Миколаївська міська рада – бурундуки-рятівники імені Чіпа&Дейла для ОДА, виконавчі органи ради – виконують що хочуть, хлєбало має значення

Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

У міста з областю, а, якщо бути вже геть точним – у міського голови з головою обласної державної адміністрації чудові стосунки. Як ніколи. Як ніколи не було за всю історію України. І учасники цих стосунків говорять про це відкрито та публічно. Це така-така взаємна симпатія, в неї така нездоланна сила, що місто, забувши всі  свої потреби, поспішає на допомогу області на утримання аеропорту, як тільки область цього забажає. Попри те, є чимало незадоволених міських потреб. У відповідь на пропозицію депутатів, зокрема, від «Європейської Солідарності», прогарантувати у наступному році профінансувати встановлення протипожежної сигналізації, закупівлю та обслуговування інсулінових помп для інсулінозалежних дітей та низку інших потреб, нагадаю, більшість миколаївських шкіл та дитячих садочків знаходяться під постійною загрозою закриття через судові позови МНС, бо вони не мають систем протипожежної сигналізації та пожежогасіння і є, таким чином, потенційно небезпечними для всіх, хто там постійно знаходиться – перед усім – дітей, ніхто, нічого не зміг прогарантувати, - ані міській голова Олександр Сєнкевич, - ані голова ОДА Віталій Кім. Але, попри це, більшість міської ради проголосувала за допомогу аеропорту. Наче це не міська рада, яка має, перед усім, вирішувати проблеми міста, турбуватися про безпеку дітей, тощо, а якійсь рятувальний загін для ОДА імені Чіпа і Дейла. Бурундуки-рятівники. 

А, взагалі, складається дивна ситуація, коли в міському бюджеті не вистачає грошей на необхідне, проте місто щиро ділиться грошима на аеропорт і намагається ще набрати кредитів у вигляді лізингу для купівлі техніки для комунального підприємства, яке нещодавно виграло конкурс на вивіз сміття з більшої частина міста. А як воно збиралося це робити без техніки? Скажемо так, схоже, хаос та бардак, які опанували верхівку держави, потрохи доходять і до нас. Як в народі кажуть – з ким поведешься, у того і наберешься.

Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім здійснив виступ на сцені Миколаївської обласної ради, який він назвав власним звітом за рік діяльності на посаді. Нагадаю, що, відповідно до закону, звіт очільника ОДА має відбуватися саме на сесії відповідної ради, чого, як ви самі розумієте, не було У виступі прийняли участь заступники голови ОДА. Зала обласної ради була напівпустою. Але навіть за такої умови, не всім глядачам вистава сподобалась, що помітив навіть головний виступаючий. Певно, вистава була не дуже цікавою, бо вистава або фільм, мають бути цікавими з першої хвилини, до останньої, лише тоді вони буде касовими, так стверджує Андрій Богдан, а йому про це казав сам Зеленський, отже, можна цьому вірити. Отже, Віталію Олександровичу є над чим працювати. Бо, погодьтеся – вигороджуватися від народу, слугою якого ти є – це не діло.

В принципі, у виконавчій гілці влади Миколаєва не проти виділення грошей на аеропорт, бо все одно, всі заплановані бюджетні кошти там все одно не встигають витратити. Про таке, зокрема, заявив заступник міського голови Дмитро Лазарєв, під час шоу «Битва за місто». Просто хочеться нагадати, що йдеться, фактично, не просто про невикористані кошти, а й ще про не виконання рішень міської ради, бо і плани робіт і кошти на ці роботи – все це були саме рішення саме міської ради. Натомість, міські чиновники самі собі вирішують, що їм виконувати, а що ні, особливо не витрачаючи час на пораду з тими, хто ці рішення приймає. А потім вони дивуються – чого це депутати обурюються та не пристають на їх пропозиції чи то – забаганок? Хтось приймає рішення, хтось їх виконує. І виконання цих рішень – це їх робота, вони за це отримують гроші з міського бюджету, отже, і мають за це виконання – належне, або не дуже – відповідати.

Ну, і на останок. Незабаром, однією з вимог прийому на державну службу стане примітне хлєбало. Як стало мені відомо із джерел в офісі президента, відповідні зміни готуються до відповідних законів та інших норм. А то хлєбала деяких службовців недостатньо примітні для простих громадян, що створює значні труднощі для цих службовців. Такі труднощі, що вони навіть роботу втрачають. Роботу на посаді заступника міністра внутрішніх справ. І це попри його російське громадянство. І те, що його дружина – особиста помічниця Зеленського, яка присутня на таємних нарадах, не працюючи офіційно на державній службі. А в одному будинку з ними живе керівник військової розвідки, бо вони друзі. Але, все одне, хлєбало має відповідати. Як же за часів Зеленського, без знатного хлєбала? 

А, взагалі, такі сюжети закручуються, що де там вашим детективам! Насправді, оскільки йдеться про безпеку моєї країни, то трохи стрьомно стає, коли усвідомлюєш, у чиїх руках ця безпека опинилась. Але, якщо абстрагуватися, то дивитися цікаво, кіно явно виходить касовим, бо режисер та продюсер відомий та вмілий. Але проблема в тому, що абстрагуватися не вдасться нікому. Бо це – не кіно, це наше життя, нашої країни і цей треш відбувається з нами і зараз. Якщо хтось ще цього не зрозумів.

За цим кланяюся – побачимось.