Позеленим країну!

Коли ви будете дивитися це, слухати, або читати – голосування на виборах Президента вже закінчиться і всі будуть обговорювати результати екзіт-пулів. Звісно, всім цікаво – хто же потрапив до другого туру? Але ж, - наша справа, створювати своєрідний літопис Миколаївщини, країни та світу. Ось ми цим і займемось.

Вибори – виборами, а депутати Миколаївської міської ради про своє не забувають. А що у них своє? Правильно – так звані депутатські гроші. Депутатські гроші, насправді – ніякі не депутатські – це гроші бюджетні, тобто – наші з вами. Тільки вирішувати, куди витрачати ці кошти, в рамках бюджетних програм, мають право конкретні депутати, в тих обсягах, в яких вони самі і вирішують. Ось про ці обсяги вони і сперечалися. Це, звичайно варто послухати та подивитися. Хтось хоче скромно – 500 тисяч, а комусь і 5 мільйонів малувато буде. Скільки вже говорили про ці депутатські гроші – що це розмазування ресурсів тонким шаром, замість концентрації їх на вирішенні глобальних проблем міста, таких, наприклад, як водопостачання та каналізація; що це – прихований підкуп виборців, що це – поживний бульйон для корупції та прямих крадіжок бюджетних коштів, начебто, нам інших щілин не вистачає. Але – ні! Миколаївські депутати стоять на своєму – відайте їм їх кровні! І, якщо хтось обурюється – то немає на кого обурюватися – ми їх самі обрали.

Звичайно, виборчі перегони відклали свій слід на минулий тиждень. На Миколаївщину висадився цілий десант і кандидатів в Президенти, і політиків різного калібру на підтримку інших кандидатів. До нас завітали з числа кандидатів: Руслан Кошулинській та Юрій Дерев’янко. Ці кандидати проводили зустрічі у камерному, можна сказати, форматі. Серед груп підтримки – колишній заступник командуючого Сил Спеціальних Операцій – Сергій Кривонос та народний депутат Володимир Ар’єв. Ці також, спілкувалися із специфічною публікою. Ну, і звичайно – нарешті, з третьої спроби до нас завітала Юлія Володимирівна. Її штаб анонсував концерт Олександра Пономарьова, запрошення на який розсилали навіть смс-ки. А зустріч з кандидаткою анонсували із зовнішніх носіїв реклами. І Тимошенко лишилося вірною собі. Завзято, не дивлячись на холодну погоду півтори години розповідала перед небагаточисельними прихильниками, випадковими перехожими, поліцейськими та журналістами – загалом – близько п’яти сотень осіб, про зубожіння, та як вона його подолає. Наскільки їй це допоможе – незабаром побачимо. Хоча, справедливості заради, слід зазначити – такого великого вуличного передвиборчого заходу крім леді Ю жоден інший кандидат не проводив.

А ще до нас завітав міністр інфраструктури Володимир Омелян знову обговорювали наш багатостраждальний залізничний вокзал.

Як відомо – два дебила – это сила! І тиждень що минув, ще раз довів справедливість цього прислів’я. Російські актори Михайло Порєчєнков та Іван Охлобистін зняли задушевне відео на підтримку одного з кандидатів, а саме – Володимира Зеленського. Нагадаю, що обидва з цих російських «культурних» діячів неодноразово та однозначно висловлювались на підтримку ЛНР та ДНР, а один з них навіть був у жовтні 2014 у Донецьку де влаштував таке собі «сафарі», стріляючи із кулемета по українських солдатах. Йому тоді було весело. І сьогодні він веселиться на пару з Охлабистіном. 

Не знаю – така підтримка – це була ініціатива штаба Зеленського, або самодіяльність самих фігурантів. Але вона – дуже симптоматична. Скажи мені, хто тебе підтримує і я скажу тобі – хто ти. Що ще тут можна додати? Дивлячись третій сезон агітки «Слуга народу», який чомусь називають художнім фільмом, за сюжетом якого війна в Україні та сепаратизм – це проблема виключно внутрішнього походження, а Росія до цього немає жодного відношення, і всі захочуть повернутися назад, після того, як тут збудують рай. А рай, звісно, збудувати можна легко та швидко – достатньо проголосувати і – все, і більше нічого робити не треба. Так ось, дивлячись на картонно-паперових героїв серіалу, які говорять лозунгами та поводяться як справжні дебіли, не дивуєшся Порєченкову та Охлабистіну. Дивуєшся кількості співвітчизників, які так легко ведуться на таке. От скажіть, якщо у вас сусід – рецидивіст, кілька разів засуджений за розбій та вбивства, і вже забрав частину вашого майна та вбив когось з ваших рідних, то що він зробить коли дізнається, що ви стали багатше, у вас вродлива дружина, чудові діти та дім – повна чаша? Ви самі-то захочете, щоб він дізнався?

Кажуть, що високий рейтинг Зеленського – це провина влади. Можливо. Владу у нас традиційно не люблять і дуже часто є за що. Але кого обирають замість? Може високий рейтинг Зеленського – це, також, - діагноз суспільства? Принаймні, значної його частини?

Про це поговоримо за тиждень.