Як пережити самоізоляцію та не зʼїхати з глузду — шість порад для свідомих і самотніх від соціального психолога Олега Покальчука

Як коронавірус впливає на психіку

Сам собою — ніяк. Коронавірус — сильний стресовий подразник, який посилює існуючі неврози, іпохондрію, параноїдальну поведінку. Нічого нового, крім того, що у людини вже є в голові, коронавірус не викликає. Динаміка перебігу цих неврозів залежить від того, наскільки житлові умови людини та її темперамент відповідають вимогам самоізоляції.

Якщо спиратися на прогнозовану динаміку розвитку епідемії в Європі, у нас істеричні настрої почнуть зростати приблизно за два тижні. Розбалувана пострадянська ментальність українців вже втратила навички виживання за будь-яких обставин, але ще не набула європейського рівня самодисципліни та взаємопідтримки. Особливо це стосується підтримки громадянами урядів своїх країн і довіри до них.

Як впоратися з почуттями небезпеки, невизначеності та тимчасовим обмеженням свободи

Почуття невизначеності базується на традиційній недовірі українців до будь-якої влади. Щойно влада починає запевняти, що все добре, одразу починається паніка. Це наша національна особливість. Єдина порада у цій ситуації — не шукати визначеності довкола, а займатися будь-якою фізичною діяльністю, результати якої можна чітко визначити.

Почуття небезпеки — більш серйозне базове явище. Наприклад, на війні перші три дні кожному солдату здається, що всі кулі та снаряди летять особисто в нього. Із часом масштаб реальної небезпеки стає зрозумілим. Зараз подібна ситуація — фактори ризику і запобіжні засоби прості та зрозумілі. Для тверезої оцінки ситуації потрібен час.

Обмеження свободи — явище, з яким вперше зіткнулося покоління людей, які виросли або навіть народилися в умовах свободи. Вони її не цінували, однак виявилося, що обставини можуть швидко змінитися. Молодь буде нервувати. Для старших людей це певна незручність, але не психологічна травма — вони «і не таке бачили».

Як відволіктися і перезагрузитися, коли кінотеатри, бари та ресторани зачинені

Найкраще, що можна зробити на карантині, — навести лад у власній голові. Невротична сучасна людина панічно боїться залишатися сама. Її навчили, що це погано, що єдиний критерій якості життя — похвали інших. В результаті багато людей порожні всередині. Саме час спробувати це змінити.

Як втримати вдома літніх батьків, які не хочуть дотримуватись ізоляції

Літні люди не можуть змінити свою звичну поведінку. Такі прохання, на їхню думку, означають, що вони вже ні на що не здатні, майже інваліди. Подібні обмеження для них — психологічна травма. Їх потрібно попереджати, пояснювати, просити, але не забороняти. Якщо на їхньому маршруті немає очевидних ризиків, нехай ідуть. Стреси знижують імунітет, який зараз має бути сильним.

Як не стати панічним скуповувачем гречки та туалетного паперу

Купівельні сплески — це прояв архаїчної поведінки, фетишизму. Люди купують речі, підсвідомо вважаючи, що вони захистять їх як амулети. Психологія шопінгу базується на цьому ж. Чим менш впевнена в собі людина, тим більше вона хоче купити собі впевненості. Зараз маємо справу зі сплеском істероїдної поведінки.

Чому може навчити пандемія

Ми можемо навчитися розрізняти небезпеку, загрозу і ризик. Небезпека — це те, що ви бачите на власні очі, що насувається на вас просто зараз. Небезпека завжди говорить про очевидне.

Загроза — це ймовірність небезпеки. При загрозі ви володієте ситуацією, можете віддалитися або наблизитися, не дати загрозі перетворитися на небезпеку. Загрози — це можливість потренуватися.

Ризик повʼязаний з вашою особистою поведінкою. Ви можете визначати, яким він буде — більшим або меншим.

Ці поняття треба розрізняти, щоб не стати жертвою маніпуляцій і залякувань з боку ЗМІ чи оточуючих.

Марія Жартовська, TheBabel