«Собака ризикує своїм життям більше, ніж людина», — як Альф та Квад шукають міни на полях Миколаївщини

Собаки-сапери розміновують Миколаївщину. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Кінологи-сапери разом з напарниками — молодими бельгійськими вівчарками Квадом та Альфом обстежують деокуповану територію Миколаївської області. Разом вони знаходять вибухонебезпечні предмети, які залишились від обстрілів та активних бойових дій. 

Про те, як собаки-сапери розміновують регіон, кінологи розповіли кореспонденту «НикВести».

Зараз кінологи разом з собаками обстежують сільськогосподарські угіддя неподалік села Киселівка. За місяць дві собаки разом з працівниками ДСНС змогли обстежити частину замінованого поля.  

— Ділянка велика, скільки часу потрібно, щоб повністю її розмінувати я сказати не можу. Все залежить від погодних умов, рельєфу та багатьох інших факторів. Ще дуже багато ділянок треба розміновувати, — сказав начальник відділення спеціальних міно-пошукових робіт Олександр Журід. 

За словами Олександра, саме те поле, яке зараз обстежують собаки, довгий час було на лінії зіткнення, тому на цій території знаходять різні види боєприпасів, зокрема протитанкові міни, касетні боєприпаси та артилерійські снаряди. 

Собаки-сапери розміновують Миколаївщину. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери розміновують Миколаївщину. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Випадків підриву собаки на мінах, або отримання осколкових поранень ніколи не фіксували. Проте сапери, які працюють з собаками, мають алгоритм дій і на такі ситуації. 

— Кінологи пройшли курс домедичної допомоги у галузі ветеринарії, мають з собою аптечки для собак. Для сапера менше ризики, ніж у собаки, вона більш ризикує своїм життям, ніж людина, тому що вона знаходиться на відстані, а собака працює саме на тій ділянці, яка може бути забрудненою вибухо-небезпечними предметами. Але ми про це не думаємо, ви віримо в собак, вони працюють ретельно і обережно. Кінолог також повинен контролювати свою собаку і також за неї нести відповідальність, — каже Олександр Журід. 

За його словами, Альфа та Квада згідно з меморандумом про співпрацю передала норвезька організація, яка займається гуманітарним розмінуванням. 

— Собаки приїхали вже навчені. Методика підготовки – це все їхнє. У 2022 році ми поїхали у Боснію і нам розповіли про цю методику, вона була для нас зовсім чужою, ми не розуміли як готувати цих собак. Зараз вони у тимчасовому користуванні ДСНС та на повному забезпечені Норвезької міжнародної допомоги, — пояснив він.

В середньому навчання собаки триває рік. З трьох місячного віку цуценя починають вчити, аби у рік і два місяці вона змогла вийти у поле. Проте, начальник відділення зазначив, що не кожна собака може піти на навчання. 

— Собака повинна пройти тестування та отримати акредитацію,  її надає тільки ДСНС. Для цього є завдання, які повинна виконати собака, вона повинна знайти певну кількість предметів, зробити правильні позначення боєприпасів. Тобто не можна взяти звичайну собаку з вулиці, яка навіть десь можливо навчалася. Це дуже кропітка робота, яку повинен робити професіонал з досвідом. Людей, які можуть навчити собаку шукати в полях вибухонебезпечні предмети за методикою з якою працюємо ми, в нас немає. Ми цю методику тільки вивчаємо. Також згідно керівних документів, ми не можемо взяти собаку миколаївця і навчати її, — додав Олександр Журід. 

Собаки-сапери розміновують Миколаївщину. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Євген отримав освіту ветеринара і п’ять років тому почав працювати кінологом у ДСНС. З початком повномасштабного вторгнення чоловік вирішив пройти навчання та працювати сапером-кінологом і вже близько року Євген працює разом з бельгійською вівчаркою Альфом. 

Дворічний Альф за день може обстежити від 400 до 500 квадратних метрів на наявність вибухонебезпечних предметів.

Євген. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Перед початком роботи на замінованій території собаки тренуються на тестовому майданчику, щоб перевірити тварин на працездатність. Якщо вона виконує завдання — собака починає пошук вибухонебезпечних предметів. 

— Ми починаємо з маркування: ми робимо безпечні проходи, виділяємо ділянки по 10 квадратних метрів, як необхідно обстежити. Пошуки починаються з початку квадрата. Я даю йому команду, він йде 10 метрів вперед і повертається назад. Коли він чує запах вибухівки, він повинен пасивно її позначити усадкою. Це місце маркується, я виводжу собаку у безпечне місце і потім вже займаємося тим місцем, яке промаркували, — сказав Євген. 

Кінолог запевнив, що не було жодного випадку виявлення вибухонебезпечного предмету після того як територію обстежила собака. 

Альф. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Альф. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Другий пес за ім’ям Квад допомагає розміновувати Миколаївщину півтора роки. Весь цей час собака працює разом з сапером-кінологом Андрієм Балашовим. 

— Квад — гарний пес, дуже легко вивчає нові навички, нічого поганого я не можу про нього сказати. Працювати з ним подобається, — сказав він. 

Альф трохи старший за Квада. Вони обидва отримують команди боснійською мовою, тому що їх навчали на ній змалечку, каже кінолог.

Андрій Балашов. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Квад. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Начальник відділення спеціальних міно-пошукових робіт додав, що собаки мотивовані на ігрові предмети, зокрема м’ячі. 

— Коли собака щось знаходить, або правильно виконує роботу, кінолог її винагороджує м'ячиком. Для них м'яч — це все. Також важливі емоції від кінолога, коли собака працює правильно, кінолог її емоційно хвалить, — каже Олександр Журід.

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Начальник відділення спеціальних міно-пошукових робіт Олександр Журід. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Собаки-сапери працюють на Миколаївщині. Фото Дар'я Рогалевич, НикВести

Як триває розмінування Миколаївщини? 

Нещодавно в Україні оновили план пріоритетного розмінування країни. Згідно ньому, в першочерговому розмінуванню підлягають понад 512 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення, я яких 44 тисячі гектарів — на Миколаївщині.

Станом на грудень 2023 року заміновано 30% території Миколаївської області. Загалом — це 754 тисячі гектарів землі. 

Водночас в області працюють над розмінуванням. До прикладу, станом на жовтень 2023 року на Миколаївщині розміновано 13 тисяч 40 гектарів, зокрема 9 тисяч 25 гектарів земель сільськогосподарського призначення.

Реклама

Автор проєкту «Світ навиворіт.Україна» Дмитро Комаров побував на замінованих територіях Миколаївщини та показав роботу місцевих саперів. «НикВести» також розповідали про фермера з Киселівки, який намагається самотужки розмінувати свої поля.

У Баштанському районі Миколаївської області, частина якого знаходилася під окупацією, залишаються замінованими близько 30-35 тисяч гектарів земель. А у селі Максимівка Первомайської громади Миколаївської області місцеві живуть з нездетонованим снарядом під фундаментом будинку.

Загалом у Максимівці наразі критична ситуація з розмінуванням. Через рік після звільнення від російських окупантів село вдалося розмінувати усього на 40%.

Читайте також статтю «НикВести» «Потрібні десятиріччя: Як триває процес розмінування Миколаївської області».

Відомо, що компанія «Demining of Ukraine» розробила установку, яка спроможна впродовж трьох місяців розмінувати Миколаївську область.

Також підрозділи Корпусу демінерів вже працюють у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях.

Також читайте статтю «НикВести» «Як машини механізованого розмінування очищують поля від мін на деокупованій Миколаївщині».