Омбудсмен Кремінь розкритикував темпи перейменування на Миколаївщині: «Склад топонімічних комісій викликає занепокоєння»

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розкритикував темпи перейменування в Миколаївській області. Він заявив, що саме південь колись найсильніше потерпав від русифікації, проте позбавлення регіону російських назв відбувається дуже повільно.

Про це він сказав у інтервʼю Гард.City.

Зокрема, Тарас Кремінь розкритикував і ситуацію в самому Миколаєві, де не перейменовано вулиці.

— Все, що пов’язано з дерусифікацією і деколонізацією Миколаївщини, у мене викликає певне здивування. Так, скажімо, в Миколаєві фактично не перейменовано жодної вулиці, — сказав омбудсмен.

Реклама

Така сама ситуація і в області, яка два століття тому потерпала від політики Російської імперії. Проте, враховуючи ці історичні факти, темпи роботи топонімічних комісій неефективні і потребують підсилення.

— Неякісно відбувається процес обговорення перейменування об’єктів топоніміки в області. Я розумію, що гуманітарний блок потребує значного і суттєвого підсилення. На відміну від інших областей, цей процес мав би бути значно ефективнішим та якіснішим, тому що саме південь та схід і в 19-му, і в 20 столітті найбільше потерпав від засилля русифікації. Значний голод, який пройшовся по селах Баштанщини, Новоодещини, ще колись Жовтневого району, масові репресії, страшні роки воєнних лихоліть зачепили переважну більшість родин різних куточків нашої області. Тільки в самому Первомайську були великі і страшні втрати. Вони і зараз в умовах російсько-української війни, коли кращі сини і доньки віддають своє життя за Україну, за українську державність, за майбутнє своїх дітей. На жаль, якісний склад окремих топонімічних комісій, створених рішеннями відповідних міських рад, викликає занепокоєння і у мене. Або ті, хто вчора кричав про важливість двомовності, хто казав, що питання української мови не на часі, що його треба буде вирішувати після закінчення війни. Ті ж самі сьогодні кажуть, що не на часі перейменовувати Первомайськ, не варто поспішати з перейменуванням Южноукраїнська, — сказав Тарас Кремінь.

Як відомо, 21 лютого Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста Южноукраїнськ в Миколаївській області на місто Гард. Однак місто Первомайськ знову не отримало нову назву — комітет не дійшов до спільного рішення.

Деколонізація на Миколаївщині

Національна комісія зі стандартів державної мови своїм рішенням 22 червня схвалила перелік сіл, селищ та міст, які мають бути перейменовані у термін до 27 грудня поточного року. Серед них і Первомайськ.

В липні в Первомайську провели громадські обговорення щодо перейменування міста. Містянам запропоновано обрати назву з п’яти запропонованих варіантів: Ольвіополь, Богопіль та Голта, Ольвія або Першотравенськ.

Лише 30 грудня депутати вирішили запропонувати Верховній Раді одразу два варіанти назви для міста: Ольвіополь, або залишити ту ж назву Первомайськ. Хоча в опитуванні місцевих лідером був Ольвіополь.

В свою чергу уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що місто Первомайськ не може залишитись з діючою назвою, яку місцева влада запропонувала на розгляд Верховної Ради. 

Через невідповідність стандартам державної мови перейменуванню підлягають ряд міст та сіл. 

Серед них і місто Южноукраїнськ. Місцеві депутати запропонували Верховній Раді одразу дві назви: Південноукраїнськ та Гард. На засіданні минулої сесії у грудні 2023 року їм не вистачило голосів.

25 вересня у Южноукраїнську провели голосування серед містян щодо нової назви міста.

В середині грудня 2023 року в Снігурівській громаді після громадських обговорень було сформовано остаточний перелік варіантів нових назв вулиць, які підлягають перейменуванню. Розпочався другий етап електронного голосування.

В рамках закону про деколонізацію у Снігурівській громаді перейменують 42 вулиці.

Також 5 січня на сайті на офіційному сайті Баштанської міської територіальної громади розмістили опитування, в якому пропонують місцевим надати свою пропозицію щодо перейменування. Проте містяни негативно сприйняли можливе перейменування. 

Доктор історичних наук та перший проректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Юрій Котляр розкритикував рекомендації Інституту національної памʼяті щодо перейменування міста Баштанка.

Пізніше мер Баштанки Олександр Береговий заявив, що в Українському інституті національної памʼяті не побачили у назві символіку російської імперської політики.