Головний у країні з економічних злочинів: хто очолить Бюро економічної безпеки?

На початку 2021 року Верховна Рада вирішила виконати «домашнє завдання» МВФ та ЄС і проголосувала за створення в Україні принципово нового правоохоронного органу – Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Цей орган має стати єдиним, який буде розслідувати злочини, пов'язані з економікою.

На створенні БЕБ наполягали не лише міжнародні кредитори. Перезавантажити правоохоронну систему роками вимагав і бізнес. Підприємці втомилися від численних рейдів правоохоронців, які в народі прозвали «масками-шоу». Головними «акторами» там були працівники податкової міліції, поліції чи навіть Служби безпеки України.

Часто правоохоронців звинувачували в хабарництві, тиску, шантажу, блокуванні роботи підприємств шляхом вилучення серверів, обладнання або виклику на допит усіх працівників підприємства в один день.

Бюро економічної безпеки повинно працювати інакше – віддавати перевагу запобіганню злочинам та аналітиці. Перед цим новостворене бюро має отримати керівника.

ЕП проаналізувала, які вимоги держава встановила до майбутніх кандидатів та хто може очолити відомство.

Про конкурс

У червні в Україні почався конкурс з обрання керівника БЕБ. На адресу конкурсної комісії надійшло 59 заяв. Серед кандидатів – колишній та нинішній голови ДФС, ексдепутати, працівник НАБУ, член наглядової ради Нацбанку.

Законодавці прописали для кандидатів на посаду низку жорстких умов.

Головою БЕБ зможе стати громадянин України, якому виповнилося 35 років. Він повинен мати вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за спеціальністю не менше десяти років, з яких п'ять років – на керівних посадах у державних органах або на приватних підприємствах.

Заборонено бути головою БЕБ людям, що мають непогашену та незняту судимість за кримінальні правопорушення, яких притягали до відповідальності за корупцію. Не можуть претендувати на посаду голови БЕБ також ті, хто не подав електронної декларації, має заборгованість із сплати аліментів або не пройшов спеціальної антикорупційної перевірки.

Ухвалюючи закон про створення бюро, депутати не підтримали правку, яка б забороняла працювати в новоствореному органі колишнім працівникам податкової міліції, зокрема – очолювати службу.

Конкурс матиме кілька етапів. Наразі завершився перший з них – подання заяв.

Наступним етапом стане тестування на знання законодавства. Потім кандидати, які наберуть прохідний бал, виконають практичні завдання. Питання для них мають опублікувати на сайті уряду не пізніше, ніж за десять днів до заходу.

Останній етап конкурсу – співбесіда з кандидатами. За її підсумками конкурсна комісія обере трьох претендентів, яких подасть прем'єр-міністру Денису Шмигалю. Останній ухвалить остаточне рішення.

Обрання керівника бюро може затягнутися, якщо жоден з кандидатів на голову БЕБ не задовольнить уряд. Тоді буде оголошений повторний конкурс, і всі охочі знову зможуть узяти в ньому участь.

До конкурсної комісії входять дев'ять осіб: по три представники від РНБО (тобто від президента), Верховної Ради та Кабміну. Очолює комісію колишній міністр розвитку економіки, а нині позаштатний радник заступника голови Офісу президента Тимофій Милованов.

Провести конкурс та обрати голову БЕБ мають до 25 вересня 2021 року. З цього дня бюро повинне запрацювати, а наступного дня Державна фіскальна служба, зокрема й податкова міліція, мусять припинити своє існування.

Хто ймовірні кандидати

Донедавна серед імовірних претендентів на посаду голови БЕБ називали голову парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

Однак в останній день подання документів він повідомив, що не братиме участі в конкурсі.

— Свою місію бачу в тому, щоб закінчити реформу ззовні, не допустити до керівництва БЕБ корупціонерів, що себе дискредитували, і нарешті перестати опускати очі у відповідь на питання, що у вас з митницею, нелегальною горілкою, тютюном, пальним та скрутками, до яких ніколи не доходять руки, – пояснив він.

Це офіційна версія. За словами ж співрозмовників ЕП у фінансовому комітеті, Гетманцев хотів позмагатися за посаду, але не отримав згоди Офісу президента, а без такої підтримки депутат вирішив не брати участь у конкурсі.

Джерела ЕП наголошують, що причина – у «складних відносинах» голови комітету з очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком. «Вони вже не приховують ворожнечі. Недавно Гетманцев у присутності інших голів комітетів, говорячи про Єрмака, пожартував: «Не може керівник мережі кіосків керувати країною», – каже один із співрозмовників ЕП.

Хто ще претендує на посаду голови БЕБ?

Вадим Мельник

Чинного голову Державної фіскальної служби співрозмовники ЕП в парламенті називають одним з найбільш вірогідних кандидатів на посаду голови БЕБ.

Мельнику 49 років, з яких 14 він провів на службі в Податковій міліції. Звідти згодом перевівся на посаду керівника головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС.

У 2016 році він пішов з роботи у ДФС та протягом кількох років займався науково-викладацькою діяльністю в Університеті ДФС України та Сумському державному університеті.

У грудні 2020 року він повернувся в ДФС, вигравши конкурс на посаду голови цього відомства. До цього фіскальну службу протягом трьох років очолювали керівники із статусом «в. о.» та «т. в. о.».

Ідучи на конкурс на голову ДФС, Мельник розумів, що цьому відомству залишилося працювати лічені місяці. На той момент парламент уже ухвалив закон про створення БЕБ у першому читанні та готувався до голосування в другому.

Пізніше чиновник пояснював, що одним з мотивів обійняти посаду голови відомства, що ліквідовується, є здобуття репутації, необхідної для працевлаштування в БЕБ. Цей же мотив він намагався донести й рядовим працівникам ДФС.

Мельник наголошував, що забороняти працівниками ДФС працевлаштовуватися в БЕБ неправильно.

— Ідеї щодо штучного обмеження працевлаштування працівників ДФС у Бюро економічної безпеки – хибні. Не можна дискредитувати людину, не пред'являючи їй жодного порушення. У нас працюють професіонали, – заявляв він.

У разі перемоги в конкурсі Мельник може працевлаштувати в БЕБ нинішніх працівників ДФС, які активно працюють над створенням необхідної для цього репутації. Принаймні – в очах Офісу президента.

ДФС розгорнула шалену активність. Її керівник запевняє, що відомство відмовилося від моделі закритої інституції та здійснення фіскального тиску на бізнес. У квітні 2021 року був створений Офіс ефективної взаємодії з бізнесом.

Відомство звітує про рекордні партії конфіскованих «тіньових» цигарок, мільярдні відшкодування несплачених податків на газовому ринку, гучні перевірки АЗС Glusko та блокування сайтів, що торгують підакцизним товаром.

У травні ДФС провела десятки обшуків на комунальних підприємствах Києва. Медіа пов'язали це з напругою між Офісом президента та міським головою столиці Віталієм Кличком. Останній назвав це «атакою на місцеве самоврядування».

— Правоохоронці та податківці буквально «кошмарять» столичну владу. Такого не було в Україні навіть у махрові часи Януковича! Це тиск на столичну владу і придушення місцевого самоврядування. Тиск на мене, – обурювався він.

Мельник не побачив жодного політичного підтексту в роботі ДФС в унісон з бажаннями Банкової.

— Якщо вам чи комусь зручно багатомільйонні перекази коштів бюджету столиці фіктивним суб'єктам, які жодних робіт не виконували, вважати політикою – вважайте! Я вважаю це злочином, – відхрещувався Мельник.

Олександр Данилюк

Олександра Данилюка можна назвати старожилом української політики. Він працював на високих посадах при трьох президентах та здобув позитивну репутацію серед міжнародних кредиторів України.

З 1995 року Данилюк працював у компаніях «Альфа капітал», Western NIS Enterprise Fund, McKinsey&Company та Rurik Investment у Лондоні, Люксембурзі та Москві.

На державну службу прийшов у 2010 році, коли очолив Координаційний центр з впровадження економічних реформ при Адміністрації президента Віктора Януковича.

Після Революції гідності Данилюк працював в адміністрації Петра Порошенка, а у 2016 році очолив Мінфін. Саме під час його каденції держава націоналізувала Приватбанк. У 2018 році Данилюка відправили у відставку.

Під час виборчої кампанії Володимира Зеленського Данилюк співпрацював із «ЗеКомандою», а після виборів став секретарем РНБО. Щоправда, ненадовго – лише на три місяці.

Співрозмовники ЕП зазначають, що призначення Данилюка на посаду голови БЕБ – доволі ймовірний сценарій, оскільки на його кандидатурі можуть наполягати міжнародні кредитори України.

Василь Горбаль

Почесний президент Укргазбанку та колишній «регіонал» Василь Горбаль теж подався на конкурс на посаду голови БЕБ.

З початку 1990-х років Горбаль працював у банківській сфері. У 1996 році став заступником голови правління Укргазбанку, а пізніше – його власником.

З 2002 року обирався депутатом Верховної Ради. У парламенті Горбаль просидів три скликання: з четвертого по шосте. З 2005 року був членом Партії регіонів.

У 2010 році Янукович призначив Горбаля головою Львівської ОДА. У 2013-2014 роках він був радником секретаря РНБО.

Наразі Горбаль входить до Ради Нацбанку – утретє в житті (до цього він був членом ради у 2003-2005 роках та 2007-2014 роках). Він також працює радником міністра фінансів Сергія Марченка.

Микола Катеринчук

У конкурсі на посаду голови БЕБ бере участь ще один ексдепутат – Микола Катеринчук. Уперше в парламент він потрапив у 2002 році, після чого увійшов до фракції «Наша Україна».

Під час Помаранчевої революції оскаржував у Верховному суді результати виборів президента, відповідно до яких переможцем визнали Віктора Януковича.

У 2007-2012 роках пройшов до Верховної Ради шостого скликання, де працював заступником голови комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

На дострокових виборах міського голови Києва у 2008 році Катеринчука звинувачували в підіграванні тодішньому керівнику столиці Леоніду Черновецькому.

Катеринчук пішов на вибори, не погодивши свою кандидатуру з парламентською коаліцією. Більше того, УП виявила, що в списках його партії «Європейська платформа» були родичі людей, які йшли за списками партії Черновецького.

З 2014 року Катеринчук працював юридичним радником у компанії «Катеринчук, Моор та партнери».

Сергій Солодченко

Ще один експодатківець, який претендує на посаду голови БЕБ, – Сергій Солодченко. Він виконував обов'язки голови ДФС у березні-листопаді 2020 року, до призначення на цю посаду Вадима Мельника.

За короткий час роботи на цій посаді Солодченко говорив про викорінювання корупції з рядів податкової міліції і навіть заборонив фіскалам зустрічатися з бізнесом у неробочий час.

— Наголошую на неприпустимості проявів хабарництва в рядах служби. Якщо треба змінити всіх, я готовий змінити всіх, – заявляв він як в. о. голови ДФС.

Звісно, цим грізним планам не судилося здійснитися: через три тижні після цієї заяви змінили самого керівника ДФС.

Солодченко працював у силових органах податкової з 2002 року. До цього чотири роки служив у луганській міліції.

Після окупації Луганська Солодченка перевели до Києва, у головне слідче управління фінансових розслідувань ДФС. Тоді він встиг «засвітитися» в корупційному скандалі.

У 2015 році журналісти «Наших грошей» виявили, що напередодні переїзду податківця до столиці йому подарували дві земельні ділянки на 16 соток та будинок на 386 кв м (він досі є в декларації чиновника). Крім того, з 1,7 млн грн доходів Солодченка за 2014 рік 1,49 млн грн становили «подарунки, призи та виграші».

До слова, в останній декларації кандидат на посаду голови БЕБ вказав подарунок у негрошовій формі на 250 тис грн. Щоправда, отримувачем грошей була його дочка.

Володимир Ткаченко

Третій виходець з ДФС, який претендує на посаду голови БЕБ, – Володимир Ткаченко. Він очолює головне управління боротьби з фінансовими злочинами, де працювати Мельник та Солодченко.

У правоохоронних органах Ткаченко працював з 1996 року. До роботи в ДФС очолював Подільський, Дарницький та Святошинський районні управління поліції в Києві. На посаду в ДФС його призначив Солодченко у квітні 2020 року.

Прізвище Ткаченка кілька разів згадувалося в специфічних інтернет-виданнях, які пов'язували його з хабарництвом та «кришуванням» нелегального бізнесу в столиці.

У жовтні 2020 року Ткаченко знову потрапив у скандал. Він нібито брав участь у побитті відпочивальників у селищі Білогородка на Київщині. Цю інформацію поширювала низка анонімних телеграм-каналів.

У цьому селищі Ткаченко має житловий будинок на 86,7 кв м, який він вказав у своїй декларації. Ткаченко також задекларував дві квартири та офіс у Києві, два будинки під Києвом та шість ділянок на Київщині та Кіровоградщині.

* * *

Від того, хто очолить відомство, залежить, стане бюро потужним ресурсом у боротьбі з корупцією чи новим інструментом влади для політичного шантажу і здирництва бізнесу.

Представники бізнесу побоюються, що БЕБ може очолити людина старої системи. Це перетворить реформу розслідування економічних злочинів на просту зміну вивісок, вважають у Єврорпейській бізнес-асоціації (ЄБА).

— Бізнес сподівається, що кандидати із сумнівною репутацією не потраплять на посаду голови такого важливого органу. За експертною оцінкою, це може стати одним із серйозних важелів тиску на прозорий бізнес. Більше того, непрозора реалізація зазначених намірів може завдати нищівного удару по інвестиційній привабливості країни, – наголосила в коментарі ЕП виконавча директорка ЄБА Анна Дерев'янко.

Ярослав Вінокуров, Економічна правда