторитарний правитель, у якого закривавлені руки і який існує завдяки російській підтримці. І який явно публічно демонструє свою залежність та підпорядкованість, агресивну підпорядкованість Росії у начебто протистоянні Заходу (). Чесне слово – слухаючи Лукашенка, начебто промови Брєжнєва слухаєш.

За цим кланяюся – побачимось.