Перетворили на військовий плацдарм: Як окупанти знищують заповідний острів Джарилгач

люстративне фото острова Джарилгач

Вже більше року острів Джарилгач Херсонської області знаходиться в окупації. Російські військові фактично знищують унікальну природу острова. Роблять вони це у різний спосіб: штучно зʼєднали острів з материком, облаштували там військові полігони, мінують цю територію та влаштовують там «сафарі» на тварин. Через такі дії окупантів – під загрозою знищення опинився весь рослинний й тваринний світ заповідної зони.

Як впливає окупація на заповідну територію острова Джарилгач? Скільки часу потрібно буде для її відновлення й наскільки це складно буде зробити, зʼясовували «НикВести».

ОСТРІВ СТАВ ВІЙСЬКОВИМ ПЛАЦДАРМОМ РОСІЯН

Довоєнний Джарилгач був одним з найпопулярніших місць відпочинку серед туристів. Цей острів називали «українськими Мальдівами» за його дзеркально чисту воду, білий пісок та дику природу. Щороку острів приймав до 60 тисяч туристів за сезон. Однак, на відміну від окупованого зараз Кінбурнського півострова, Джарилгач не заселений людьми. На острові є лише адміністративна будівля Національного природно парку «Джарилгацький», декілька маяків, сезонне кафе, кілька бунгало та альтанок. Тому найцінніше, що має острів – свою унікальну флору та фауну.

Сьогодні окупанти перетворили це заповідне місце на військовий плацдарм. У травні 2023 року вони штучно з'єднали Джарилгач з материковою частиною Херсонської області, повідомили в Генеральному штабі ЗС України. Фактично окупанти перекрили піском Лазурненську промоїну. Такі дії рф «мають вкрай негативні наслідки», повідомив у відповідь на інформаційний запит «НикВести» перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький. Через перекриття протоки зникла циркуляція води між Джарилгацькою затокою та Чорним морем, пояснив він. Це призведе до погіршення якості води в затоці та негативно вплине на червонокнижні види дельфінів, які мешкають там: афаліни та білобочки. 

Водночас окупанти облаштували на Джарилгачі військовий полігон. Саме через сухопутний «міст» росіяни перекидають туди свою техніку та особовий склад. На полігоні окупанти готують щойно мобілізованих солдатів, повідомили в Генштабі ЗСУ.

Фото з дрона: розміщення військових рф на острові Джарилгач

Такі дії окупантів «неминуче призведуть до руйнування екосистем острова», каже «НикВести» перший заступник міністра Олександр Краснолуцький. «Піщані ґрунти, з яких переважно утворений острів, не стійкі до витоптування, проїзду техніки, а тим паче військових дій. Усе це завдає суттєвої шкоди природі», пояснив він.

1600 ГЕКТАРІВ ЗАПОВІДНИКА ЗНИЩИЛА ПОЖЕЖА

Через бойові навчання росіян на острові виникла масштабна пожежа, повідомила у коментарі «НикВести» директорка Нацпарку «Джарилгацький» Ірина Сабашенко.

«Якщо вони проводять навчання, то як раз може ставатися загоряння сухої поверхні ґрунту, рослинного покриву. Я взагалі не памʼятаю, щоб за останні 15 років на острові були пожежі — їх не було, якою б спекотною не була літня погода», – розповіла директорка.

Пожежа, каже вона, почалася на початку серпня і не вщухала близько тижня, про що свідчать супутникові знімки. Вони залишаються єдиним достовірним джерелом інформації про стан природи Джарилгача, допоки острів під окупацією. За ці дні пожежа знищила 1600 гектарів заповідної зони, зокрема рослини, які занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Пожежі на острові Джарилгач, супутниковий знімок Sentinel Hub

«Найсумніше – згоріли наші найцінніші ділянки острова: саме ботанічний заказник, де ростуть наші червонокнижні рослини», – пояснила вона та додає, що попередньо збитки від цієї масштабної пожежі сягають мільярдів гривень. 

В який термін вдасться відновити рослинний світ Джарилгача – наразі невідомо, розповіла Ірина Сабашенко. Говорити про терміни можна буде лише після деокупації острова, побачивши та дослідивши масштаби вигорання рослин, пояснила вона: «Якщо рослинність буде знищено і вже не буде від чого відновлюватись, то, звісно, звідки їй там знову зʼявитися». 

«САФАРІ НА ДИКИХ ТВАРИН»

Реклама

Однак від дій окупантів потерпає не тільки рослинний, але й тваринний світ острова. Ще у травні 2023 року міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілецький повідомив, що окупанти готують на Джарилгачі «сафарі на диких тварин». 

«Спостерігати за цією територією ми можемо лише зі супутника, але судячи з тих «реєстраційних» документів можна припустити, що окупанти планують зробити таке собі сафарі на диких тварин. На нашу думку, такі дії є абсолютно незаконними, злочинними. Ці факти не можуть залишитися без уваги наших міжнародних партнерів», – сказав Руслан Стрілецький.

Річ у тому, що окупанти зареєстрували Національний природний парк «Джарилгацький» за російським законодавством, пояснює «НикВести» директорка Нацпарку Ірина Сабашенко. Тепер згідно з ним на заповідній зоні дозволяється мисливство та полювання. 

«Я, звісно, сподіваюсь, що з тваринами все добре, але враховуючи їх варварські дії, очікувати можна все, що завгодно. Насправді невідомо, чи є ще взагалі тварини на острові», – каже директорка Нацпарку.

Фактично доля тварин на острові наразі досі залишається невідомою. Так само як і питання заселення цієї території новими тваринами, у разі, якщо після деокупації зʼясується, що окупанти вбили левову частку тварин, пояснює Ірина Сабашенко.

«Ви ж розумієте, якщо там вже немає тих популяцій тварин, то незрозуміло, чи потрібно їх завозити туди знову. Чи буде той рослинний покрив придатний для їх існування? Тварини, які там мешкали, звикли до певного клімату, до певного харчування. Наскільки швидко усе це відновиться, для того, щоб можна було заселити туди тварин, – ще питання», – розповіла вона. 

ТРИВАЄ ПІДРАХУНОК ЗБИТКІВ ДЛЯ РЕПАРАЦІЙ 

Назвати завдані російськими окупантами збитки унікальній природі Джарилгача поки не можуть ані в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, ані в Національному природному парку «Джарилгацький». Насамперед, як пояснили в коментарі «НикВести» Олександр Краснолуцький та Ірина Сабашенко, це повʼязано з відсутністю доступу до окупованого острова. Однак зараз для розрахунку збитків триває збір інформації зі супутникових знімків. Усі ці дані працівники Нацпарку передали до Херсонської обласної прокуратури та Офісу генерального прокурора, розповідає його директорка Ірина Сабашенко. За її словами, прокуратура вже відкрила кримінальне провадження.

«Це все робиться для того, щоб потім отримати репарації», каже директорка Нацпарку, адже ці кошти беззаперечно знадобляться для відновлення унікальної природи острова. Першочергово, додає вона, потрібно буде розмінувати територію Джарилгача. 

«Один з найперших заходів з відновлення екосистем острова – це розмінування території, вивезення решток російської воєнної техніки. Це основний запит з яким ми зверталися до департаменту екології (Херсонської ОВА, – прим.). Адже все залежить від того, наскільки швидко розмінують цю територію. Казати зараз про якось туристичні маршрути, про відвідування острова туристами, звісно, немає сенсу. Попереду важка праця з відновлення острова, адже відвідувати його буде взагалі небезпечно», – повідомила Ірина Сабашенко.

РОСІЯ ВІДПОВІДАТИМЕ ЗА СКОЄНІ ЕКОЗЛОЧИНИ 

Наразі відомо, що Міжнародний кримінальний суд не розглядатиме справи щодо екологічних злочинів окупантів, повідомила «НикВести» координаторка Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України, народна депутатка Олена Криворучкіна. Однак, стверджує вона, штаб дослідив досвід інших країн з відшкодування екологічних збитків.

«Скоріш за все, це буде компенсаційна комісія, яка розглядатиме екологічні злочини. Така комісія буде створена одноразово для вирішення цих питань. Ці злочини не залишаться поза увагою світової спільноти, але це не буде міжнародний суд», – сказала Олена Криворучкіна.

Координаторка Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України, народна депутатка Олена Криворучкіна

Однак компенсаційна комісія почне свою роботу тільки після вже сформованої доказової бази екологічних злочинів рф. Для цього, зокрема й працює Оперативний штаб при Держекоінспекції, каже його координаторка Олена Криворучкіна.

«Штаб працює з 1 березня 2022 року. Ми займаємося питанням фіксації екологічних злочинів окупантів, але, звісно, маємо обмеження щодо тимчасово окупованих територій», – каже вона та додає, що штаб також співпрацює з Міністерством оборони України, Службою безпеки України та Офісом Генерального прокурора України.

Проте усі дані щодо збитків та обсягів шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду Джарилгача, наразі лише орієнтовні, каже Олена Криворучкіна. А повноцінне дослідження екологічних злочинів росіян можливе лише після деокупації та розмінування території острова.

Вже після цього при обласній військовий адміністрації буде створено комісію із залученням відповідних спеціалістів, яка вже детальніше вивчатиме заподіяну Джарилгачу шкоду та обсяги збитків, повідомила Олена Криворучкіна. Усю сформовану комісією доказову базу перевірятиме Офіс Генпрокурора та Держекоінспекція, а надалі – розглядатиме компенсаційна комісія, яка й прийматиме рішення щодо репарацій. 

Однак для більш обʼєктивної оцінки Оперативний штаб намагається залучити до процесу дослідження екозлочинів міжнародну спільноту, розповіла Олена Криворучкіна. Головна ідея – створити незалежну екологічну моніторингову місію. Однак, на жаль, цей процес наразі триває досить повільно, каже вона. 

«Це б допомогло нам створити обʼєктивну доказову базу для міжнародних судів (компенсаційних комісій, – прим.). Тому що це вже будуть не наші висновки, не висновки Держекоінспекції, а незалежне оцінювання, що підвищує фактор обʼєктивності», – пояснила координаторка. 

Довоєнний острів Джарилгач

Водночас вже зараз міжнародні партнери висловлюють готовність долучити своїх спеціалістів до процесу дослідження Джарилгача після деокупації острова, каже Олена Криворучкіна. Це, зокрема IMPEL, ОБСЄ та ЮНЕП (програма ООН з охорони навколишнього середовища, – прим.). 

«Міжнародні донори дійсно готові нам допомогти. Справа у тому, що якщо ми хочемо відновити будинок, дорогу чи ще якийсь інфраструктурний обʼєкт, то тут усе просто: є гроші, є відновлення. Але якщо ми кажемо про відновлення таких складних обʼєктів з точки зору біорізноманіття та природної значущості, як Джарилгач, то ми не можемо ані визначити конкретний обсяг коштів, ані, на жаль, визначити тривалість відновлення. Тому знищення таких природних обʼєктів – це більш кричуще, ніж знищення інфраструктурних обʼєктів. Але росія безперечно відповідатиме за усі злочини», – розповіла Олена Криворучкіна.

Як бачимо, казати про суму завданих заповідному Джарилгачу збитків ще зарано. Проте вже зараз супутникові знімки показують масштаби екологічної катастрофи, що виникла внаслідок пожежі через присутність на острові російських військ. Однак побачити масштаби усіх екологічних злочинів рф на острові можливо буде лише після його деокупації. Наразі ж влада на всіх рівнях збирає інформацію про стан справ на острові з усіх ймовірних джерел для того, щоб надалі якнайскоріше отримати від росії репарації.

Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації, що реалізує проєкт «Підтримка активних громадян під тиском в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу

Бойченко Юлія, «НикВести»