Імітатори

Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Минулого тижня Київ став дипломатичною Меккою. До України завітали: прем’єри Великої Британії, Польщі та Нідерландів, президент Туреччини. Всі – зі словами підтримки України у протистоянні російській агресії. І додаємо до цього нечувані поставки сучасної зброї та бойових припасів. Літаки з ними із США, Британії, Польщі сідають у київських аеропортах один за одним вже не перший тиждень. І частина цих озброєнь вже активно освоюється українськими військовими та передається до ЗСУ. І знаєте – це дивно. Ні, не дивно, що цивілізований, демократичний світ підтримує Україну, дивно, що Володимир Зеленський приймає цю підтримку. Бо ще на минулому тижні, всупереч світовому інформаційному мейнстріму, він казав, що рівень небезпеки міжнародним співтовариством значно перевищується, що загроза не стала більше, ніж була і, взагалі, навіщо вся ця паніка? Але проходить менше тижня з того моменту, коли Зеленський де-факто спростував зусилля та дипломатію західних країн, коли все його оточення в унісон говорило про те, що ніякого нападу не буде і всім нам треба не напружуватися і пити чай, навіть, якщо почнеться, отже, проходить менше тижня після цих заяв, як Володимир Олександрович громогласно, з трибуни Верховної Ради проголошує курс на… майже півторакратне збільшення чисельності Збройних Сил України і всілякі няшкі для військових (за його думкою няшкі) і красиво підписує указ про це. Погодьтеся – це не зовсім логічно. Спочатку заперечувати саму небезпеку військової агресії, а потім проголошувати курс на збільшення військової потуги задля спротиву нападу, якого не буде. 

Але нелогічним це здається лише якщо забувати про те, що Володимир Зеленський актор та імітатор, який за понад два з половиною роки знаходження на посаді Президента України так і не став справжнім політиком, а так і лишився самозакоханим виконавцем номерів самодіяльності для не вельми вибагливої публіки. Бо указ, який він так ефектно підписав у залі парламенту нічого не вирішує – для виконання проголошеного ним курсу потрібні гроші, багато грошей. І зміни у законах, багато змін. А це – робота українського парламенту. Натомість, його слуги не хочуть навіть розглядати законопроект опозиції щодо негайного виделеня 50 мільярдів гривень на першочергові потреби армії та територіальної оборони. І подібну політику «слуги» продовжують на місцях. Політику імітації захисту України. Коли «Європейська Солідарність» у міській раді пропонує звернутися до Верховного Головнокомандуючого та Верховної Ради із закликом до перегляду державного бюджету в сторону збільшення матеріального забезпечення військових та підтримки територіальної оборони на місцевому рівні, для виконання Закону «Про основи національного спротиву», який було прийнято, до речі, за ініциативою Зеленського, слуги його не підтримують, бо їм… треба більше часу аби його вивчити. 

Отже – імітація захисту України. А насправді – бажання про щось домовитися з Путіним. Бажання капітуляції. Бо саме з такими намірами Зеленський прийшов до влади. Але ситуація змінюється. Росії вже замало капітуляції України. Вона хоче більшого, вона хоче відновлення впливу Совєтского Союзу. І саме тому Захід реагує так бурхливо, значно активніше, ніж у 2014 і у 2008 роках. А Україна стала епіцентром цієї глобальної кризи. І це зрозуміло для всіх притомних людей, крім Зеленського та його слуг. І саме тому він так нервує та дратується. Бо не розуміє. І це – наша з вами проблема. І нам з вами цю проблему усувати.

І знову – про Порошенка. Як виявляється, Петро Олексійович такий хитрий та коварний, що злонавмисно заслав купу негідників та мерзотників, хабарників та неадекватів до політичної сили Володимира Зеленського «Слуга народу», аби вони своїми негідними вчинками паплюжили світлий образ Володимира Олександровича та його слуг. Цього разу черга дійшла до пана Трухіна. 23 серпня 2021 року Олександр Трухін, народний депутат від «Слуг народу», заступник керівника бюджетного комітету парламенту спричинив  резонансне ДТП із кількома постраждалими. І вже тоді подія стала скандальною. Через те, що поліція замовчувала її, через те, що інформаційним ресурсам за гроші пропонувалось видалити новину про цю подію. Через те, що сам Зеленський захищав Трухіна, мовляв, мають зробити якісь експертизи, він, Зеленський не все знає, і чого це так журналісти переймаються цим – ніхто ж не загинув. В принципі, нового з відео нагрудної камери поліцейського, який серед перших опинився на місці події, ми дізнались мало. Вже тоді всі знали, що Трухін п’яний сів за кермо та спричинив аварію. Повторюю – знали всі. Керівництво МВС – за 20 хвилин після події – воно телефонувало поліцейському. Зеленський, я думаю, знав не набагато пізніше. З нового – те, що Трухін намагався підкупити поліцейських, пропонуючи 150 тисяч, як він казав, «конфет». Отже – Трухін п’яний спричиняє ДТП з потерпілими, намагається втекти з місця події, підкупити поліцейських, а керівництво МВС, ДБР та держави його прикривають. А всі кари на голову Трухіна падають лише після того, як журналісти оприлюднюють відео з персональної камери поліцейського, тобто, коли всіх притиснуто до стіни і заперечувати нічого вже просто неможливо. 

Про моральний стан Зеленського та всіх, хто з ним поруч питань немає. Це дно. Питання про походження 150 тисяч «конфет» та їх призначення. Невже Трухін віз ці гроші для роздавання їх у конвертах депутатам Верховної Ради від пропрезидентської партії? Про що вперто говорить опозиція та ті зі слуг, які залишили їх високоморальні лави? Невже це правда? Ну, на дні всяке буває. А що скаже нам про це слідство? Те саме слідство, яке понад 5 місяців не помічало відеозапису з камери поліцейського Сергія Петрика? 

А, ледь не забув. До чого тут Порошенко? А він, як завжди, у всьому винний. Адже Трухін був депутатом Полтавської обласної ради минулого скликання від БПП. Очевидно же, що Порошенко заслав його до «Слуг народу». Так саме, як і Сергія Лещенка, який був народним депутатом від БПП, а зараз займається інформаційною обслугою слуг, за що має високооплачувану синекуру у наглядовій раді Укрзалізниці. Але, все ж таки, Володимире Олександровичу – навіщо було збирати весь непотріб зі всієї країни!

Насправді безпринципні пристосуванці були, є і будуть за будь якої влади. Але лише за часів Зеленського вони стали домінантною та однією з основ його режиму. Заїхали в рай, як блохи на собаці. І так саме змінять собаку за першою ознакою того, що ця собака вже не везе. Їм не вперше, їм це звично.

За цим кланяюся – побачимось!