Результати роботи спис очників Миколаївщини: 29 законів та година виступів на всіх

Народні депутати Миколаївщини, обрані за списками партій, мають в активі 29 підписаних законів. Зі 280 поданих законодавчих ініціатив, 9% стали результативними. Основна тематика реєстрованих законопроектів стосувалась економічної політики та галузевого розвитку. Такі результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА щодо роботи народних депутатів за півтора року до фінішу поточного скликання Верховної Ради.

Депутати націлені на галузевий розвиток країни

Миколаївщину у Верховній Раді представляють 10 народних депутатів. Шість депутатів обрано за мажоритарною складовою і чотири депутати обрались за списками партій у загальнодержавному виборчому окрузі. Вадим Підберезняк, Тарас Кремінь та Ігор Бриченко обрались за списком політичної партії «Народний фронт» та Давид Макар’ян обрався від політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Але народний депутат, не зважаючи на спосіб обрання, є представником українського народу. Відповідно, Громадянська мережа ОПОРА системно аналізуючи діяльність мажоритарників, проаналізувала і роботу списочників Миколаївщини у парламенті.

За три з половиною роки роботи, списочники зареєстрували 280 законопроектів, з яких 29 стали чинними актами, що складає 9% від зареєстрованих. Даний показник є стабільним відносно загальної результативності українського парламенту, адже відповідно до всеукраїнського аналізу лише 12% ініціатив стали законами. Аналіз показує, що найбільш результативним є народний депутат Тарас Кремінь, у якого зі 118 законопроектів, 17 стало чинними актами, що становить 14%. Ігор Бриченко має 9% результативних законодавчих ініціатив (8 законів з 89 зареєстрованих). Три закони має на своєму рахунку Давид Макар’ян, що складає 8% від зареєстрованих та один закон має Вадим Підберезняк, тобто 3%.

Відповідно до Постанови ВР «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання», для кожного зареєстрованого законопроекту визначається тематика та головний комітет, який буде ухвалювати висновок щодо подальшого розгляду законодавчої ініціативи. Аналіз показує, що 45% реєстрованих законопроектів миколаївських списочників стосувались галузевого розвитку та 29% економічної політики. Тому, кожен п’ятий зареєстрований проект депутатів направлявся у Комітет з питань податкової та митної політики, а кожен восьмий – у Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин і у Комітет з питань освіти та науки. Найменше законодавчі ініціативи списочників стосувались соціальної політики – 9% ініціатив та по 2% законопроектів стосувались державного будівництва, безпеки та оборони і гуманітарної політики.

Рідні комітети в пріоритеті

У ході аналізу виявилось, що кожен депутат реєструє найбільшу кількість законопроектів до комітетів у складі яких він працює. Так, у Давида Макаряна та Вадима Підберезняка, які входять до Комітету з питань транспорту, в середньому кожен п’ятий законопроект направлявся саме до транспортного комітету. Також, кожен п’ятий законопроект Тараса Креміня був направлений до рідного комітету депутата – Комітету з питань науки і освіти. А у Ігора Бриченка кожна третя законодавча ініціатива була направлена до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, до складу якого входить народний обранець. Відповідна тенденція є доволі позитивна, адже вона показує відносно інтенсивну залученість депутатів до тих законодавчих ініціатив, які близькі до їх професійних навичок та до тематики, що належать до сфери відання рідних комітетів нардепів. А в умовах великої кількості зареєстрованих законопроектів у парламенті, формування складу комітетів за принципом професійних якостей народних депутатів, а не за квотами чи інтересами певних груп, є пріоритетним для фахового та швидкого розгляду законопроектів на засіданнях комітетів. А наскільки сумлінно відвідують списочники засідання рідних комітетів?

Так, найбільше засідань за три з половиною роки роботи було в Комітеті з питань науки і освіти – 83 засідання. Тарас Кремінь відвідав 99% відповідних засідань. 71 засідання відбулось в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин, і Ігор Бриченко відвідав 92% засідань. Найгірша відвідуваність у Давида Макар’яна – 32%, який відвідав з 59 засідань транспортного комітету лише 19, а у Вадима Підбрезняка з цього з комітету відвідуваність становить 40%. Слід додати, що Вадим Підберезняк увійшов до складу Комітету з питань транспорту 14 березня 2017 року, тому загальна кількість засідань, на яких він міг бути присутнім, становить 15.

Неефективність діючої системи реєстрації депутатів

Практично всі народні депутати Миколаївщини, обрані за списками партій, мають хороші показники відвідуваності пленарних засідань Верховної Ради. Якщо проаналізувати показники письмової реєстрації, то найгірша відвідуваність у Давида Макар’яна – 68%. Тарас Кремінь відвідав 93% засідань, Ігор Бриченко – 92% та Вадим Підберезняк – 86%. Якщо порівняти показники письмової реєстрації та показники участі депутатів у голосуваннях на сервісі «Вони голосують для тебе», то у Давида Макар’яна вони суттєво відрізняються. Показник участі депутата у голосуваннях 95%, а показник письмової реєстрації 68%. Відповідно, за три з половиною роки роботи парламенту, картка депутата у 95% голосувань була в електронній системі Рада, хоча письмово депутат реєструвався тільки у 68% засідань. Система онлайн – сервісу «Вони голосують для тебе» враховує тільки такі голосування депутата як: «за», «проти», «утримався» та «не голосував». І сервіс показує, що нардеп «не голосує» у 43% випадках. У миколаївських представників «Народного фронту» участь у голосуваннях суттєво не відрізняється від письмової реєстрації: Вадим Підберезняк – 91%, Тарас Кремінь – 96% та Ігор Бриченко – 96%. А кількість відсотків коли депутат «не голосує» становить: Вадим Підберезняк – 45% голосувань, Тарас Кремінь – 29% та Ігор Бриченко – 25%.

Невідповідність письмової реєстрації відносно участі у голосуваннях можуть свідчити як про позитивні так і негативні тенденції. Народний депутат забуває або не встигає зареєструватись на пленарному засіданні письмово, але сумлінно працює та бере участь у більшості з голосувань. Або депутата просто фізично немає у стінах парламенту, відповідно народний обранець не може зареєструватись письмово, але карта депутата задіяна при електронній реєстрації та залишається в електронній системі протягом засідання. Так може виникати і великий відсоток «не голосувань» депутата. У всякому разі виявити достовірний показник дисциплінованості при діючій системі ідентифікації депутатів на засіданнях дуже важко. Звідси випливає єдиний висновок щодо докорінної зміни процесу реєстрації депутатів та участі депутатів у голосуваннях. Як відомо, минулого року управління справами Верховної Ради вже почало роботу в цьому напрямку. Було замовлено проектування технічного переоснащення зали засідань для запровадження ідентифікації депутатів перед голосуванням по відбиткам пальців.

Партійна дисциплінованість чи бунтарство

Голосування проти лінії фракції – це коли депутат голосує не так, як більшість фракції чи групи, до якої входить. Наприклад, за умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «так» щодо певного законопроекту, голосування окремого депутата як «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції». Найвищий показник голосування проти ліній фракції має Давид Макар’ян – 31%. Ігор Бриченко виступав проти лінії фракції у 17% випадках, Вадим Підберезняк – 14% та Тарас Кремінь – 13%.

Дані цифри підтверджують загальну тенденцію консолідованості фракцій Верховної Ради. Адже відповідно до всеукраїнського дослідження, середній рівень бунтарства у фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність» становить 29%, що є приближеним до показника Давида Макар’яна. Середній показник відповідних голосувань миколаївських депутатів від «Народного фронту» – 15%, що показує більшу партійну дисциплінованість відносно середнього рівня консолідованості фракції «Народного фронту», адже середній показник бунтарства депутатів відповідної фракції – 21%.

Одну годину парламент слухав миколаївських списочників

Миколаївські списочники разом наговорили у стінах парламенту трохи більше години. Найбільшу кількість виступів має народний депутат Тарас Кремінь – 47. Давид Макар’ян протягом каденції брав слово шість разів, Ігор Бриченко та Вадим Підберезняк мають по п’ять виступів. Але наскільки кількість виступів відповідає тривалості виступів? Так, загальна тривалість Давида Макар’яна при шести виступах складає 1 хвилина 33 секунди. У Ігора Бриченка загальна тривалість складає 1 хвилина 47 секунд при п’яти виступах. При такій же кількості виступів Вадим Підберезняк має тривалість 2 хвилини та 2 секунди. Найвищу тривалість виступів має Тарас Кремінь, який при 47 виступах має 57 хвилин.

Половина запитів до керівників міністерств

Відповідним правом народного депутата на запит найбільше користувався Давид Макар’ян, який подав 30 запитів. Ігор Бриченко подав 23 запити, Тарас Кремінь – 16 запитів, Вадим Підберезняк – 8 запитів. Варто зазначити, що ОПОРА при аналізі враховувала тільки «унікальні» за змістом запити. Якщо проаналізувати відношення запитів народних депутатів відповідно до регіональних проблем, то показники серед миколаївських списочників однакові. Ігор Бриченко подав п’ять запитів щодо проблем області та по чотири відповідних запитів мають народні депутати Давид Макар’ян, Ігор Бриченко та Вадим Підберезняк. Також аналіз показує, що найбільше запитів народних депутатів було направлено керівникам міністерств і відомств України – 52%. До Кабінету Міністрів та до Генерального прокурора надійшло однакова кількість запитів – по 21%. І найменше нардепи звертались до місцевих органів влади – всього у 6% випадків.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. 

Дмитро Баштовий, громадський консультант ОПОРИ в Миколаївській області