Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії на тлі повномасштабної війни

Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії. Фото: Behind Blue Eyes

Благодійний проєкт Behind Blue Eyes випустив подкаст з розмовами дітей з прифронтових і деокупованих сіл України про їхнє повсякдення та мрії — The Blue Eyes Podcast. Героями двох епізодів стали 10-13 річні діти з селищ Миколаївської області.

Про це повідомляють автори проєкту.

Для першого сезону подкасту два епізоди були записані наприкінці листопада 2023 року у селах Лупареве, Трудолюбівка, Першотравневе, Нововасилівка (входять до Снігурівської міської громади) Миколаївської області. Подкаст записувався в різних локаціях та за різних умов: у фургоні Behind Blue Eyes, в гостях одного з героїв проєкту, в школі, де не було світла через відключення тощо. У Снігурівці ж розмови записувалися здебільшого у шкільному сховищі, адже одразу після зустрічі з дітлахами, оголосили ракетну небезпеку.

Епізоди з Миколаївщини виділяються серед решти темами про рідну мову та про дім, зазначають автори проєкту.

— Зараз у війні я стараюся більше переходити на українську мову, бо я хочу розмовляти своєю рідною мовою, а не російською, яка вбиває людей. У мене воює дядя на війні, і він розмовляє українською, і я хочу якось його підтримувати, — розповіла одинадцятирічна Мілана з села Лупареве.

Питання рідного дому важливе і складне для мешканців Снігурівки, оскільки багатьом довелося покинути село на час окупації, хтось переживав її тут, а до когось лихо торкнулося після катастрофи на Каховській ГЕС.

— Спочатку я переживала окупацію, потім начало топити — це дуже сумно. Просто спочатку ми радувалися,... а потім за одну ніч прийшла вода на пів города, потім за день вона вже була у нас в дворі. Я це все бачила. Ми тоді збирали речі, їхали, просто як після окупації. Я більше не хотіла покидати будівлю свою, і знову уїжджати з дому. Я навіть думала і боялася, що вода не піде, — розповіла 10-річна Поліна.

На філософські питання про те, для чого ніколи не пізно і чого бракує цьому світу Мілана відповіла, що «чесності мабуть що, і справедливості, тому що деякі люди, які живуть в Україні підтримують Росію», адже знає про такі випадки у своєму селі. А одинадцятирічний Микита з Лупаревого впевнений, що світу бракує щастя:

— Тому що в нас почались доволі часто війни, і я хочу, щоб війни ці прекратилися на дуже довгий час, — сказав він.

На думку дітей ніколи не пізно йти до своєї мрії, робити помилки, подорожувати, збиратися з друзями чи родиною, а ще — бути дитиною.

Традиційними для The Blue Eyed Podcast є питання про майбутнє та мрії. Микита у першу чергу уявляє майбутнє свого квітучого села, де з’являться багато визначних місць, які приваблюватимуть туристів, а ще — пам’ятників про війну, як нагадування про те, як захищали це село. Десятирічна Поліна з села Нововасилівка планує навчатися на дизайнера інтер’єрів, Настя (10 років, Снігурівка) хотіла б поїхати в Дубаї, а Василіса (10 років, Снігурівка) вже уявляє життя в своєму улюбленому місті — Одесі. Мрія ж в дітей на всіх одна, аби скоріше закінчилася війна.

Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії. Фото: Behind Blue Eyes

Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії. Фото: Behind Blue Eyes

Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії. Фото: Behind Blue Eyes

Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії. Фото: Behind Blue Eyes

Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії. Фото: Behind Blue Eyes

Діти з Миколаївщини розповіли у подкасті про своє повсякдення та мрії. Фото: Behind Blue Eyes

The Blue Eyed Podcast доступний на платформах Spotify, Apple Podcast, Megogo, YouTube, Google Podcast.

Дізнатися більше про проєкт Behind Blue Eyes можна на його сторінці в Instаgram, а також на офіційному сайті.

Раніше Behind Blue Eyes опублікував світлини авторства дітей разом із їх історіями.