Що відбувається в Молдові і хто стоїть за протестами

Що сталося в Кишиневі?

У Молдові почалася, мабуть, наймасштабніша акція протесту.

6 вересня громадянська платформа "Гідність і правда" зібрала на центральній площі Кишинева не менше півсотні тисяч демонстрантів.

Активісти платформи розгорнули на центральній площі наметове містечко і кажуть, що протести триватимуть, поки влада не виконає вимоги мітингувальників. Головні з них — відставка президента, уряду, а також голови парламенту і проведення дострокових виборів. Якщо влада не виконає вимоги, протестувальники мають намір йти на загострення і блокувати державні установи.

Реклама

* * * * *

Що за платформа?

Про створення громадянської платформи "Гідність і правда" (румунська назва – Demnitate și adevăr, DA) було оголошено 24 лютого 2015 року.

До неформального об'єднання увійшли: відомий політаналітик Оазу Нантой і виконавчий директор асоціації ADEPT Ігор Боцан, колишній віце-прем'єр, депутат парламенту Молдови першого скликання Валентин Долганюк, екс-міністр фінансів і колишній посол в США Міхай Маноле, екс-міністр транспорту Василе Згардан, юристи Олеся Стамате і Маріана Калугін, адвокат Андрей Нестасе, колишній суддя Європейського суду з прав людини Станіслав Павловський, журналісти Корнелія Козонак, Анжела Араме, Александру Козер, Василе Нестасе (брат Андрея Нестасе), тодішній лідер уніоністської організації Tinerii Moldovei Діну Плингеу.

Пізніше Оазу Нантой вийшов з платформи, оскільки приєднався до європейської Народної партії Молдови, створеної екс-прем'єром Юріє Лянке. В останньому мітингу платформи, що відбувся 6 вересня, Маріана Калугін участі не брала.

Хто все це вигадав?

Як розповіла NM Маріана Калугін, учасники платформи познайомились під час ефірів на опозиційному телеканалі Jurnal TV: "В рекламних паузах ми обговорювали проблеми: корупцію, захоплену державу, політизовані інститути. В якийсь момент почали говорити про те, що за розмовами повинні йти дії".

Ініціатором створення об'єднання експертів у різних галузях, щоб обговорювати існуючі в країні проблеми і пропонувати варіанти їх вирішення, вважається Андрій Нестасе. За словами Калугін, він "енергійно взявся створювати платформу", а Ігор Боцан став її ідеологом. Боцан також відповідав і відповідає за контакти з партнерами Молдови розвитку.

Спочатку творці платформи думали зареєструвати її як громадську організацію, але потім відмовилися від цієї ідеї, вирішивши, що краще залишатися неформальним об'єднанням.

Сьогодні ГіП є відкритою, політично неафільованою платформою, що координується ініціативною групою.

Чи є у платформи штаб?

Немає. До того як на центральній площі Кишинева з'явилося наметове містечко, учасники платформи зустрічалися в Національній бібліотеці – в інформаційному центрі Євросоюзу. Бібліотека залишається місцем їхніх зустрічей і зараз, але іноді вони зустрічаються в довколишніх кафе.

Хто сказав ГіП?

Спочатку громадянську платформу хотіли назвати "Справедливість і правда" (Dreptate și adevăr). Назву "Гідність і правда" запропонувала Маріана Калугін. Всі інші з цим варіантом погодилися.

Навіщо потрібна платформа ГіП?

"Повне підпорядкування держустанов інтересам політичних кланів, безпрецедентний підрив банківсько-фінансового сектора — все це становить серйозну загрозу для економічної безпеки країни.

Голосу громадянського суспільства політики не чують. Саме тому ми вирішили об'єднатися і стати рупором суспільства",— йдеться в маніфесті ГіП.

За словами Ігоря Боцана, платформа націлена на зміну ситуації в країні за участю громадян: "Зло має бути видворене з цієї країни, хоча ми розуміємо, що це буде складно, тому що зло у нас вкоренилося". Формулу дії платформи, за словами Боцана, можна описати словами Наполеона: "Головне — вплутатися в бійку, а там подивимося".

Представники платформи одразу оголосили, що для донесення своєї позиції вони "вдаватимуться до всіх законних інструментів, включно з мирними протестами".

Кому ГіП каже "ні"?

На мітингу 6 вересня, організованому ГіП, було висунуто кілька вимог до влади. Головні з них — відставка уряду на чолі з ліберал-демократом Валеріу Стрельцем, спікера-демократа Андріана Канду, президента Ніколае Тімофті, а також керівництва громадської Teleradio-Moldova.

Протестувальники також вимагають створення уряду народної довіри, який займеться організацією дострокових виборів парламенту, які мають відбутися не пізніше березня майбутнього року.

Ще вони вимагають деполітизації правоохоронних та наглядових органів — генпрокуратури, національного центру з боротьби з корупцією та інших. Для обрання нових керівників цих відомств ГіП вимагає створення умов, у тому числі законодавчих, для проведення конкурсного відбору за участю місцевих і міжнародних експертів.

Так, є ще одне побажання. У резолюції мітингу міститься прохання до міжнародних партнерів Молдови з розвитку оголосити персонами нон грата в ЄС і США заступника голови Демпартії Володимира Плахотнюка, президента Ніколае Тімофті, лідера Ліберальної партії Міхая Гімпу, генпрокурора Корнеліу Гуріна і главу Нацбанку Доріна Дрегуцану.

Чого домоглася платформа?

Перш за все, саме ГіП вдалося організувати найбільші антиурядові акції за останні роки. Перший мітинг у центрі столиці відбувся 5 квітня.

Тоді без особливої інформаційної підтримки організатори зібрали близько 4 тис. осіб. Гасла були жорсткі: "Злодії з влади — у в'язниці!", "Поверніть мільярд!", "Ми народ!", "Геть зрадників!". Серед протестувальників тоді було чимало людей з уніоністською символікою.

Головною ж вимогою було розслідувати "крадіжку століття" з проблемних банків країни, а також викорінити корупцію.

За місяць, 3 травня, на заклик платформи відгукнулися, за різними оцінками, від 20 тис. до 50 тис. людей, які вийшли на мітинг в центрі Кишинева і зажадали відставки "корумпованого уряду". На наступний день після цього мітингу спікер Андріан Канду виклав у відкритий доступ звіт компанії Kroll про "крадіжку століття".

Третя акція відбулася 7 червня. Тоді протестувальників було близько 10 тис. Вони вимагали відставок чиновників, суддів і політиків, а також покарання винних у "крадіжці століття". Про те, що було в Кишиневі 6 вересня і які це мало наслідки, відомо всім. В тому числі далеко за межами Молдови.

За чий рахунок протест?

Ходять чутки, що платформу фінансують опальні молдовські бізнесмени Віорел і Віктор Цопа, які виїхали з країни після конфлікту з Володимиром Плахотнюком і зараз проживають у Німеччині.

На цьому наполягають політаналітик Роман Міхаеш і лідер Ліберальної партії Міхай Гімпу. У платформі це заперечують.

Члени ГіП кажуть, що на оренду обладнання та сцени для мітингів вони жертвували власні гроші. Як сказав NM Ігор Боцан, кожен давав скільки міг. "Я на перші три мітинги витратив 1800 леїв. Мітинг 3 травня коштував нам 15 тис. леїв", — повідомив Боцан. На мітингу 6 вересня було влаштовано збір коштів серед тих, хто на нього вийшов. Вдалося зібрати близько 100 тис. леїв.

ГіП за Росію, Європу чи за Румунію?

Платформа точно не проросійська. На мітингу 3 травня письменник, депутат парламенту першого скликання Володимир Бешляга сказав: "Російський бруд (rapanul rusesc) на нас щільно ліг і від нього треба відмитися якомога швидше. Але наші не дуже поспішають. І знаєте чому? Тому що бояться, що тоді справа дійде і до нашого національного бруду, і його теж доведеться змивати. А це складніше. Тому залишається і один [бруд], і інший. Так їм тепліше".

Представники платформи неодноразово вибачилися за ці слова, а письменникові Бешлязі слова більше не давали. Втім, "російський рапан" платформі згадують і донині.

На платформі є люди, які не приховують своєї мрії жити у "Великій Румунії", частиною якої має стати Молдова. Але є й ті — Ігор Боцан серед них,— хто бачить незалежну Молдову в складі ЄС.

А європейцям ГіП подобається?

Ігор Боцан сказав NM, що жодної підтримки платформі єврочиновники не висловлювали. "Вони нам говорили, що підтримують народ Молдови і стабільність",— сказав Боцан.

Натомість в Європі неодноразово критикували молдовську владу за корупцію. Взяти хоча б ось цю гучну статтю генсека Ради Європи Торбйорна Ягланда.

До речі, після мітингу 6 вересня про Молдову згадав колишній комісар ЄС з питань розширення і політики добросусідства Штефан Фюле, який часто бував у Кишиневі під час роботи в Єврокомісії. "Будь-яка демонстрація, будь-яке вільне вираження думок, будь-яка спроба вимагати відповіді у влади через прямий діалог — це дії, корисні для демократії. Найважливіше, щоб народ висловлювався вільно, а влада серйозно аналізували звинувачення і, якщо необхідно, проводила серйозне розслідування",— заявив Фюле в інтерв'ю радіо "Вільна Європа".

Чи стане ГіП політичною партією?

Сама платформа стати партією начебто не має. Принаймні Ігор Боцан і Маріана Калугін виступають проти цього і політиками ставати не хочуть.

Але деякі представники ГіП політичних амбіцій не приховують. Серед тих, хто готовий зайнятися політикою,— Андрей Нестасе і Валентин Долганюк.

Василь Нестасе сказав NM, що партія точно буде. На питання, як вона може називатися, він відповів: "Партія Великого національного зібрання" або "Партія Великого національного зібрання — Гідність і правда".

NewsMaker, Європейська Правда