Порохобот Зеленський

Вітаємо всіх президентів та всі сосни! 

В п’ятницю у Миколаєві сам собою піднявся Інгульський міст. Приблизно о п’ятій ранку розвідна частина мосту почала самовільно підніматися і піднялася на декілька метрів. Поліція оперативно перекрила під’їзди до мосту, та не пускала транзитні фури у місто для того, щоб не було заторів на миколаївських вулицях, хоча у мікрорайоні Соляні автокорка утворилась. Люди почали переходити по понтонному мосту через Інгул, а таксисти, скориставшись ситуацією, почали пропонувати свої послуги містянам – приватний бізнес він завжди найшвидше реагує. Приблизно за дві години від початку надзвичайної події розвідну частину інгульського мосту вдалося вгамувати, тобто опустити на місце і рух мостом було відновлено. 

Чому так сталося? Як відомо, на цьому тижні Службою автомобільних доріг Миколаївської області було розпочато ремонт асфальтного покриття на мосту, старе почали знімати, що призвело до полегшення конструкції розвідної частини, а про те, щоб її зробити важче, ну щоб вона не почала підніматися – про це ніхто – ані САД області, ані «ЕЛУ Автодоріг», на балансі якого знаходиться міст не подумали. Полегшення розвідної частини мосту як причина самопідняття – одна версія, а хтось говорить, що проблема у незадовільному стані механізму розведення. Зараз структури, причетні до мосту та його ремонту, намагаються зробити винним одна одну і виходить що ця конкретна ситуація – наочний приклад того, як за наявності сімох осіб, які піклуються нею,  дитина ризикує лишитися без органів зору.

А тим часом на в’їздах до Миколаєва почали утворюватися багатокілометрові черги із фур з зерном – почалося вивезення нового врожаю. Слід ще додати, що ці тисячі фур не лише забивають дороги перед містом – вони потім всі опиняються на миколаївських вулицях – не на всіх, а на певних, які ведуть до морпорту, і розбивають ці вулиці.

Інгульський та Варварівський мости, тисячі фур, які руйнують міські вулиці. Додамо до цього тотальне обрушення каналізаційних колекторів кілька років тому та постійні потопи після злів в районі «Дормашини», цей перелік, насправді - не повний – все це можна назвати одним словосполученням – критичний стан міської інфраструктури. Вона, міська інфраструктура, створювалась десятки років тому і не була розрахована на таке навантаження – зокрема, якщо йдеться про фури. Крім того, будь яка інфраструктура потребує постійного догляду та регламентних робіт – а цим десятки років ніхто не займався. Криза очевидна. Необхідне розуміння масштабу проблем, пошук оптимального їх рішення, оцінка необхідного ресурсу та чіткий план з його виконання. Так саме, як очевидна наявність інфраструктурної кризи, так саме очевидно те, що вирішуватиме її новий склад міських депутатів. Якщо, звичайно, миколаївці проголосують за тих кандидатів, які, принаймні, говорять про це, а не тих, які роздають дешеві подарунки у всіх можливих варіантах.

Народні депутати від Миколаївщини провели спільний брифінг у стінах Верховної Ради стосовно ситуації на заводі «Океан», під час якого заявили, що не хочуть втручатися до дій правоохоронних органів, нехай слідчі органи розбираються, але вони хочуть, щоб були зняти всі обмеження з діяльності заводу. Ще раз скажу – подивимось, які дерев’яні вироби вийдуть з цих сосен. Зрозуміли кроки власників «Океану», які змушені звертатися до хоч когось з влади, хто їх слухає. Але Верховна Рада сьогодні – це не центр прийняття рішень в Україні, український парламент та народні депутати від так званої монобільшості – це сьогодні обслуга, яка оформлює та надає подобу легітимності рішенням, які приймаються Володимиром Зеленським та його найближчим оточенням. Отже, чи захочуть прислухатися там до осблуги – подивимось.

Черговий кадровий скандал в Україні, цього разу в його епіцентрі – Національний Банк України, вірніше – його очільник Яків Смолій. 1 липня він заявив про свою відставку через політичний тиск, початок цитати: «Протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск. Це унеможливлює ефективне виконання мною як Головою покладених на мене обов’язків керівництва діяльністю Національного банку та взаємодію з іншими державними органами. Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку в Україні» – кінець цитати. Валютний ринок вже відповів на це певним зростанням курсу долара. А Європейський Союз, Міжнародний Валютний Фонд, посли G7 та інші іноземні партнери України заявили про свою стурбованість. В чому тут проблема? Проблема в тому, що НБУ є важливим елементом, який забезпечує стабільність та безпеку фінансової системи України завдяки тому, що має певну незалежність. Це взагалі мало хто розуміє, але це так. Достатньо вказати на те, що новина про відставку очільника центрального банку «через політичний тиск» призвела до того, що Міністерство фінансів не змогло залучити фінансування на 1 мільярд та 750 мільйонів доларів. Дізнавшись таку новину, інвестори відмовились давати гроші.

Ніхто точно не знає причин відставки. Озвучують дуже погані версії, серед яких домінує така, що Зеленський особисто вимагав від Смолія запустити друкарський верстат, тобто, емісію гривні задля покриття все зростаючого дефіциту державного бюджету, а той відмовлявся, розуміючи, які згубні це матиме для країни наслідки. І, виступаючи у парламенті, Смолій непрямо підтвердив це. Але точно це не відомо, бо ніхто конкретику не говорить, натомість, всі у турборежимі шукають Смолію заміну а монобільшість збирається для того, щоб оформити це кадрове рішення Володимира Олександровича.  Зміна керівництва Нацбанку відбувається раптово, настільки раптово, що навіть Мінфін не знає про це. 

Протягом останнього року все відбувається у стилі гри мавпи з гранатою або забавки малечі із сірниками – абсолютно непередбачувано. Власне це і є кадрова політика у державі з травня минулого року і не лише кадрова. Мавпа з гранатою та забавки малих із сірниками. Абсолютно непередбачувано. Із відповідними наслідками.

Володимир Зеленський є найбільшим фанатом Петра Порошенка. Саме до такого висновку доходиш, коли бачиш з якою маніакальною впертістю правоохоронні органі, скеровані Володимиром Олександровичем намагаються ув’язнити П’ятого Президента України. Вони так захоплюються, що забувають про те, що в Україні все ще існує презумпція невинуватості. Ірина Венедіктова перед початком чергового акту вистави записала відосік, в якому намагалась пояснити плутанину із номерами кримінальних впроваджень проти Порошенка та під кінець відосика запропонувала тому доводити свою невинуватість у суді, забувши, що саме прокуратура зобов’язана доводити винуватість, а не невпаки. Втім, чого не зробиш аби шеф був задоволений. Чергова серія цієї Санта-Барбари про політичні переслідування відбулась у Печерському суді столиці 1 липня. І знову –  мітинг підтримки Порошенка, і знову – абсурдні вимоги звинувачення застосувати запобіжний захід всього на кілька днів, як і саме, власне, абсурдне звинувачення. І виходить так, що Зеленський, певно, сам того не бажаючи, робить Порошенка та його політичну силу головними опозиціонерами країни у націонал-патріотичному, проукраїнському таборі. Виходить, що Зеленський – і є найбільший порохобот.

Ну, і на десерт. Як відомо, водії таксі та маршруток найкраще від всіх інших людей розбираються у житті. І на цьому тижні ми отримали цьому підтвердження – один з таких водіїв, коли йому зробили зауваження щодо відсутності у нього захисної маски почав буквально переслідувати дівчину, яка відважилась зробити це зауваження, аж до її будинку, про що вона зняла відео та виклала його в інтернет, це водій пояснив, що живимо ми «по-тупому» тому, що дехто «сильно начитаний та грамотний». Ну, тепер все зрозуміло. І, до речі, про маски та коронавірус. Він є і продовжує розповсюджуватися, люди хворіють та вмирають, а в деяких українських регіонах лікарні вже переповненні. А масковий режим порушують всі, принаймні, таке «стійке враження» склалося у Олександра Стадника. Який він спостережливий! Але хворіємо ми не через те, що іґноруємо карантинні заходи, і грошей в бюджеті не вистачає не тому, що хтось недолуго керує державою, а тому, що хтось дуже грамотний. Висновок – треба позбавити українське суспільство сильно начитаних та грамотних. Ось, вже Смолію до побачення сказали. У нас же наступає епоха простих рішень чи не так? А тим своїм друзям, які говорять, що голосували за Зеленського задля того, щоб той зруйнував стару совкову систему управління хочу сказати – Володимир Олександрович не стару систему руйнує – він руйнує все – і систему, і будинок заразом з дахом, стінами меблями та фундаментом. А ви, друзі – лукавите. 

За цим кланяюся, зустрінемось!