«Застава не має бути кешбеком від вкрадених активів», — у НАБУ закликали змінити правила

Сейф з грошима. Ілюстративне фото: НАБУ

У НАБУ пропонують змінити правила визначення та внесення застави за підозрюваних, зокрема у резонансних справах. У Бюро вважають, що зараз багатомільйонні застави за топпосадовців у деяких випадках можуть вносити сторонні компанії, через які проходять гроші невідомого походження.

Про це заявив керівник детективів НАБУ Олександр Абакумов.

— Застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки, — заявив він.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Він також розкритикував систему фінансового моніторингу. На думку детектива, вона не завжди дозволяє своєчасно перевірити операції, під час яких стороння юридична особа раптово переказує за підозрюваного значну суму.

У НАБУ вважають, що під час внесення великих сум застави має перевірятися не лише факт переказу коштів, а й особа заставодавця та походження грошей.

— Співучасники злочину можуть використовувати кошти злочинного походження без належної перевірки їх законності, щоб забезпечити звільнення з-під варти іншого учасника цієї ж злочинної діяльності... Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів, — переконаний він.

Як приклад керівник детективів НАБУ навів справу «Мідас». За його словами, у цьому провадженні заставу за топпосадовців можуть сплачувати компанії із сумнівною діяльністю. Детектив припускає, що за ними можуть стояти справжні бенефіціари, які не хочуть розкривати свою причетність.

«Мідас». Масштабна корупція в енергетиці

Вранці 10 листопада стало відомо про детективи НАБУ проводять обшук у бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча. При цьому, як вказувало УП, Тимур Міндіч залишив територію України тієї ж доби — за кілька годин до початку слідчих дій. За словами джерела, він «втік з країни вночі».

Пізніше стало відомо, що НАБУ та САП проводять масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики. В бюро заявили, що слідство тривало 15 місяців. У межах справи проведено понад 70 обшуків, слідчі зібрали понад 1000 годин аудіозаписів. В рамках операції з обшуками прийшли до ексміністра енергетики, міністра юстиції Германа Галущенка та в «Енергоатом».

Того ж дня НАБУ та САП опублікували частину аудіозаписів розмов фігурантів корупційної схеми. На плівках, які оприлюднило бюро, фігурують посадовці з позивними «Тенор», «Рокет», «Карлсон». За інформацією «РБК-Україна» на плівках звучать:

• Ігор Миронюк — колишній радник міністра енергетики (Рокет);
• Дмитро Басов — виконавчий директор із фізичного захисту та безпеки «Енергоатому», колишній працівник Генпрокуратури (Тенор);
• Тимур Міндіч — бізнесмен, керівник організації (Карлсон);
• Герман Галущенко — колишній міністр енергетики, нині міністр юстиції (Професор).

Також стало відомо, що фігуранти займалися легалізацією незаконно отриманих коштів в офісі в центрі Києва. Він належить родині нардепа Андрія Деркача, який нині є політиком в Росії.

У оприлюдненій четвертій частині розслідування НАБУ зʼясувало, що учасники корупційної схеми в енергетичній сфері передавали кошти колишньому віцепрем’єр-міністру, якого в документах і матеріалах слідства називали «Че Геварою». Пізніше стало відомо, що йдеться про колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Йому оголосили підозру у незаконному збагаченні.

Пізніше «Схеми» (Радіо Свобода) назвали імена всіх, кому НАБУ повідомило про підозру у межах масштабної корупційної схеми в енергетичній сфері. Серед них не було імені Германа Галущенка. Однак лише 12 листопада стало відомо, що Галущенка відсторониливід посади після розслідування Національного антикорупційного бюро, пов’язаного з корупційними схемами у НАЕК «Енергоатом».

Коментуючи ситуацію, «Енергоатом» заявило, що масштабна корупція у сфері енергетики, яку нещодавно викрило Національне антикорупційне бюро України, не вплинула на стабільність роботи.

Під час форуму Інституту висвітлення війни та миру, який відбувся у Києві 14 листопада керівник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос заявив, що всі правоохоронні органи мали інформацію про корупційні схеми, які діяли в «Енергоатомі», але лишили це без реакції. Тоді ж керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що в Україні проводять наради, на яких правоохоронним органам дають вказівки переслідувати детективів НАБУ та прокурорів САП.