Без мобілізації й виборчої кампанії: що буде після введення воєнного стану

У понеділок Верховна Рада на позачерговому засіданні може проголосувати за введення воєнного стану. Напередодні РНБО схвалила рішення про звернення до парламенту з такою ініціативою.

Це реакція української влади на інцидент в районі Керченської протоки, що стався у неділю, коли російський прикордонний катер протаранив український буксир.

Українська сторона звинуватила росіян у захопленні трьох військових кораблів, на яких перебували 23 військових. Шестеро з них поранені, двоє - у важкому стані.

У ФСБ Росії наполягають, що українські кораблі "здійснили спробу незаконних дій" у межах "територіального моря Росії" й не реагували на вимоги про негайну зупинку.

Реклама

З виступу президента зрозуміло, що про жорсткі обмеження, які передбачає Закон про правовий режим воєнного стану, мова не йде.

Зокрема він запевнив, що негайної мобілізації не буде, але резервісти мають бути напоготові.

А от початок президентської виборчої кампанії, очевидно, перенесуть.

Рішення РНБО

Українська сторона звинуватила російську в акті агресії та заявила про серйозну військову загрозу.

За інформацією начальника Генштабу Віктора Муженка попри те, що це була планова і абсолютна законна морська операція, яка не передбачала жодних військових дій, російські військові кораблі в нейтральних водах Чорного моря застосували зброю на ураження та захопили їх. 

Він також повідомив, що після цієї атаки та захоплення кораблів зв'язок з українськими кораблями втрачений.

Вже в ніч з неділі на понеділок через цю ситуацію екстрено зібралася Рада національної безпеки і оборони України.

За результатами, цей орган схвалив рішення запропонувати ввести воєнний стан строком на 60 діб. 

У зв'язку з цим парламент збереться на позачергове засідання о 16 годині понеділка. Приїде туди і сам президент.

А до цього, вдень 26 листопада, міністр закордонних справ Павло Клімкін та керівництво Міноборони зустрінуться з послами іноземних держав, в тому числі G7 та країн Євросоюзу.

На цій зустрічі вони проінформують дипломатів про ситуацію, а також нададуть аргументи з приводу ініціативи ввести воєнний стан.

Поки без мобілізації

На засіданні РНБО Петро Порошенко повідомив, що отримав сотні дзвінків від учасників АТО та військових, які зараз знаходяться в резерві щодо того, що "вони вже пакують рюкзаки й готові виступати на оборону держави".

"Рішення не передбачає негайної мобілізації. Але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги", - пояснив він.

Та при цьому Петро Порошенко закликав всіх бути напоготові.

Після засідання РНБО Генштаб повідомив, що Збройні Сили України приведені у бойову готовність "повнаˮ. 

Всі підрозділи Міністерства внутрішніх справ переведено на посилену службу.

В Державній прикордонній службі повідомили, що всі підрозділи переведені на посилений режим несення служби по всій ділянці українського кордону.

Там ВВС News Україна пояснили, що вже посилили резерви відомства, морська охорона кордону у повній готовності до виконання завдань.

Що стосується обмежень при перетині кордону, то їх готують ввести вже після відповідного рішення парламенту.

"Скоріше всього, для громадян України ніяких обмежень не буде. Проте будуть обмеження для певних категорій громадян Росії", - пояснили в прес-службі відомства.

Тимчасові обмеження

В умовах воєнного стану повністю забороняється проведення страйків.

Військове командування отримує право порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо "вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності та територіальній цілісності, життю громадян".

Під час воєнного стану може бути запроваджена комендантська година - тобто заборона перебування на вулицях в певний час доби без спеціальних дозволів.

Може вводитися особливий режим в'їзду та виїзду з території, на котрій запроваджено воєнний стан, а також обмежено рух транспортних засобів та свобода пересування як громадян України, так і іноземців.

В Міністерстві інфраструктури повідомили BBC News Україна, що наразі обмеження з рухом вантажного транспорту є, але вони пов`язані виключно з погодними умовами. 

"Ніяких інших обмежень немає", - повідомив міністр Володимир Омелян.

Разом з тим, за його словами, міністерство знаходиться в стані підвищеної готовності виконати всі рішення РНБО та уряду щодо обмеження руху транспорту або переорієнтації напрямків у разі, коли вони будуть схвалені. 

"Міністерство інфраструктури готує відповідні пропозиції, вони будуть розглянуті на нараді за участі керівництва "Укравтодору", "Укрзалізниці", Адміністрації морських портів, "Укрпошти", аеропортів та інших. Вже посилено заходи безпеки та кіберзахист на критичних об'єктах інфраструктури", - додав пан Омелян.

Що з виборами?

Наступні вибори президента України мали б відбутися 31 березня 2019 року. А виборча кампанія мала стартувати 31 грудня 2018 року. Саме з цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів.

Після того, як депутати проголосують за воєнний стан, очевидно, ці терміни будуть порушені.

Згідно з законодавством, протягом воєнного стану не можна змінювати Конституцію України і Криму, проводити вибори президента та парламенту України, а також органів місцевого самоврядування. Так само забороняється проводити всеукраїнський і місцевий референдуми.

Тому якщо зараз введуть воєнний стан, то він триватиме до кінця січня 2019 року. А значить виборча кампанія 31 грудня вже не розпочнеться, що може вплинути і не термін проведення президентських виборів.

Депутат від Блоку Петра Порошенка та перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко заявила, що попри всю цю ситуацію вибори відбудуться.

"А вибори будуть. Воєнний стан не означає автоматичного скасування виборів. Порошенко точно не боїться Путіна. Виборів тим більше не боїться", - написала вона на своїй сторінці у Facebook.

Робота ЗМІ

За законом, на час дії воєнного стану військове командування отримує повноваження щодо контролю підприємств зв'язку, видавництв, телерадіоорганізацій та навіть театрів.

Воно може використовувати радіостанції, телецентри та друкарні для військових потреб і проведення роз'яснювальної роботи серед військ і цивільного населення.

Військові можуть заборонити роботу аматорським радіостанціям та передачу інформації через комп'ютерні мережі.

Однак, поки влада лише закликає користуватися офіційними джерелами інформації.

"Агресивні дії Росії на морі супроводжуються активним поширенням дезінформації. Просимо вас користуватися тільки офіційними джерелами інформації та не поширювати факти, не підтверджені офіційними спікерами уповноважених органів влади", - йдеться в заяві Міністерства інформаційної політики.

Банківська система

Під час засідання РНБО голова Національного банку Яків Смолій повідомив, що рішення про воєнний стан не вплине на роботу банківської системи.

"Банківські відділення і офіси будуть працювати у звичайному режимі. Рішення не вплинуть на роботу банків", - сказав пан Смолій. 

У понеділок в прес-службі НБУ повідомили BBC News Україна, що там збирають зустріч з керівниками 40 найбільших банків для обговорення роботи в умовах режиму воєнного стану.

"Національний банк не бачить ризиків для безперебійної роботи банківського сектору у разі запровадження воєнного стану. Ліквідність банківського сектору становить близько 75 млрд грн, що є достатнім для його належного і безперебійного функціонування", - наголосив керівник НБУ Яків Смолій.

Відтак, Національний банк не має підстав для запровадження адміністративних заходів на грошово-кредитному та валютному ринках.

"Також ми продовжуємо уважно слідкувати за розвитком ситуації на валютному ринку та готові здійснювати валютні інтервенції у разі потреби, щоб не допускати різких "стрибків" курсу під тиском психологічних чинників", - додав пан Смолій.

За його словами, Нацбанк має для цього достатньо ресурсів та інструментів. Наразі обсяг міжнародних резервів сягає 17,8 млрд доларів.

Напередодні прем'єр Володимир Гройсман запевнив: все, що стосується економічної стабільності - буде зроблено.

Оксана Тороп, BBC Україна