«Чимало викликів». Як в Україні просувається судова реформа

Найбільш масштабна та комплексна судова реформа незалежної України розпочалася невдовзі після Революції гідності у 2016 році та отримала новий поштовх у 2021 році. Мета реформи — удосконалити систему правосуддя, щоб принцип верховенства права затвердився практично, а судочинство стало ефективним та справедливим. Передусім усе це необхідно, щоб повернути довіру суспільства до судової влади. Та, крім того, задля інтеграції нашої держави до Європейського Союзу. 

Зокрема, одним з етапів судової реформи було завершення оцінки доброчесності кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та оновлення цього органу. А також відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Окремо слід назвати реформу відбору суддів Конституційного Суду України (КСУ). 

Так, оновлена ВРП запрацювала в січні 2023 року, після того, як позачерговий XIX з’їзд суддів за своєю квотою обрав вісьмох її членів. Так відновилась повноважність незалежного конституційного органу суддівського врядування. Нині ж до складу ВРП входять 17 членів. Досі вакантними залишаються чотири посади. Відбір кандидатів на посади членів ВРП здійснюється за допомогою спеціально створеної Етичної ради, яка перевіряє їх на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Проєкт ЄС «Право-Justice» забезпечує експертну та матеріально-технічну підтримку на всіх етапах функціонування цього органу.

ВККС розпочала роботу в червні цього року. Цьому передувала тривала конкурсна процедура за участю міжнародних експертів. Конкурс складався з кількох етапів. Проєкт ЄС «Право-Justice» надавав експертну підтримку Конкурсній комісії у процесі відбору кандидатів на членство у ВККС. Так, Конкурсна комісіяопрацювала 305 пакетів документів кандидатів, провела 61 інтерв'ю, відібрала 32 кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності.

ВРП і ВККС — два основні органи суддівського врядування, які добирають суддів, вносять подання про їх призначення, звільняють та притягують до дисциплінарної відповідальності. 

На момент початку повномасштабного вторгнення ні ВРП, ні ВККС не працювали. Повний склад ВККС був розформований у жовтні 2019 року, а більшість членів ВРП подали у відставку за кілька днів до 24 лютого 2022 року. Так, орган не мав повноважного складу, щоб ухвалювати будь-які рішення. 

Це спричинило чимало проблем, оскільки після активізації бойових дій та окупації окремих регіонів України суди на тих територіях перестали працювати, а суддів переводили в інші. Упродовж 2022 року через бойові дії та окупацію суддів зі 135 судів перевели на підконтрольні уряду території. 

Розподілом суддів між судами повинна займатися ВРП, але до початку її роботи ці повноваження виконував голова Верховного Суду. 

Перед ВККС і ВРП стоїть чимало викликів. До прикладу, із серпня 2021 року ВРП не має повноважень щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. А тому накопичилося понад десять тисяч дисциплінарних скарг і це число щодня зростає.

Наприкінці травня 2023 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо розблокування дисциплінарної функції ВРП. Він, зокрема, пропонує надати ВРП повноваження розглядати дисциплінарні скарги до створення Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ). Також зареєстровано законопроєкт щодо статусу та особливостей формування СДІ ВРП. Експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» надають підтримку в напрацюванні законопроєктів, які необхідні для відновлення дисциплінарної функції ВРП та запуску роботи СДІ ВРП.

Головне завдання ВККС — це добір суддів. Конкурси на посаду судді в Україні не проводилися вже майже чотири роки. За цей час накопичилося майже дві тисячі вакантних посад. Це приблизно кожне четверте суддівське місце. Їх треба заповнити, оскільки це впливає на навантаження суддів та швидкість розгляду справ. Зараз в Україні напрацьовують пропозиції, аби вдосконалити процедуру добору на посади суддів. Вони, зокрема, мають на меті упорядкувати та прискорити деякі стадії добору, зменшити тривалість обов’язкової спеціальної підготовки суддів, уточнити норми перевірки доброчесності кандидатів. Експерти Проєкту також є активними учасниками відповідної робочої групи. 

Крім того, ще 2016 року було запроваджене кваліфікаційне оцінювання всіх чинних суддів, яке попередній склад Комісії так і не завершив. Приблизно 360 суддів не можуть здійснювати правосуддя, оскільки в них закінчився п’ятирічний термін повноважень, а довічно їх поки що не призначили. 

Експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» акцентують, що кадровий голод, який виникає у зв’язку із цими проблемами, впливає на якість правосуддя та ускладнює доступ громадян до нього. Навіть для чотирьох років каденції ВРП і ВККС — це великий виклик.

На думку команди Проєкту ЄС «Право-Justice», якщо ці два органи впораються із цими завданнями, то, безумовно, це підвищить рівень довіри до них та в цілому до судової гілки влади. А від цього залежить не тільки захист прав і свобод людини, а й рівень інвестування у країну, розвиток бізнесу та держави в цілому. 

Європейська комісія відзначила «хороший прогрес» стосовно запровадження конкурсного відбору суддів Конституційного Суду України. Саме ця рекомендація є першою у списку «кандидатської сімки». 

КСУ складається з вісімнадцяти суддів. Згідно з чинним законом, по шість посадовців призначають президент, Верховна Рада та з'їзд суддів після проведення відповідних конкурсів.

27 липня 2023 року Верховна Рада у другому читанні й у цілому ухвалила закон про уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді КСУ, що змінює процедуру конкурсного добору суддів до Конституційного Суду. Згідно з нею, відбір кандидатур буде відбуватися за допомогою Дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка проводитиме перевірку моральних якостей та рівня професійної компетентності кандидатів. До складу ДГЕ входитимуть також члени, делеговані міжнародними організаціями та Венеційською комісією, які матимуть право вирішального голосу.

Проєкт ЄС «Право-Justice» надавав експертну підтримку протягом усього шляху напрацювання законодавчих змін до процедури конкурсного відбору на посаду судді Конституційного Суду України та продовжуватиме й надалі підтримувати реформу КСУ в рамках підтримки роботи ДГЕ. 

Добір нових суддів та завершення кваліфікаційного оцінювання для чинних залежатиме від роботи нового складу ВККС. Ці етапи реформи — найбільш часозатратні, і важко спрогнозувати, коли вони будуть реалізовані. 

Якщо говорити про Стратегію президента — там ще також багато роботи. Це і створення нової мережі судів у країні, і запуск інституту мирових суддів, і створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ВСПІВ), і багато іншого. Експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» відзначають, що ці завдання не виглядають нереалістичними навіть в умовах війни з рф. Усі зацікавлені стейкголдери мають активізувати власні зусилля для втілення реформи, адже її результат — це європейське майбутнє України.

Джерело: Нromadske