Освітня омбудсменка пропонує підвищити штрафи за булінг до ₴10 тис.

Освітня омбудсменка впевнена, що штраф за булінг треба підвищити до 10 тисяч гривень. Ілюстративне фото: Shutterstock

Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає чинні штрафи за булінг в Україні недостатніми та такими, що не виконують стримувальної функції. На її думку, розмір штрафу треба підвищити до десяти тисяч гривень.

Про це вона заявила в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

За словами Лещик, нинішній штраф у 850 гривень не є відчутним ні для батьків, ні для педагогів. Вона навела приклад, коли під час розгляду випадку булінгу учень-кривдник запропонував одразу компенсувати шкоду грошима, що, на її думку, свідчить про знецінення покарання навіть серед дітей.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

— Я вважаю, що штраф має бути підвищений. Це буде стримуючий механізм. Бо сьогоднішній розмір у 850 гривень для зарплати батьків та вчителя — не критичний. Моя позиція, що це має бути орієнтовно 10 тисяч гривень, — наголосила омбудсменка.

Водночас Лещик підкреслила, що фінансове покарання має застосовуватися у комплексі з іншими заходами протидії булінгу. Зокрема, важливо працювати з сім’ями, адже насильницька поведінка часто формується в домашньому середовищі та переноситься дитиною до школи.

Окрему увагу омбудсменка звернула на необхідність посилення психологічної підтримки в закладах освіти. За її словами, шкільні психологи перевантажені: одна ставка розрахована на 700 дітей, а в школах із понад тисячею учнів додаткові ставки часто не передбачені. До того ж фахівці змушені витрачати значну частину часу на звітність, що унеможливлює повноцінну роботу з дітьми.

Коментуючи судову практику, Лещик зазначила, що у 2024 році близько 20% справ про булінг не були розглянуті через сплив тримісячного строку. В інших випадках суди обмежуються попередженнями або вибаченнями, а частина справ взагалі не доходить до розгляду — зокрема через помилки в документах або рішення батьків перевести дитину до іншого закладу освіти. Також, за її словами, керівники шкіл не завжди повідомляють поліцію про факти булінгу.

— Тому що досить часто батьки просто переводять дитину в іншу школу чи в інший клас. І не хочуть далі доводити свою правоту в питанні булінгу. Бо це — стрес для дитини та додаткові витрати для батьків. І ті, хто здійснює булінг, залишаються непокараними, — впевнена Надія Лещик.

Освітня омбудсменка підтримує законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді, який передбачає продовження строку розгляду справ про булінг у судах з трьох місяців до одного року. Водночас вона зазначає, що ця ініціатива вирішує проблему лише частково.

Щодо надання Службі освітнього омбудсмена повноважень на позасудовий розгляд адміністративних справ і накладення штрафів, Лещик зауважила, що реалізація цієї ідеї наразі ускладнена через необхідність внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.