Про місцеві податки та збори

ГО «Миколаївщина - надійний партнер» на основі статистичної інформації щодо обсягів надходжень до місцевих бюджетів Миколаївської області, наданої Головним Управлінням ДФС у Миколаївській області, провела аналіз податкової бази місцевих бюджетів та тенденції її розвитку. Вся інформація та порівняння наводяться за перші півріччя 2017 та 2018 років.

Лідери

Левова частка надходжень до місцевих бюджетів області (думаю, що так ситуація є типовою по всій країні) належить до податку та збору на доходи фізичних осіб (ПДФО). У 2017 році його доля серед всіх інших надходжень склала 65,45%, а у 2018 – ще більше – 68,24%.

Подібна картина є актуальною для всіх місцевих бюджетів області – як для обласного центру, міст обласного значення та всіх районів області – ПДФО є найголовнішим джерелом надходжень для місцевих податків. За друге місце «змагаються» єдиний податок та земельний податок з орендною платою за землю.

Так, якщо в 2017 році доля земельного податку та оренди склала 12,94% від загальних надходжень, а єдиного податку – 11,82%, то у 2018 – 11,42% та 11,94% відповідно. Але – це середній показник по всім місцевим бюджетам області, в окремих районах і містах співвідношення цих податків можуть дуже сильно відрізнятися від середньообласного.

Наприклад, в Вознесенському районі земельного податку у 2017 році було забрано в 1,6 рази більше, ніж єдиного, а в Южноукраїнську це співвідношення ще більше – 1:5,27 на користь земельного податку. А ось в Березанському районі навпаки – єдиного податку зібрали у 1,82 рази більше за земельний. Схожа тенденція у вказаних регіонах, хоча трохи з іншими пропорціями, зберіглася і у 2018 році. Четверте місце займає акцизний податок 4,1% у 2017 році, та 3,19% у 2018.

Так виглядають податкові надходження до місцевих бюджетів Миколаївщини у розрізі податків та регіонів у 2017 році:

А так виглядають податкові надходження до місцевих бюджетів Миколаївщини у розрізі податків та регіонів у 2018 році: 

Тренди

Перший тренд – це збільшення надходжень від ПДФО у 2018 році, порівняно з минулим. З 1 мільярда 394 мільйонів до 1 мільярда і понад 700 мільйонів гривень – майже на 307 мільйонів, або на 22%. Це свідчить або про збільшення загального обсягу доходів найманих працівників, як номінальних, так і реальних, бо індекс інфляції за вказаний період менший, або про збільшення кількості легально працюючих працівників. Або і про перше, і про друге одночасно. Всі варіанти, в принципи – позитив.

Другий тренд – зменшення долі земельного податку у загальній сумі надходжень у 2018, порівняно з 2017. Хоча абсолютні цифри збільшилися, процент зменшився. А в деяких регіонах зменшились і абсолютні цифри. В Миколаєві, наприклад, у цьому році зібрали на 10 мільйонів гривень цього податку менше, ніж у минулому році за цей же період. Так саме, менше зібрали і в Первомайську. В той час, по абсолютній більшості районів області спостерігається збільшення зборів цього податку. Причина падіння, на мою думку – перед усім в тому, що немає ладу та порядку у земельних відносинах. Особливо це стосується обласного центру.

Замість того, щоб розглядати заявки на землевідведення швидко та неупереджено, депутати міськради зайняти чварами між собою, та конфліктами з міським головою. Проблеми безпритульних собак відбирає чи не весь час та енергію депутатів. Це призводить до того, що питання землевідведення не вирішуються роками. І виходить, коли всі данні говорять про зростання економіки, пожвавлення підприємницької діяльності, маємо падіння у збиранні податку, який точно, мав би зрости.

Звичайно – 10 мільйонів на півроку в масштабах всього бюджету – це на так вже і багато. Але, як кажуть – 10 мільйонів – туди, 10 мільйонів – сюди – і сотні не має. На капітальний ремонт декількох дахів багатоквартирних будинків точно би вистачило!

Третій тренд – зменшення, як у відсотках, так і абсолютних цифрах акцизного податку. З 4,1% до 3,19% та з 87,4 млн. до 79,6 млн. гривень відповідно, тобто, на 8,93%, майже дев’ять відсотків. Я дуже сумніваюсь, що наше населення так радикально зменшило вживання алкогольних напоїв, цигарок та стало менше їздити – навпаки, статистика стверджує, що кількість автовласників зростає.

Скоріше за все, причиною такого зниження є перехід виробництва та торгівлі підакцизних товарів в тінь. Особливо, після останнього підвищення розміру акцизного збору. Отже, можна прогнозувати, що подальше зростання акцизу призведе, як не дивно, до зменшення надходжень до бюджету від цього виду податку.

Четвертий тренд – зменшення, як у відсотках, так і абсолютних цифрах платні за надання адміністративних послуг. І, хоча, доля у загальному бюджету цієї платні невеличка – 0,5%, але все одне, зменшення надходжень за цієї статті дивує.

Деякі висновки

Інформація, щодо місцевих податків та зборів свідчить про зростання як економіки, так і доходів населення. У питанні збирання місцевих податків є незадіяні резерви – перед усім, йдеться про земельний податок та орендну платню за землю. Без наведення ладу у земельних відносинах, без виведення цього питання з тіні, та знищення можливих корупційних схем у цьому питання, вирішити його буде неможливо. Збільшення розміру акцизу не призводить, як очікувалось, до збільшення надходжень з цього виду зборів – навпаки. Трудова активність мешканців міст та сіл, їх доходи ті прибутки – є основа для бюджетного благополуччя.

Станіслав Мартиросов, заступник голови ГО «Миколаївщина – надійний партнер»